Блок іі Податкова система

Тема 1. Сутність і види податків.

1. Предмет та завдання курсу «Податкова система». Взаємозв’язок курсу з іншими економічними та фінансовими курсами.

Ефективність податкової системи є передумовою вирішення соціальних і економічних завдань, а також інших функцій, які виконує держава на даному етапі історичного розвитку. З фіскальної точки зору важливим є достатність доходів, які отримує держава, з економічної – який вплив вона через податкову політику здійснює на економічний розвиток. Управління податковою сферою є складним процесом, який вимагає висококваліфікованих спеціалістів, добре обізнаних як з теоретичними аспектами оподаткування, так і з практичними питаннями щодо нарахування і стягенння податків. Курс “Податкова система” є складовою підготовки таких фахівців.

Завдання курсу “Податкова система” відноситься до числа спеціальних базових фінансових дисциплін і вивчає конкретні форми прояву економічних законів у сфері фінансів. Вона органічно пов’язана з такими, дисциплінами як “Фінанси”, “Фінанси зарубіжних корпорацій”, “Бюджетна система”, та становлять її теоретичну базу. В свою чергу, “Податкова система” є основою для вивчення дисципліни “Податковий менеджмент”, “Податковий облік”, “Адміністрування податків”, “Податковий контроль” в подальшому.

Завдання курсу - дати правильне розуміння закономірностей у сфері податкових відносин держави і розкрити шляхи використання цих закономірностей у практиці податкової роботи, показати роль і значення податкової політики в процесі економічного розвитку, навчити вільно орієнтуватись в податковому законодавстві і застосовувати отримані знання в податковій роботі.

Структура викладання курсу передбачає перш за все розгляд теоретичних засад оподаткування, побудови податкових систем та проведення податкової політики. Далі розглядаються організація податкової служби та податкової роботи, а також діючий в Україні механізм стягнення податків, платежів за ресурси та послуги і зборів до державних цільових фондів.

Сутність податків.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Коли йдеться про податки, то це насамперед безумовні й нецільові платежі, і після їхнього надходження до бюджетів неможливо простежити використання цих коштів, та це й не потрібно. У ситуації зі зборами картина інша. Це цільові надходження, вони необхідні для фінансування певних заходів і мають таким чином чітку цільову прив'язку. Податки в основному надходять до бюджетів, тоді як збори можуть формувати цільові (у тому числі й позабюджетні) фонди. Якщо встановлення, зміна і скасування податків і всіх елементів правового механізму податків є винятковою компетенцією органів державної влади, то деталізацію елементів зборів у перспективі можна розглядати і як компетенцію виконавчих органів.

Податок, збір мають певні загальні риси, зокрема, такі:-обов'язковість сплати податків і зборів до відповідних бюджетів і фондів;-чітке надходження їх до бюджетів і фондів, за якими вони закріплені;-стягнення їх на основі законодавчо закріпленої форми й порядку надходження;-примусовий характер стягнення;-здійснення контролю єдиними органами Державної податкової служби;-без еквівалентний характер платежів.

2. Функції податків.

Податки – обовязкові внески платників до бюджету і позабюджетних фондів, розміри і терміни сплати яких регламентуються податковим законодавством.

Податки є невід'ємною частиною ринкових відносин та одним з найбільш ефективних інструментів непрямого регулювання економічних процесів.

Функції податків:

1. Фіскальна функція – збір грошових коштів з фізичних та юридичних осіб відбувається метою формування фінансових ресурсів держави, що акумулюються у бюджетній системі та позабюджетних фондах, і необхідних для здійснення нею своїх функцій. Отже, через фіскальну функцію системи оподаткування задовольняють загальнонаціональні потреби, а за допомогою розподільчої функції формуються протидії надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб.

2. Регулююча функція. В її основі - сутність податків як інструменту вартісного розподілу та перерозподілу доходів між соціальними верствами та групами, між сферами та галузями економіки. Ця функція знаходиться у тісному взаємозв'язку з фіскальною функцією. Держава, використовуючи регулюючу функцію, отримує можливість впливати на рівень соціальне -економічного розвитку, стимулюючи чи дестимулюючи окремі його напрями.

3. Контрольна функція спрямована на забезпечення своєчасного і повного надходження податків до доходів бюджетів різних рівнів та формування централізованих фондів грошових ресурсів.

3. Елементи податків.

До основних елементів податку, які зумовлюють внутрішній зміст даного поняття, відносять:

суб'єкт податку — це учасник процесів справляння податку (платник, держава, державні органи;

об'єкт оподаткування — явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок. Є два підходи до оцінки об'єкта:

а) кількісний і натуральний;

б) грошовий.

Джерело сплати — це той фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок.

Джерелом можуть виступати:

— доходи платника податку, отримані в різних формах;

— частина майна, коли для покриття податку не вистачає доходу;

— позика як джерело сплати;

База оподаткування — законодавче закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку;

Масштаб вимірювання — це та одиниця, яка береться в основу виміру об'єкта оподаткування (грошова одиниця для прибуткового податку, одиниця вимірювання площі для земельного податку);

Ставки податку — це законодавче встановлений розмір податку, виходячи із об'єкту оподаткування або масштабу вимірювання. Існує два види ставок:

— натуральні (тверді) — встановлюються в грошовому виразі на одиницю об'єкта оподаткування в натуральному обчисленні;

процентні ставки — встановлюється у певних процентних відношеннях до об'єкта оподаткування.

ткового навантаження та послаблення податкового пресу.

Існує чотири види пільг:

— повне або часткове звільнення від сплати податку конкретного платника;

— повне або часткове звільнення від сплати податку певного виду діяльності або об'єкта оподаткування;

— пониження ставок оподаткування і використання нульової ставки;

— зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і використання податкового кредиту

4. Класифікація податків.

Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та функції податків, оказати їх роль у податковій полі­тиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікують за наступними ознаками.

1. Залежно від компетенції органу, що вводить дію податкового платежу на відповідній території:

а)загальнодержавні — податки і збори, що їх встановлює Верховна Рада України, що вводяться в дію винятково законами України і діють на всій території України;

б)місцеві — податки та збори, перелік яких встановлює Верховна Рада України, вводять у дію місцеві органи самоврядування і які діють на території окремих регіонів України.

2. Залежно від каналу надходження.

а) державні — податки, що повністю надходять до державного бюджету;б) місцеві — податки, що повністю надходять до місцевих бюджетів;в) пропорційні — податки, що розподіляються між державним і місцевим бюджетами у певній пропорції;

г) позабюджетні — податки, що надходять до певних фондів (у деяких випадках, щоправда, вони повинні все-таки пройти через бюджет).

3. Залежно від платника:

а)податки з юридичних осіб (податок на прибуток і т. ін.);

б)податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел і т. ін.);

в)змішані — податки, що допускають як платника і юридичних, і фізичних осіб (податок з власників транспортних засобів, земельні податки і т. ін.).

4. Залежно від форми оподаткування:

а) Прямі (прибутково-майнові) — податки, що стягуються в процесі придбання та акумуляції матеріальних благ, визначаються розміром об'єкта обкладання, включаються в ціну товару і сплачуються виробником або власником. а) особисті — податки, що сплачуються платником податків за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) і з урахуванням його платоспроможності;б) реальні (англ. real — майно) — податки, що сплачуються з майна, в основі яких лежить не реальний, а передбачуваний середній доход1.

б)Непрямі (на споживання) — податки, що стягуються у процесі витрати матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надбавки до ціни реалізації товару і сплачуються споживачем.

5. Залежно від способу стягнення:

а)Часткові (кількісні) — розмір податку встановлюють для кожного платника окремо, з урахуванням його майнового стану і можливості сплати.

б)Розкладкові (репатріаційні) — податки, що нараховуються на цілу корпорацію платників, що самостійно здійснюють між собою остаточний розподіл податкового тягаря

6. Залежно від характеру використання:

а)Загального призначення — податки, що використовуються на загальні цілі (без конкретизації). Власне, це і є дійсно податки.

б)Цільові податки — податки, що зараховуються до позабюджетних цільових фондів і призначені для цільового використання.

7. Залежно від періодичності стягнення:

а)Разові б)Систематичні (регулярні)

8. Залежно від обліку податкового платежу:

а)Податки, що фінансуються споживачем (акциз, податок на додану вартість).б)Податки, що включаються у собівартість (податок з власників транспортних засобів, земельний податок).

в)Податки, що фінансуються за рахунок балансового прибутку, тобто прибутку до сплати податку (податок на майно, податок на рекламу).г)Податки, що фінансуються за рахунок чистого прибутку, тобто прибутку після сплати податку (збір за право торгівлі, за використання національної символіки).