Тема 7. Ринок цінник паперів як складова фінансового ринку

1. Характеристика акцій і законодавче підґрунтя емісії акцій

Акція — цінний папір, що випускається акціонерним товариством (емітентом), свідчить про пайову участь у статутному фонді даного товариства і підтверджує право участі в управлінні ним.

Власники акцій мають право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у поділі майна у випадку ліквідації акціонерного товариства. Є предметом купівлі-продажу на фондовій біржі. Випускається без встановленого терміну обігу і може бути погашена тільки за рішенням законодавчо правочинного акціонерного товариства або за його банкрутства.

Найпоширенішими випадками, коли акціонерні товариства випускають акції, є такі:

створення товариства; зміна номінальної вартості акцій при зміні статутного фонду; збільшення статутного фонду шляхом додаткового випуску акцій при незмінній номінальній вартості останніх; поділ або консолідація акцій при незмінному статутному фонді; окремі випадки реорганізації акціонерного товариства.

Найважливіші структурні елементи діяльності з випуску акцій: а) прийняття рішення про випуск акцій;

б) державна реєстрація випуску акцій, а для відкритих акціонерних товариств — також реєстрація інформації про випуск акцій; в) пропозиція акцій до продажу; г) продаж акцій, д) повідомлення про результати випуску. Протокол рішення про випуск акцій повинен обов'язково містити: найменування емітента та його місцезнаходження; розмір статутного фонду або вартість основних і оборотних фондів емітента; мету і предмет його діяльності; зазначення службових осіб емітента;найменування контролюючого органу (аудиторської фірми); дані про розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів; мету випуску акцій; зазначення категорій акцій; кількість іменних акцій та акцій на пред'явника; кількість привілейованих акцій; загальну суму емісії і кількість акцій; номінальну вартість акцій; кількість учасників голосування; порядок виплати дивідендів; термін і порядок передплати та оплати акцій; термін повернення коштів при відмові від випуску акцій; черговість випуску акцій (при випусках їх різними серіями); порядок повідомлення про випуск і порядок розміщення акцій; умови розпорядження акціями; права власників привілейованих акцій; переважне право на придбання акцій при новій емісії.

До основних прав власників акцій належать: право голосу; право на участь у прибутках; першочергове право на купівлю нових акцій; право на активи при ліквідації товариства; право на інспекцію.

Випускаючи акції, акціонерні товариства мають на меті: забезпечити новому підприємству стартовий капітал, необхідний для початку діяльності; залучити додаткові грошові ресурси під час функціонування підприємства; обміняти старі акції при злитті з іншим товариством.

Класифікація акцій здійснюється за багатьма різноманітними ознаками.

За емітентом: біржові; банківські; корпоративні; інвестиційних компаній і фондів.

За моментом емісії: старі; нові емісії.

За обсягом реалізації прав акціонера: звичайні (прості, загальні); конвертовані; привілейовані; безплатні.

За кількістю голосів: безголосі; одноголосі; плюральні.

За способом відображення руху: іменні; на пред'явника.

В акції найяскравіше проявляються такі економічні характеристики цінних паперів, як ліквідність, дохідність, надійність, самостійний обіг.

Акції є найбільш розповсюдженим фінансовим інструментом, що дає можливість підприємствам залучати кошти та може ефективно використовуватися при зміні форми власності. Акції займають досить широку нішу на вітчизняному фондовому ринку.

2. Характеристика видів і типів облігацій та їх роль в економіці

Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Залежно від емітента поділяються на державні, окремих позик, підприємств. Державні облігації випускають центральні органи управління. Як правило, емітентом є Міністерство фінансів. Залучені кошти спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту чи на фінансування певних інвестиційних проектів. Облігації окремих позик випускають місцеві органи управління. Облігації підприємств випускаються суб’єктами підприємницької діяльності.

Залежно від способу виплати доходу виділяються процентні, дисконтні й конвертовані облігації. Процентні облігації передбачають виплату доходу у вигляді річного процента, що встановлюється до номінальної вартості. За дисконтними дохід формується у вигляді різниці між номінальною вартістю і цінами купівлі. Конвертовані облігації передбачають не виплату доходу, а обмін їх на нові. При цьому номінальна вартість придбаних облігацій збільшується, тобто дохід утворюється за рахунок різниці між номінальною вартістю нових і попередніх облігацій.

За термінами випуску розрізняють строкові, безстрокові та облігації з правом дострокового погашення. Строкові випускаються на певні терміни, які не можуть змінюватись. Залежно від тривалості періоду вони поділяються на короткострокові (до 1—2 років), середньострокові (до 5 років) та довгострокові (понад 5—10 років). Безстрокові облігації не передбачають визначення термінів їх випуску. Облігації з правом дострокового погашення передбачають право емітента на дострокове погашення.

За надійністю облігації поділяються на забезпечені та незабезпечені. Забезпечені облігації передбачають гарантії їх погашення і виплати доходу з дотриманням установлених строків. Забезпеченням таких облігацій може бути нерухоме майно, земля, державні ціні папери тощо. Незабезпечені облігації не передбачають установлення їх забезпечення, на що вказується в умовах випуску.

3. Вексель як інструмент фінансового ринку.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму векселедержателю.

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Простий вексель — це письмове зобов’язання, яке позичаль­ник видає кредитору про сплату певної суми грошей після настання строку. Переказний вексель є письмовим наказом кредитора позичальникові про сплату йому або тому, кого він укаже, певної суми грошей після настання строку. Цей вексель набуває сили зобов’язання лише після того, як позичальник акцептує його. Порядок випуску та обігу векселів визначається законодавством.

Казначейський вексель є формою боргового зобов’язання держави. На відміну від державних облігацій, казначейські векселі випускаються на строк, як правило, до одного року під покриття бюджетного дефіциту з виплатою доходу у вигляді дисконту.

4. Банківські цінні папери

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Ощадні сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника.

Іменні ощадні сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній. Доход за ощадними сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати. У разі дострокового пред'явлення ощадного сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

5. Приватизаційні цінні папери

Приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Приватизаційні папери можуть бути лише іменними. Порядок випуску та обігу приватизаційних паперів визначається цим Законом, іншими актами законодавства України.

Приватизаційні папери мають такі реквізити: запис про приналежність паперу до України; найменування органу, що випустив папір; зазначення виду приватизаційного паперу, серії та порядкового номера; дату випуску і строк використання; номінальне значення приватизаційного паперу увартісному, обчисленому виходячи з відновної вартості майна, що приватизується, та (або) натуральному вираженні, або в умовних одиницях; прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання власника, відомості про документ, що посвідчує його особу; підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку установи, яка видала папір. У приватизаційних паперах також міститься інформація про умови і порядок їх використання та про права власника. Для випуску приватизаційних паперів використовуються бланки спеціального зразка, які затверджуються Національним банком України. Випуск приватизаційних паперів може здійснюватися у формі безготівкових депозитів.

6. Характеристика похідних фінансових інструментів

Похідні цінні папери (деривативи) – ЦП, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом та / або зобов’язанням на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного контрактом, цінних паперів, інших фінансових та / або товарних ресурсів.

Розр валютні, товарні та фондові деривативи.

Валютні деривативи – опціони, ф’ючерси, форварди, предметом яких є валютні ресурси.

Товарні деривативи – опціони, ф’ючерси, форварди, предметом яких є товарні ресурси.

Фондові деривативи – опціони, ф’ючерси, форварди, предметом яких є цінні папери, а також відокремлені права на одержання та передплату акцій.

Опціон – стандартизований терміновий біржовий контракт, що засвідчує право однієї особи придбати у іншої особи (опціон на купівлю) чи продати іншій особі (опціон на продажу) визначену кількість цінних паперів у визначений в контракті строк у майбутньому з фіксацією ціни під час укладання контракту.

Ф’ючерс (ф’ючерсний контракт) – стандартизований терміновий біржовий контракт, що засвідчує зобов’язання щодо придбання (продажу) визначеної кількості цінних паперів у визначений в контракті час у майбутньому з фіксацією ціни під час укладання контракту.

Форвард (форвардний контракт) – стандартизований терміновий позабіржовий контракт, що засвідчує зобов’язання щодо придбання (продажу) визначеної в контракті кількості цінних паперів у визначений в контракті час у майбутньому з фіксацією ціни під час укладання контракту.

Фондовий варант – різновид опціону, який випускається емітентом разом з облігаціями або привіл акціями і дає його власникам право на придбання звич акцій чи боргових цінних паперів цього емітента у визначений строк за певною ціною.

Депозитарне свідоцтво (розписка) є похідним цінним папером, випущеним учасником Національної депозитарної системи України, що встановив кореспондентські відносини з іноземною фінансовою установою, який свідчить про право власності інвестора – резидента України на певну кількість депонованих в цій іноземній фінансовій установі акцій чи облігацій емітента, що не є резидентом України.