7.4. Технологічні операції установки конструкцій у проектне

положення

За технологічними ознаками монтажні операції поділяються на три групи:

1. Такелажні, зв'язані з підготовкою конструкцій до підйому, оснастки і стропування (захоплення);

2. Власне монтажні, що включають підйом, наведення, орієнтування, установку, вивірку і закріплення конструкцій;

3. Супутні, що передбачають антикорозійний захист, герметизацію, бетонування стиків, установку кріпильних деталей і т.п.

Склад і послідовність операцій залежать від типу монтованих елементів, будівельно-технологічних і монтажних характеристик об'єкта, що зводиться.

7.4.1. Оснащення і захоплення конструкцій

Оснащення – операція по обладнанню монтованих конструкцій пристроями й устаткуванням, необхідними для створення зручних, надійних і безпечних умов провадження робіт. До елементів оснащення відносяться: різні канати, що виконують роль стропів, вантів, розтяжок або відтяжок; розпірки, тяги, підкоси, застосовувані для вивірки і кріплення конструкцій; начіпні сходи, підмостки і колиски.

Застосовується звичайно інвентарне оснащення.

Сукупність елементів оснащення, призначених для підтримки, підйому й опускання конструкцій, а також для наведення та орієнтування, називають такелажем.

Захоплення (стропування) – операція, що забезпечує тимчасове зачеплення монтованих конструкцій з монтажними машинами і механізмами.

Строповочні пристрої підрозділяють:

за просторовою твердістю – на гнучкі й тверді.

Гнучкі встановлюють з канатів і бувають універсальними, полегшеними і багатовітковими (рис.7.2). Тверді у вигляді металевих стрічок чи захваток застосовують у тих випадках, коли конструкції, що піднімаються, не можуть сприймати зусилля, що виникають від гнучких стропів, при обмеженій висоті підйому гака монтажного крана або для зручності проведення робіт (рис.7.3);

за областю застосування – на універсальні, застосовувані для захвату багатьох типів конструкцій, і спеціалізовані, придатні тільки для окремих конструкцій;

за способами керування – на дистанційно керовані, що дозволяють робити розстроповку на відстані, і некеровані, відчеплення яких здійснюється вручну;

за принципом роботи – на механічні, електромагнітні, вакуумні й комбіновані.

7.4.2. Підйом і подача конструкцій до місця установки

Підйом полягає в переміщенні конструкцій у просторі. Піднімати конструкцію рекомендується в тому положенні, в якому вона буде знаходитися в будинку чи споруді, плавно, без ривків, розкачування й обертання.

Для утримання конструкцій від розгойдування та обертання до них прив'язують відтяжки. Кожний горизонтальний елемент повинен мати дві відтяжки, закріплені на його кінцях. При монтажі вертикальних елементів достатня одна відтяжка.

Важкі елементи і конструкції піднімають у два прийоми: спочатку на 20...30 см із затримкою у висячому положенні для додаткової перевірки надійності стропування, потім остаточно.

а

в

г

б

д

е

з

ж

і

к

Рис.7.3 – Захвати:

а, б, в – штирьові, встановлювані в горизонтальних, вертикальних і похилих отворах; г – консольний; д – фрикційний; е – рамковий; ж – підйомовий; з – кліщовий; і – вакуумний; к – електромагнітний; 1 – штир; 2 – скоба (петля); 3 – гайковий затиск; 4 – сухар; 5 – розклинок; 6 – штир; 7 – фіксатор; 8 – притиски (балочки); 9 – боковина рамки