3.Охарактеризуйте патопсихологічну діагностику особистості методикою піктограми.

Методика "Піктограма" призначена для вивчення індивідуальних особливостей пам'яті та мислення.

Методика розрахована на людей не молодше 14 років. 

Матеріал для проведення методики: олівець, папір, список слів для запам'ятовування. Слова психолога: "Цей тест призначений для вивчення зорової пам'яті. На листку паперу можете малювати слова, які я називаю. Цифри і букви малювати не можна." У списку для запам'ятовування 18 слів, але можна обмежитися і 10. У цей список можна додати свої слова.Після виконання завдання листочок з малюнками відкладається і протягом години випробуваного можна зайняти розмовами або проходженням інших тестів. Через 1 годину психолог дає випробуваному листок з малюнками, випробовуваний повинен відтворити слова, які він намалював.Висновок за методикою складається з наступних питань:

1.Рівень розвитку опосередкованого запам'ятовування. Середній показник: 90-95% (9-10 слів з 10). Пам'ять погана, якщо випробуваний згадує 8 і менше слів з 10. Слабка пам'ять і мислення, якщо випробуваний згадує менше 2 слів з 10.

2.Операція символизации-доступна/затруднена. При наочно-образному мисленні переважають ситуації з життя. При такому мисленні людині важко намалювати абстрактне поняття (приклад: "справедливість"). Промальовування деталей (частіше властива жінкам). При абстрактно-логічному мисленні людина без проблем малює абстрактне поняття. Олігофренія-недорозвинення абстрактно-логічного мислення, людина "застряє" на наочно-образному мисленні, тобто він малює конкретні події. Якщо є багато серійних малюнків (якщо на одне слово людина малює більш 3-х картинок, тобто в нього виходить "серія" на одне слово), то це може говорити про патологію. Якщо малюнки знаходяться в рамках, то це говорить про педантизмі.3.Адекватна чи значеннєва зв'язок? Тобто як людина пояснює малюнок. Спотворена логіка часто є ознакою шизофренії. 

Білет №13

1.Розкрийте поняття етіології і патогенезу

Етіологія - це вчення про причини й умови виникнення хвороб. Причиною хвороби вважають той фактор, без якого вона не може виникнути ні за яких умов.

Етіологічні фактори класифікуються на: екзогенні (зовнішні) і ендогенні (внутрішні).

До екзогенних факторів відносяться: а) фізичні - механічний вплив, радіація, висока і низька температури, електричний струм, перевантаження, невагомість і ін.; б) хімічні - неорганічні й органічні сполуки природного і штучного походження; в) біологічні - віруси, рикетсії, бактерії, найпростіші, гельмінти, членистоногі; г) психічні - широко відома здатність слова викликати різноманітні розлади в організмі - так звані "ятрогенні хвороби" (від грецьк. iatros - лікар + генний); д) соціальні - рівень розвитку суспільства, традиції й ін.

Ендогенними факторами є: а) спадковість, б) конституція, в) вік, г) стать, д) реактивність організму.

Основні напрямки етіології:

1) Монокаузалізм - течія у патології, яка виникла в другій половині XIX ст. і пов'язана з успіхами в мікробіології, визнає абсолютне верховенство причини у виникненні хвороби, не приймає до уваги умови виникнення хвороби.

2) Кондиціоналізм - течія, яка з'явилася на початку XX ст., не визнає визначальної ролі причини у виникненні хвороби, а вважає, що хвороба виникає як наслідок поєднання багатьох рівнозначних факторів, тобто умов.

3) Конституціоналізм. Прихильники цієї течії вважають, що вирішальне значення у виникненні хвороби належить не патогенним факторам навколишнього середовища, а самому організму, зокрема його спадковості і конституції.

4) Психосоматичний напрямок. Прихильники вважають, що в основі розвитку хвороб лежать порушення психічної сфери людини, зокрема підсвідомих психічних процесів. Часто соматична хвороба виникає як результат конфлікту між потребами організму і можливостями їх задоволення. Ця концепція є розвитком вчення Фрейда в медицині.

Патогенез - це вчення про механізми розвитку, перебігу і завершення хвороби.

Патогенез хвороби поділяють на чотири періоди:

1) латентний (інкубаційний), коли відсутні будь-які клінічні ознаки хвороби (триває від декількох секунд до десятків років);

2) продромальний - характеризується деякими неспецифічними ознаками хвороби;

3) період виражених клінічних ознак;

4) завершення хвороби.

У патогенезі кожного захворювання обов`язково визначається головна ланка, яка являє собою процес, який необхідний для розгортання всіх інших. Він розвивається під дією етіологічного фактора і визначає специфіку хвороби. Своєчасна ліквідація головної ланки приводить до усунення патологічного процесу в цілому.

Таким чином, етіологія і патогенез хвороби є взаємозалежними. Існує три варіанти зв'язків між причиною і патогенезом:

1) Етіологічний фактор відіграє роль поштовху і запускає патогенез. Для перебігу патогенезу подальше існування причини не є обов'язковим.

2) Співіснування причини і патогенезу. Патогенез продовжується до тих пір, поки діє етіологічний фактор.

3) Персистенція етіологічного фактора. Агенти, які викликають хворобу, затримуються в організмі довше, ніж продовжується патогенез. При цьому властивості етіологічного фактора можуть мінятися під впливом організму.

2. Динамікаформуванняпатологічних потреб (на моделях хронічногоалкоголізму та нервовоїанорексії).

Характеристики мотивів (по Зейгарник)

• опосередкований характер

• ієрархічністьпобудови

Леонтьєв: мотивипов'язані з потребами. Діяльністьлюдинивідповідає не однієї, а багатьом потребам. Відповідно, вона збуджуєтьсядекількома мотивами. Однак, завждиможнавиділитипровідний мотив. Віннадаєпевнийсенс всійповедінці. Ієрархіямотивів є відносностійкою → цимобумовлюєтьсявідноснастійкістьвсієїособистості, їїінтересів, цінностей, позицій. Дослідженнямпорушенняієрархіїмотивів + дослідженнямформуванняновоїпатологічної потреби займавсяБратусь (ще, коли буваспірантом). Вінаналізувавданіісторіїхвороби + користувавсяекспериментально-психологічнимдослідженням. Аналізпроводився на хворих на хронічнийалкоголізм. Зазначалося, як відбуваєтьсязмінаособистісноїсферихворого.

Приклад: до хвороби - активна, жива, товариськалюдина. Дужестежив за собою. Мавбагатодрузів. Займавсяхудожньоюсамодіяльністю. Потім став актором, користувавсяуспіхом. В результатіпияцтваблякнутьвсіінтереси. Відходитьвіддрузів, сім'ї. Стаєдратівливим, грубим, прискіпується до оточуючих. Перестаєстежити за собою.Пропиває все.

Розвитокхвороби: спочаткукритичний до себе, пригніченийсвоїм станом → критика зникає.Нічим не цікавиться. Не обтяжуєтьсяперебуванням у лікарні. Грубий з персоналом.

Висновок: по ходу розвиткухвороби ми бачимозниженняособистості до повноїїїдеградації. Братусьвказує,щозниженняйде в першу чергу по лініїзміни у сферімотивів і потреб, звуженняінтересів. При цьомугрубихпорушеньпізнавальнихпроцесівнемає. Спостерігаєтьсянедостатняцілеспрямованістьсуджень хворого, некритичність (не виправляєпомилки). Самооцінказавищена.

Модель при алкоголізмі:

• Спочаткуйоговживаннявикликаєтьсяіншими мотивами. (Відзначити свято).

• Починаютьсязмінизмісту і структуримотивів і потреб.

• Змінюєтьсязмістмотивів і потреб. Алкоголь стаєсамостійним мотивом. За Леонтьєвим, цезрушення мотиву на мету. Формуєтьсяновий мотив, якийспонукає до діяльності. Такожформується і нова потреба (у алкоголі). Змістцієї потреби суперечить нормам, прийнятим у суспільстві.

• Змінюється структура мотивів і потреб. Вонистаютьменшопосередкованими. Спонуканнявже не опосередковується метою і свідомимприйняттямрішення. Спонукання прямо призводить до дії (імпульсивність). Потреби стаютьнекеровані. Вони набуваютьбудову потягів.

• Руйнуєтьсяколишняієрархіямотивів. Вищі потреби відтісняються і руйнуються. → Звужується коло інтересів. Головним мотивом стаєзадоволення потреби в алкоголі. Цевідбивається на відношенні хворого до світу і оточуючих людей. → Новіоцінки людей, ситуацій.

• Алкоголь стаєзмістотворних мотивом. Всіпроблемипочинаютьвирішуватисятільки за допомогоювипивки.

Дослідженняхворихнервовоюанорексією (Карева).Цетривалеголодування (частіше, природно зустрічається у дівчат) з метою виправленнясвоєїзовнішності.

Провокує все це:Як правило, ставленняоднолітків, їхжарти.

Навколишнідорослі, якіпідкреслюютьзначимістьпривабливої ​​зовнішності для дівчат.Нав'язуванняідеалівфігури всякими плоскими моделями (не хочу нікогообразити), кіно - та інзірками.

Звичайно, підлітковийвік. Ельконін: саме в підлітковомувіціпочинаєтьсявстановленнявідносинзісвоїм і протилежноюстаттю (дружба, кохання-зітхання, ...). У підлітків є прагненняслідувати нормам суспільства, вимогамоточуючих. Вонипереживають з приводу того,що не можуть стати ідеальними.

Розвитокхвороби:

• Адекватна корекціясвоєїзовнішності. Виключення з раціонуокремихпродуктів. Навколишнівідзначають, щодівчина-підлітокстаєвитонченішими, стрункішою і інЦедіє як підкріплення.

• Починаютьсядієти.

• Внаслідокдієтвиникаєастенія, недостатній вагу. Все цезаважає нормально розвиватися, стаєважчепереноситифізичні та розумовінавантаження. Батьки змушуютьїстихочщось. → Конфлікти в сім'ї. Дівчаткапочинаютьприховувати, що вони голодують (викидаютьїжу, викликаютьу себе блювоту, приймаютьпроносне ...)

• Все погано. Рідні, стурбовані станом їхдитини, відводятьйого до лікарні. Підлітоккаже, щовін абсолютно щасливий і здоровий (зісвоїми 32 кг у 20 років). Даліпочинаєтьсялікування.

Механізмутворенняпатологічної потреби спільний з механізмомїїутвореннявнормі. Спочаткумотиви не носятьпатологічного характеру. Однак хвороба створюєінші, ніж у нормі, умови для подальшогоформування