3. Охарактеризуйте патопсихологічну діагностику особистості тестом с. Розенцвейга.

Метод фрустрації Розенцвейга. За допомогою цього методу досліджуються характерні для особистості реакції в стресових ситуаціях, що дозволяє зробити висновок про ступінь соціальної адаптації.

Тест Розенцвейга был предложен его автором в 1944 году - тогда был разработан вариант для взрослых, а в 1948 году С. Розенцвейг с соратниками предложил и детский вариант. В нашей стране методика впервые начала применяться намного позже - лишь в 1975 году.

Он состоит из 24 картинок, на которых нарисованы фигуры людей. Схематически изображена ситуация, в которой они оказались. И по типу комиксов, над одним человеком изображен квадрат, где указана определенная фраза, которую он адресует другому. Слова «говорящего» человека указывают на то, что ситуация для него является неприятной. Задачей тестируемого является придумать свою реплику в ответ – и записать его в специальном бланке для ответов. Для того, чтобы заполнить тест, необходимо эмоционально включиться в ситуацию, указанную на картинке, представить себя ее персонажем.Таким образом, ситуации, которые Розенцвейг использует в своем тесте, представляют собой бытовые неприятности, с которыми мы можем столкнуться в любой момент. Основные их характеристики: неожиданность, неприятные ощущения «говорящего» человека, столкновение интересов, требование какой-то реакции от другого человека (т.е. от тестируемого).Таким образом, тест Розенцвейга позволяет видеть поведение человека (его реакцию) в непредвиденных обстоятельствах, при этом надо помнить о том, что он не дает информации, как ведет себя человек в обычной жизни. Где применяется методика? В психологическом консультировании, в профессиональном отборе, в общих и специализированных школах, в социально-психологическом тренинге.Иногда то, как мы реагируем, как ведем себя - не играет большой роли, даже если поведение нас «не красит».

Білет 16

1.Охарактеризуйте експериментальне дослідження порушень сприйняття при шизофренії.

Сприйняття – це активний процес аналізу і синтезу відчуттів шляхом зіставлення їх з колишнім досвідом. Сприйняття в порівнянні з відчуттями носить цілісний характер і являє собою наочно-образне відображення діючих у даний момент на органи почуттів предметів і явищ (Карвасарский Б. Г.). Велике значення в порушеннях сприйняття належить особистісному фактору (мотиваційній сфері).Дослідження сприйняття можна проводити клінічними й експериментально-психологічними методами. Наприклад, клінічний метод застосовується в наступних випадках:¨ дослідження болючої і тактильної чутливості (проводиться за допомогою спеціально підібраних волосків, щетинок, голок і т.д.) ¨ дослідження температурної, вібраційної чутливості, розладів органів слуху і зору (за допомогою спеціальних приладів: термоэтезиомера, ИВЧ-2, аномалоскопа-59 і ін.). ¨ пороги слуховой чутливості, сприйняття мови досліджуються сурдологами за допомогою аудіометрів. Для дослідження більш складних слуховых і зорових функцій використовуються експериментально-психологічні методи, наприклад, комплекс методик, запропонований Е. Ф. Бажиным:1) методики, спрямовані на вивчення простих сторін діяльності аналізаторів;2) методики, що вивчають більш складна комплексна діяльність.

Спотворення процесів узагальнення і відвернення у хворих шизофренією особливо легко виявляється при дослідженні методикою класифікації. Розподіл карток на групи проводиться хворими надмірно узагальнено, без зв'язку з реальним змістом явищ, або ж по неістотних, незвичайних, неадекватних признакам. При дослідженні методикою виключення нерідко у хворих шизофренією виявляються явища різноплановості мислення. Одне і те ж завдання хворого виконує в декількох варіантах (іноді один з них правильний). При цьому перевага якому-небудь рішенню не віддається.

Випадкові, неадекватні асоціації виявляються в піктограмах хворих шизофренією. Слід зазначити, що методика піктограм виявляє порушення асоціативного процесу часто тоді, коли вони ще залишаються непомітними при дослідженні іншими методиками.

Методика піктограм вимагає від обстежуваного уміння уловити загальне в слові і малюнку, хоча значення слова саме по собі ширше, ніж те, що можна зобразити малюнком, і значення малюнка ширше, ніж слова, вони повинні лише в якійсь частині співпадати.Б.Г.Херсонській (1982) встановив тісний зв'язок між характером піктограм і психічним станом хворих шизофренією. У образів, зсув стереотипної установки, вживання букв.

Неадекватні асоціації спостерігаються і в асоціативному експерименті. Мовна реакція в цих випадках пов'язана не із словом-подразником, а з яким-небудь стороннім подразником (зоровим, звуковим). Атактична мовна реакція взагалі не обумовлена наявністю конкретного зовнішнього подразника.

У асоціативному експерименті нерідко виявляється і своєрідна зміна сприйняття слів хворими шизофренією. Слова для них набувають множинного значення у зв'язку з різним трактуванням їх складових елементів. У цих випадках можна говорити про розхитування смислової структури слова. Прикладом цього може служити наступна асоціативна пара в словесному експерименті: мужність — неодружена.У хворих шизофренією помилкові думки виникають поза зв'язком з виснажуваністю, вони обумовлені своєрідним порушенням асоціативного процесу, переважно не коригуються таким, що досліджує. Навіть при роз'ясненні обстежуваному, як слід було б виконати завдання, він як і раніше відстоює своє рішення, приводячи, паралогічних мотивування, резонерствувань. Крім того, у хворих шизофренією не вдається уловити певного зв'язку між ступенем трудності завдання і появою помилкових думок.

У діагностиці шизофренії психіатри велике значення надають відношенню хворого до хвороби, його особової позиції в цьому плані. З'ясуванню відношення до хвороби значною мірою сприяє дослідження самооцінки по методиці Т. Дембо і С. Я. Рубінштейн. Для хворих шизофренією характерний визначення свого місця за шкалою здоров'я у її полюсів.