Тема 8. Формування портфеля цінних паперів

1. Портфелі цінних паперів, їх типи

Портфель цінних паперів — це сукупність інвестиційних цінностей, що використовуються для досягнення конкретної інвестиційної мети вкладника, тобто вкладення в цінні папери з метою управління ними як єдиним цілим. До цінних паперів, що є об'єктами портфельного інвестування, належать акції, державні боргові зобов'язання, деривативи, сертифікати, векселі, депозитні сертифікати банків, чеки, ощадні сертифікати та ін.

Інветиційний портфель повинен формуватися того типу, який відповідає поставленій меті інвестора.

Розрізняють наступні типи інвестиційних портфелів :

- інвестиційний портфель, орієнтований на ріст (даний тип портфелю формується з урахуванням довгострокового зростання вартості фінансових інструментів (активів), що входять в нього);

- інвестиційний портфель, орієнтований на доход (даний тип портфелю формується з урахуванням отримання поточних дивідендів або процентів);

- консервативний портфель (виділяється даний тип лише деякими авторами - формується з безризикових (малоризикових) фінансових інструментів для збереження своїх вкладів).

На вибір інвестором того чи іншого типу інвестиційного портфелю впливає ряд факторів, серед яких : економічний стан в державі та його тенденції; фінансовий стан інвестора та його тенденції; поточна необхідність в доходах; умови оподаткування та інші.

У теорії складання фондових портфелів вирізняють три їх типи з метою формування інвестиційного доходу та відповідним ризиком:

• прибутковий (ризикові);

• стабільний;

• зростання.

2. Механізм формування портфеля цінних паперів

Як уже зазначалося, головним критерієм ухвалення інвестиційного рішення є оптимальне для даного інвестора співвідношення факторів прибутковості та ризикованості цінного папера.

Теоретично портфель може складатися з цінних паперів одного виду та однієї країни і змінювати свою структуру за рахунок заміщення одних цінних паперів іншими. Але завдання полягає в тому, щоб поліпшити умови інвестування, надавши сукупності цінних паперів таких інвестиційних характеристик, які є недосяжними з позиції одного окремого виду цінних паперів, а можливі лише при їх комбінації.

З урахуванням інвестиційних якостей окремих цінних паперів можна сформувати безліч різноманітних портфелів, кожному з яких буде властивий свій баланс між ризиком, на який іде інвестор, і очікуваним доходом у визначений проміжок часу. Залежно від співвідношення цих факторів портфелі можна розподілити на кілька типів: агресивні (з високим рівнем дохідності, але й з підвищеною ризикованістю, складаються з акцій молодих, швидко зростаючих компаній та з цінних паперів сумнівної надійності з високим обіцяним доходом); помірні (спрямовані на досягнення компромісу між ризикованістю та дохідністю); консервативні (мають найнижчу дохідність за фактичної відсутності ризику, складаються з державних цінних паперів та акцій великих, добре відомих компаній).

Головним механізмом формування портфеля із заданими інвестиційними властивостями є диверсифікація активів. Згідно з теорією інвестиційного аналізу, за збільшення кількості різних цінних паперів ризикованість портфеля зменшується. Найвищий ефект від диверсифікації досягається за наявності в портфелі 8—10 різних активів, подальше збільшення їхньої кількості не забезпечує значного зниження портфельного ризику. Найменшої ризикованості можна досягти, якщо в портфель відібрано 10-15 різних цінних паперів. Подальше збільшення кількості різних активів у інвестиційному портфелі може призвести до негативних ефектів надлишкової диверсифікації:

неможливості якісного управління портфелем;

купівлі недостатньо надійних, дохідних, ліквідних цінних паперів;

зростання витрат, пов'язаних з пошуком цінних паперів;

високих витрат на купівлю дрібних партій цінних паперів тощо.

Слід зазначити, шо формування та управління портфелем -сфера діяльності професіоналів. Портфель є товаром, який може продаватися або частинами (продають частки в портфелі для кожного інвестора), або повністю (коли менеджер бере на себе управління портфелем цінних паперів клієнта). Як і будь-який інший товар, портфель із певними інвестиційними якостями може мати попит на фондовому ринку.

3. Особливості вторинного ринку

Ринок цінних паперів можна розділити на первинний і вторинний, залежно від часу й способу надходження цінних паперів ринку. Вперше цінних паперів є первинному ринку, відбувається продаж їх першим власникам (інвесторам). Обов'язковими учасниками первинного ринку є емітенти цінних паперів і інвестори. Процес купівлі-продажу може здійснюватися як за допомогою, і без допомоги посередників. На первинному ринку емітенти шляхом продажу цінних паперів приваблюють кошти інвесторів, що використовуються реалізації запланованих комерційних цілей.

Усі наступні операції із цінними паперами здійснюються на вторинному ринку. Вторинний ринок - це ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів, випущених в обіг раніше.

Але відмінність вторинного ринку цінних паперів від первинного не в тому, що первинний ринок передує вторинному, та особливо цінні папери що неспроможні з'явитися на вторинному ринку, минаючи первинний. На первинному і вторинному ринку відбуваються різні за своїй суті процеси. На первинному ринку капітали інвесторів шляхом купівлі-продажу цінних паперів потрапляють до рук емітента. На вторинному ж ринку панує перехід цінних паперів від самих інвесторів решти, а гроші за продані цінних паперів надходять колишніх власників цінних паперів. Тобто операції у вторинному ринку відбуваються й без участі емітента і надають безпосереднього впливу стан справ емітента.

Первинний і вторинний ринки цінних паперів виконують різні функції. Функція первинного ринку у тому, щоб дати можливість емітентам акумулювати необхідних здійснення певних інвестиційних програм кошти шляхом випуску пайових чи боргових цінних паперів. Функція ж вторинного ринку полягає, передусім, у тому, щоб забезпечити ліквідність випущених цінних паперів, тобто можливість продажу їхньої власниками у разі потреби.

Тобто особливістю вторинного ринку є високий рівень ліквідності, можливості швидкого продажу цінних паперів. Ліквідність ринку тим вища, чим більше учасників купівлі-продажу цінних паперів.

Вторинний ринок складається з:

організованого, біржового ринку;

неорганізованого - "вуличного" ринку (торгівля "з прилавка").

3. Характеристика ринку цінних паперів

Ринок цінних паперів - це ринок, на якому купуються і продаються фінансові інструменти - цінні папери.

Ринок цінних паперів з притаманною йому системою фінансових інструментів - це та сфера, в якій реалізуються відносини власності, формуються фінансові джерела економічного зростання, концентруються і розподіляються інвестиційні ресурси.

Через ринок цінних паперів акумулюються тимсасово вільні грошові кошти підприємств, банків, держав, приватних осіб і направляються на виробничі і невиробничі вкладення (на інвестиції).

Характерні особливості ринку цінних паперів:

• По-перше ринок цінних паперів є регулятором стихійно діючих у ринковій економіці процесів.

• По-друге, ринок цінних паперів виконує інформаційну функцію для своїх учасників.

• По-третє, ринок цінних паперів (особливо короткостроковий) відіграє важливу роль у регулюванні грошового обігу й кредиту.

Слід розрізняти об’єкт і суб’єкт ринку цінних паперів.

Об’єктами ринку є цінні папери, які розміщуються, обертаються і погашаються на ринку. Їх називають ще "фінансовими інструментами", або інструментами ринку цінних паперів.

Суб’єктами ринку є учасники ринку цінних паперів, які здійснюють операції з цінними паперами. До них відносяться: емітенти, інвестори, фінансові посередники.

Ринок цінних паперів поділяють на:

• первинний;

• вторинний.

Первинний ринок обслуговує емітентів цінних паперів, забезпечує первинне розміщення цінних паперів серед інвесторів з метою отримання емітентом нових грошових ресурсів.

Продаж тільки-но випущених цінних паперів може бути прямим і опосередкованим.

Прямий продаж - це безпосередня реалізація цінних паперів емітентом серед інвесторів.

Опосередкований продаж - це реалізація цінних паперів через посередника, якими є банк, брокерська чи дилерська фірма.

Вторинний ринок - повторна купівля або продаж цінних паперів. На ньому не утворюються грошові ресурси, а лише відбувається розподіл і перерозподіл грошового капіталу, здійснюється контроль за інвестиціями та інфляцією. Метою вторинного ринку є отримання прибутку і забезпечення ліквідності цінних паперів.