9. Аналіз сильних і слабких сторін підприємства

Сильні боки підприємства — те, що воно домоглася успіхів чи якась особливість, що дає додаткових можливостей. Сила може полягати у наявному досвіді, доступі до унікальним ресурсів, наявності передовий технологій і сучасного устаткування, високій кваліфікації персоналу, високий рівень випущеної вами продукції, популярності торговельну марку тощо.

Слабкі боку підприємства — відсутність чогось важливого моменту функціонування підприємства чи те, що доки вдається проти іншими компаніями. Як приклад слабких сторін можна навести занадто вузький асортимент випущених товарів, погану репутацію компанії над ринком, недолік фінансування, низький рівень сервісу тощо.

Аналіз сильних і слабких сторін підприємства служить з оцінки володіння підприємством внутрішніми силами скористатися можливостями і що внутрішніх слабкостей, які можуть опинитися ускладнювати майбутні проблеми, пов'язані з зовнішніми небезпеками. Метод, використовуваний для діагностики внутрішні проблеми, називається управлінським обстеженням. Він ґрунтується на комплексному дослідженні різних функціональних зон організації та, залежно від поставленого завдання, то, можливо методично простою й складнішим.

Для цілей стратегічного планування в обстеженні рекомендується включати 5 функціональних зон: маркетинг, фінанси (бух. облік), виробництво, персонал, організаційна культура йорганизации

1. Зона маркетингу.

При аналізі функції маркетингу виділяється 7 елементів використання:

а) частка ринку виробництва і конкурентоспроможність. Частка ринку на % для її загальної ємності одна із найважливіших показників, характеризуючих успішність діяльності підприємства,т.к. існує залежність між ринку підприємства його прибутковістю; в водночас це значна мета більшості фірм, і керівництво постійно її контролює. Необов'язково контролювати ринок в цілому або займати там переважна становище.

б) розмаїтості та якість асортименту. Багато в чому визначає  стійкість підприємства; але можливі різні підходи: одну фірму  випускає обмежений асортимент і якими бачить свій головний успіху забезпеченні якості продукції, освоює 1-2 вироби на рік; інша фірма щорічно освоює десятки і сотні нових виробів. При встановленні короткострокових і частка довгострокових цілей обов'язково, щоб найвище керівництво підприємства постійно контролювало і оцінювало асортимент виробів.

в) ринкова демографія.

Дослідження змін ринку й у структурі клієнтів – складне завдання керівництво підприємства, ще більше ускладнює її розшарування суспільства, зміна рівня доходів основної маси населення, зміна громадських цінностей.

р) ринкові дослідження й розробки.

Задля підтримки конкурентоспроможності організації необхідно вести широкі дослідження й розробки нових товарів та послуг, і навіть нових ринків, що дозволяє швидкого реагування зміни від попиту й вчасно освоювати нові ринки збуту.

Функція обслуговування клієнтів сьогодні є найслабшою місцем підприємництво. Ефективне і добротне післяпродажне обслуговування сприяє більшій кількості продажів, формуванню і збереженню лояльності покупців до фірми, дозволяє встановлювати підвищені ціни.

е) збут, реклама, просування товару.

Підприємство може розраховувати успіхом ринок лише у разі, якщо воно має активних і компетентних збутовиків, агресивну, творчу рекламу і товарів та послуг.

ж) прибуток.

Узагальнюючий показник ефективності діяльності комерційних організацій; постійний контролю над прибутком різних напрямів діяльності, товарів та послуг є важливим функцією управляючого маркетингом.

Некомерційна організація першочергового значення надає ефективності своїх операцій, нею ефективна доставка товару або ж послуги є головним елементом маркетингу.

2. Фінанси (бух. облік)Фінансове становище підприємства багато чому визначає, яку стратегію керівництво вибере у майбутнє. Докладний аналіз фінансового становища допомагає виявити наявні і потенційно слабкі боку підприємства. Зазвичай, аналіз проводиться методами фінансової ревізії – це трудомістка робота, потребує багато часу і значної частини співробітників. Потрібно прагнути, щоб фінансова ревізія не заважала нормального функціонування підприємства у період його проведення.

3. Виробництво.Постійний аналіз управління виробництвом має значення для своєчасноїадаптації внутрішньої структури підприємства до змін в зовнішньому оточенні й виживання в конкурентному середовищі.

У результаті аналізу треба одержати відповідь стосовно питань: Чи може фірма виробляти товари та з меншими, ніж в конкурентів витратами? Чи є доступом до новим матеріалам? Чи залежить підприємство єдиного постачальника чи є вибір? Яке устаткування, чи є воно нове і чи добре обслуговується? Розрахована чи система закупівель на зниження матеріальних запасів і прискорення реалізації продукції? Чи є механізми контролю за вхідними матеріалами, рухом у виробництві та що виходять виробами? Чи може підприємство обслуговувати ринки, які можуть обслуговувати її конкуренти? Чи має підприємство ефективної системою контролю за якістю продукції? Наскільки добре підприємство спланував процес виробництва, і можна його поліпшити?

4. Персонал (людських ресурсів).Під розв'язання багатьох проблем вдосконалення підприємства залежить від забезпечення виробництва й управління кваліфікованими фахівцями.

При аналізі функцій людських ресурсів рекомендується запитання: Як охарактеризувати тип співробітників, що працюють у зараз у організації, і від них знадобиться у майбутньому? Які компетентність і підготовка вищого керівництва підприємства? Чи є план наступності керівних посад і? Чи є ефективна і конкурентна система винагороди? Чи ефективно використовується підготовка і на підвищення кваліфікації керівні кадри? Чи є випадки звільнення з підприємства провідних фахівців і чому? Функціонує на підприємстві систему оцінки робочого персоналу, і коли такий оцінка проводилася востаннє?

Аналіз кожного із питань зокрема і комплексі оцінка якості людських ресурсів дозволить виявити потенційно слабких місць у цій функціональної зони і зробити адекватні заходи.

5. Організаційна культура й підприємства.Організаційна соціальне середовище складається з людей: керівників, підлеглих, неформальних лідерів, колег. Організаційна культура складається з поведінки людей організаційної середовищі.

Під організаційної культурою розуміють цілісну систему вироблених у створенні і властивих її членам моделей поведінки, звичаїв, моралі, очікувань. Культура – результат громадських впливів, передається і підтримується переважно через навчання; всередині підприємства проявляється через поведінка. Багато моделей поведінки засвоюються безпосередньо через стратегії, плани, процедури.

Імідж підприємства залежить від того враженням, що створюється з допомогою співробітників, клієнтів - і спілкуванням загалом. Культура й підприємства підкріплюється чи послаблюється репутацією: послідовно чи підприємство у своєї роботи і досягненні цілей, як він виглядає проти іншими підприємствами у галузі, приваблює вона хороші люди.

Виявивши сильні й слабкі сторони, і зваживши чинники за рівнем значимості, керівництво може функціональні зони, які потребують термінового втручання чи які можуть почекати, або ті, куди можна використати в розробці й реалізації стратегії підприємства.