5. Попередження злочинності неповнолітніх

Державна політика попередження злочинності неповнолітніх - це заснована на певних ідеях діяльність системи державних і недержавних інститутів з формування і реалізації основних завдань, принципів, напрямків та засобів попередження явища злочинності неповнолітніх з метою захисту людини суспільства і держави від злочинних посягань.

Політика держави щодо попередження злочинності неповнолітніх повинна бути тісно взаємопов'язана з економічною, соціальною, демографічної та т.п. політикою. Для підвищення ефективності цієї політики потрібно вдосконалення різних галузей права від кримінального до житлового.

Принципове значення має вибір двох цілей державної політики попередження злочинів неповнолітніх. З одного боку - це захист прав та інтересів неповнолітніх, ослаблення негативного впливу дисфункції інститутів соціалізації, а з іншого боку - захист суспільства від правопорушень і злочинних посягань неповнолітніх. Така інтегрована конструкція мети політики попередження злочинності неповнолітніх дозволяє концептуально вирішувати багато проблем кримінологічної та правової практики.

Держава має в своєму розпорядженні багато засобів реалізації політики попередження злочинності неповнолітніх. Основні з них:

- Соціальна профілактика (заходи, спрямовані на захист прав та інтересів неповнолітніх в основних сферах життєдіяльності - побуту, освіти, праці, дозвілля).

- Правове стримування (профілактичні норми і система правового виховання).

- Кримінологічна профілактика (заходи, спрямовані на ослаблення, блокування, нейтралізацію причин і умов злочинності).

- Віктимологічна профілактика (заходи, спрямовані на формування безпечного способу життя неповнолітніх, зниження ризику стати жертвою злочину і ослаблення віктімогенного середовища).

- Кримінально-правове попередження (попередження злочинів засобами кримінального права, процесу та кримінально-виконавчого права), ядро якого - забезпечення застосування ефективного покарання і його виконання.

Попередження злочинності неповнолітніх підрозділяється на ранню, безпосередню, профілактику перед злочинної поведінки, профілактику рецидиву.

Основними елементами системи попереджувального впливу є: ретельне вивчення неповнолітніх, здатних зробити злочину; визначення основних заходів та заходів, спираючись на які, на практиці можна було б домогтися поставлених цілей; вироблення раціональних методів організації, контролю та визначення ефекту індивідуального профілактичного впливу.

У попередженні злочинності неповнолітніх бере участь безліч суб'єктів. Вони являють собою єдину систему, пов'язану спільністю цілей і завдань. Особливе місце в цій системі відводиться органам внутрішніх справ, що представляють підсистему профілактики відхиляється. Органи внутрішніх справ виконують основний обсяг роботи в галузі попередження злочинів неповнолітніх, безпосередньо займаються виправленням і перевихованням неповнолітніх, які вчинили злочини. Крім того, попереджувальна діяльність органів внутрішніх справ припускає обов'язкове включення в неї інших суб'єктів.

Органи внутрішніх справ займаються попередженням злочинності неповнолітніх як на загальному, так і на індивідуальному рівні. Робота проводиться в основному за такими напрямками: обмеження впливу негативних соціальних факторів, пов'язаних із причинами та умовами злочинності неповнолітніх; вплив на причини та умови, що сприяють даному виду злочинності; безпосередній вплив на неповнолітніх, від яких можна очікувати вчинення злочинів; вплив на групи з антигромадською спрямованістю, здатні вчинити або вчиняють злочини, учасником яких є неповнолітній, що піддається попереджувальному впливу.