УКРАЇНСЬКЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ http://www.dilovamova.com/index.php?page=4

1. Роль мови в суспільному житті 

2. Стильові різновиди української мови 

3. Текстове оформлення документів

4. Заява 

5. Абетка (алфавіт, азбука) 

6. Класифікація звуків української мови 

7. Чергування голосних звуків 

8. Чергування приголосних звуків 

9. Синоніми в діловому мовленні 

10. Діалектна лексика 

11. Розписка 

12. М’який знак 

13. Апостроф 

14. Правопис префіксів 

15. Пароніми в діловому мовленні 

16. Літературна вимова

17. Доручення 

18. Правопис прізвищ та імен по батькові

19. Складні випадки відмінювання прізвищ 

20. Усне мовлення

21. Довідка

22. Звертання

23. Правопис закінчень іменників, власних і загальних імен у кличній формі та звертаннях

24. Вибір слова 

25. Писемне мовлення 

26. Наказ

27. Подвоєння та подовження приголосних

28. Складні випадки перекладу у письменному мовленні 

29. Іншомовні слова

30. Протокол. Витяг з протоколу 

31. Правопис слів іншомовного походження

32. Використання термінів в іншомовних словах

33. Книжні й іншомовні слова в документах

34. Постанова

35. Частини мови

36. Іменник

37. Збірні іменники

38. Іменники із значенням речовинності

39. Використання термінів у зовнішньоекономічній діяльності

40. Терміни та їх місце в діловому мовленні

41. Акт 

42. Число іменників

43. Рід іменників

44. Відмінки іменників

45. Терміни ринкової, торговельно-комерційної діяльності

46. Мова і професія

47. Договір. Трудова угода

48. Правопис закінчень родового відмінка однини іменників II відміни

49. Використання професійних термінів

50. Професійна лексика

51. Декларація

52. Правопис складних іменників

53. Використання термінів в складних іменниках

54. Граматична форма ділових документів

55. Заявка

56. Прикметник

57. Розряди прикметників

58. Ступені порівняння прикметників

59. Повні і короткі форми прикметників

60. Тверда і м’яка групи прикметників

61. Відмінювання прикметників

62. Логічна послідовність документів

63. Телеграма

64. Правопис складних прикметників

65. Загальні вимоги до оформлення ділової кореспонденції

66. Лист

67. Дієслово

68. Етика ділового спілкування

69. Список

70. Дієприкметник

71. Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні

72. Автобіографія

73. Дієприслівник

74. Телефонний етикет 

75. Таблиця

76. Прислівник

77. Правопис прислівників

78. Числівники в діловому мовленні

79. Відомість

80. Числівник

81. Порядкові числівники

82. Відмінювання числівників

83. Деякі особливості використання займенників

84. Заява про відкриття рахунку 

85. Займенник

86. Розряди займенників

87. Відмінювання займенників 

88. Перехід різних частин мови в займенники (прономіналізація)

89. Правопис географічних назв у ділових паперах

90. Накладна

91. Правопис часток

92. Джерела української фразеології

93. Оголошення

94. Сполучник

95. Правопис сполучників

96. Одиниці мови

97. Запрошення

98. Прийменник

99. Прийменник по в діловому мовленні 

100. Синтаксичні особливості ділових паперів 

101. Розпорядження

102. Розділові знаки в складних реченнях

103. Синтаксичні структури у діловому мовленні

104. Характеристика

105. Безсполучникове складне речення

106. Графічні скорочення

107. Банківська діяльність

108. Банківські пластикові картки

109. Ділові банківські папери

110. Складні випадки вживання великої літери

111. Основні події в українській банківській системі

112. Короткий тлумачний словник банківської термінології

113. Список рекомендованої літератури

3. Текстове оформлення документів

Документ – основний вид ділового мовлення. Він має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованим і оформленим, повинен містити конкретні й реальні пропозиції та вказівки. Обов’язковими для документа є заголовок, чітка композиція, цілісність змісту, зв’язність викладу, структурна організація, завершеність.

Ділова документація відображає характер суспільних відносин, у ній зосереджується інформація про події, явища, Приватні стосунки між людьми. Документи мають правове і господарче значення. За походженням виділяють службові й приватні документи; службові1 функціонують в установах і організаціях, приватні стосуються приватних осіб.

За призначенням документи поділяють на: розпорядчі де подається інформація про організацію роботи установи’ закладу, підприємства; статутні –з коротким викладом змісту статуту організації чи установи; виконавчі в яких подається план або напрям виконання певного обсягу роботи; інформаційні, які містять конкретну інформацію’ необхідну для діяльності даної організації чи підприємства.

Документи розрізняють ще й за структурними ознаками вони можуть бути стандартними й нестандартним и, що залежить від багатьох об’єктивних та суб’єктивних факторів.

Типові та фірмові документи оформляються на бланках або стандартних аркушах.

Слід зауважити, що в роботі інженерів, конструкторів керівників виробництва багато часу відводиться вивченню, аналізу та складанню різної документації. Це – конструкторська технологічна, експлуатаційно-ремонтна документація; організаційно-розпорядчі, інформаційні, рекламні та інші документи.

Часто буває, що робота з подібними документами ускладнюється тільки тому, що в побудові їх немає необхідної послідовності або ж документи перевантажені несуттєвою для користування інформацією.

Питаннями складання текстових документів відають сучасні наукові дисципліни: прикладна лінгвістика і теорія стандартизації, інженерна психологія і психолінгвістика, теорія і практика редагування та теорія управління виробництвом.

Щоб не марнувати часу в процесі складання і використання документів, слід розумно поєднувати формальний підхід і творчість.

Пропонований розділ подає деякі рекомендації, загальні правила і норми у текстовому викладі ділових паперів та ілюструє їх конкретними зразками.

Текст – головний елемент документа. Крім параграфів пунктів у тексті виділяються абзаци. Тут треба стежити щоб кожен абзац розпочинав нову думку чи мікротему.

Поділ тексту на абзаци має велике практичне значення Це допомагає осмислити прочитане і підготуватися до сприйняття іншої підтеми.

Абзаци не повинні бути великими. Нормативним можна вважати абзац з трьох чи п’яти речень. Для сприйняття краще якщо ід речення будуть різні: найкоротші – на початку і в кінці. Абзаци теж вимагають чергування залежно від розмірів. Наприклад, у виробничих документах, де звертається увага на кожну операцію чи деталь, абзаци використовуються для виділення однорідних членів чи сурядних речень в окремі мікротексти. Тут доречні абзаци з одного-двох речень.

Найзручніші для сприйняття речення з трьох, п’яти, семи і найбільше – з дев’яти слів.

Щодо словосполучень, то слід пам’ятати, що в будь-якому діловому тексті варто використовувати звичні стандартизовані форми. Це прискорює складання і сприйняття документа.

Текст документа повинен бути чітким, коротким і не допускати різних тлумачень.