- •2. Опишіть порушення психічної діяльності при епілепсії.
- •Вкажіть, з яким явищем пов'язаний феномен пересичення
- •Розкрийте основні завдання патопсихології.
- •Дайте теоретичну інтерпретацію процесу сприйняття.
- •Охарактеризуйте особливості метода клінічної бесіди
- •Вкажіть, в чому полягають методологічні основи патопсихології (школа Зейгарник).
- •2.Дайте загальну характеристику розладам відчуття та сприйняття.
- •3. Розкрийте особливості метода спостереження
- •1. Охарактеризуйте теоретичні проблеми патопсихології.
- •3. Пояснить в чому полягає особливості «функціональних проб».
- •1. Розкрийте суть різниці між патопсихологією та психопатологією.
- •2. Дайте характеристику «корсаковського» синдрому.
- •3. Охарактеризуйте методи патопсихологічної діагностики при розладах сприйняття.
- •1. Розкрийте значення культурно-історичної концепції л.С. Виготського для патопсихології.
- •2. Висвітлить особливості мотивація і патологія сприйняття при психічних захворюваннях.
- •3. Охарактеризуйте основні методи патопсихологічної діагностики розладів пам’яти.
- •2. Види порушення пам'яті
- •1. Розкрийте суть співвідношення розпаду і розвитку психіки.
- •2. Опишіть психологічні проблеми вивчення невротичних розладів.
- •3. Охарактеризуйте основні типи затримки психічного розвитку у дітей.
- •1. Висвітлить задачі патопсихології в клініці
- •6. Дослідження недостатньо вивчених психічних захворювань.
- •2. Опишіть психологічний аспект вивчення психопатій.
- •3.Охарактеризуйте патопсихологічну діагностику особистості методикою тат.
- •Розкрийте поняття диференційного діагнозу.
- •II. Клініко-психологічні класифікації.
- •3.Охарактеризуйте патопсихологічну діагностику особистості методикою піктограми.
- •1.Розкрийте поняття етіології і патогенезу
- •3. Охарактеризийте структуру теста Векслера
- •1.Розкрийте поняття синдрому в патопсихології
- •Дайте характеристику порушенням динаміки мислення.
- •Дайте характеристику методам вивчення медичної документації.
- •2. Охарактеризуйте експериментальне дослідження порушень сприйняття при шизофренії.
- •3. Охарактеризуйте патопсихологічну діагностику особистості тестом с. Розенцвейга.
- •1.Охарактеризуйте експериментальне дослідження порушень сприйняття при шизофренії.
- •2. Проаналізуйте феномен перфекціонізму в структурі невротичних розладів.
- •Опишіть методики дослідження порушень пам'яті.
- •2.Визначте порушення критичності мислення.
- •Дайте психологічну характеристику резоньорствування.
- •Дайте характеристику психологічним прийомам дослідження порушень особистості
- •Опишіть чинники, що викликають порушення опосередкованого запам'ятовування.
- •Проаналізуйте методи дослідження порушень розумової працездатності.
- •3. Порушення опосередкованої пам'яті
- •2. 2. Опишітьпорушенняпсихічноїдіяльності при органічнихпоразках цнс різного генезу.
- •3. Порушення особистості псих. Хворих.
- •2. Опишіть порушення ієрархії мотивів при психічних захворюваннях.
- •3. Порушення мотиваційної сфери у хворих на шизофренію.
- •1. Опишіть порушення психічної діяльності при шизофренії.
- •3. Опишіть дослідження порушень мислення в роботах школи Зейгарник.
- •2. Опишіть феноменологію і психологічні механізми порушень пам'яті при психічних захворюваннях.
- •1. Дайте характеристику порушення критичності психічно хворих.
- •3. Охарактеризуйте феноменологію порушень особистості при шизофренії, епілепсії.
- •1. Опишіть предмет і завдання судової патопсихології.
- •2.Охарактеризуйте загальний підхід до поняття норми.
- •Охарактеризуйте предмет та завдання дитячої патопсихології.
- •Головні задачі дитячої патопсихології:
- •2. Пояснить класифікацію психічних захворювань з точки зору нозологічного підходу
- •3. Опишіть основні принципи психолого-педагогічної експертизи
- •Пояснить загальні особливості затримки психічного розвитку.
- •Розкрийте сутність детермінантів (причин) відхилення у особистісному розвитку.
- •Освітить питання про зменшену осудність осіб з психічними аномаліями.
- •1.Охарактеризуйте структуру первинного та вторинного дефекту.
- •3. Охарактеризуйте методи психологічного дослідження при проведенні психолого-психіатричної експертизи (судово-психологічна експертиза).
- •Розгляньте особливості механізмів цільової регуляції у нормі та при аномальному розвитку.
- •3. Опишіть особливості дослідження психічних процесів та станів у дітей.
1. Розкрийте суть співвідношення розпаду і розвитку психіки.
Л. С. Виготський неодноразово стверджував, що для повного висвітлення проблеми розвитку і дозрівання психіки необхідні знання даних про її розпад, При цьому генетичний підхід, який застосовується до тварин, не може бути просто продовжений при аналізі розвитку людини. При переході до людини закони біологічної еволюції поступаються місцем законам суспільно-історичного розвитку. Продовжуючи думку Л. С. Виготського, А. Н. Леонтьєв (1959) підкреслював, що розвиток людини полягає не в пристосуванні до навколишнього середовища, а в засвоєнні і присвоєнні всього того, що накопичено людством.
Тому проблема розпаду і розвитку має вирішуватися в психології інакше, ніж у біологічних науках.
Експериментальними дослідженнями І.П.Павлова і його співробітників на тваринах підтверджують положення про те, що при патологічному процесі раніше за все порушується те, що було набуто пізніше. Так, набуті умовні рефлекси руйнуються при хворобі мозку значно легше, ніж безумовні.
З цих даних нерідко робиться висновок, що при деяких хворобах мозку поведінка і дії людини відбуваються на більш низькому рівні, що відповідає нібито певному етапу дитячого розвитку. Виходячи з концепції про регрес психіки хворої людини на більш низький в онтогенетичному відношенні рівень, багато дослідників намагалися знайти відповідність між структурою розпаду психіки і певним етапом дитинства. Так, ще Е. Кречмер (1927) зближував мислення хворих на шизофренію з мисленням дитини в пубертатному віці. Відомий швейцарський вчений Ж. Ажюріагерра теж відстоював точку зору про регрес психічної діяльності душевно-хворої людини на онтогенетично більш низький рівень розвитку.
В основі цих поглядів лежить ідея про пошаровий розпад психіки - від її вищих форм до нижчих. Матеріалом, що забезпечує ці уявлення, були наступні спостереження: 1) при багатьох захворюваннях психіки хворі перестають справлятися з більш складними видами діяльності, зберігаючи при цьому прості навички та вміння; 2) деякі форми порушень мислення і способи поведінки хворих за своєю зовнішньою структурою нагадують мислення і поведінку дитини на певних етапах його розвитку.
Однак при найближчому розгляді ці спостереження виявляються неспроможними. Перш за все далеко не завжди при хворобі виявляється розпад вищих функцій. Нерідко саме порушення елементарних сенсомоторних актів дають основу для складних картин хвороби (Лурія, 1969).
Аналіз другої групи фактів (співвідношення поведінки хворих з етапами дитинства) показує, що мова йде в цих випадках лише про зовнішні аналогії. Зупинимося, наприклад, на порушеннях навиків. Розпад навичок має складний і неоднорідний характер. В одних випадках його механізмом є порушення руху, в других - порушення компенсаторних механізмів, в деяких випадках - порушення самої структури дії. При всіх цих формах порушень навиків не було виявлено механізм дії, які нагадують етап розвитку навичок у дитини.
Нерідко проводиться аналогія між тим патологічним станом, який може бути названо «відволіканням», і відволікання маленької дитини. Хворі з «відволіканням» не в змозі стійко діяти у напрямку наміченої цілі. Будь-який об'єкт, будь-який подразник, викликає підвищену реакцію з його боку. Подібне «відволікання» дорослих хворих є відхиленням від нормальної поведінки. Відволікання дорослих хворих може внешне нагадувати відволікання дітей молодшого віку, на яких теж легко впливають будь-які подразники. Прихильники того погляду, що болючі явища являють собою не регресс, а більш ранні щаблі розвитку, могли б знайти в цьому феномені підтвердження своїх висновків. Насправді генеза відволікання дитини є зовсім іншою. В її основі лежить орієнтовна діяльність, тому відволікання дитини збагачує її розвиток, воно дає можливість дитині утворити велику кількість зв'язків, з яких пізніше утворюється людська цілеспрямована діяльність. На відміну від цього «Відволіканнч» у дорослих не тільки не покращує їх розумову діяльність, але, навпаки, сприяє у кінцевому підсумку руйнуванню її цілеспрямованості.
Таким чином, психологічний аналіз клінічного матеріалу показує, що структура поведінки і розумової діяльності дорослого хворого не відповідає структурі поведінки і мисленню дитини. Цей висновок, отриманий на основі конкретних патопсихологічний досліджень, узгоджується із загальними положеннями вітчизняної психології.