Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка Заголовки граф
Підзаголовки граф
Рядки

Боковик

(графа для заголовків

Графи (колонки)

Боковик

(графа для заголовків

Боковик

(заголовки рядків)

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, після номера таблиці крапка не ставиться, наприклад, таблиця 2.1 (перша таблиця другого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Слово «Таблиця» із зазначенням її номера розміщують у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці. Якщо в курсовій роботі тільки одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки − з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

При використанні формул необхідно дотримуватись наступних правил. Формули розміщуються на окремих рядках, безпосередньо після викладу тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера фомули, відокремлених крапкою, наприклад (1.3) − третя формула першого розділу. Номер формули зазначають на її рівні в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності.ю в якій вони згадані у формулі. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Посилання в тексті курсової роботи на використані джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, У квадратних дужках зазначають номер бібліографічного джерела, поданого в списку використаної літератури: наприклад, [6], «… у роботах 1 −7». Крім номера бібліографічного джерела за списком використаної літератури, вказують номер сторінки, на яку робиться посилання [6, с. 14].

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: «… у розділі 4 …», «…див. підрозділ 2.1 …», «… відповідно до пункту 2.3.4 …», «… на рис. 1.3 …» «… у табл. 3.2 …», «… (табл. 3.2) …», «… за формулою (3.1) …», «… у рівняннях (1.23) — (1.25) …», «… у Додатку Б …».

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами, з першої великої, друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Один додаток позначається як «Додаток А».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 − другий розділ Додатка А; В.3.1 − підрозділ 3.1 Додатка В.

Рисунки, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 — другий рисунок першого розділу Додатка Д; формула (А.1) — перша формула Додатка А.

Додатки повинні мати спільну із вступною, основною та підсумковою частинами курсової роботи наскрізну нумерацію сторінок.