Тема 3. Аналіз фінансової стійкості

3.1. Значення фінансової стійкості

Фінансова стійкість — це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість — один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

На стійкість п-ва впливає дуже багато факторів, а саме: 1) положення п-ва на товарному ринку; 2) в-во недорогої, яле якісної продукції; 3) потенціал п-ва в діловому співробітництві; 4) ступінь залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів; 5) наявність (відсутність) неплатоспроможних дебіторів; 6) ефективність господарських і фінансових операцій. Вказані фактори обумовлюють наявність декількох видів стійкості: 1) внутрішня стійкість – загальний фін стан п-ва, при якому забезпечується стабільно високий результат його функціонування. В основі його досягнення лежить принцип активного реагування на зміни внутрішніх і зовнішніх факторів; 2) зовнішня стійкість п-ва – обумовлена стабільністю економічного середовища, в рамках якого здійснюється його д-ть. Вона досягається відповідною системою управління, ринковою економікою в масштабах країни; 3) загальна стійкість п-ва – це такий рух грошових потоків, який забезпечує постійне первищення надходження коштів над їх витрачаням; 4) фінансова стійкість п-ва – визначається ефективним формуванням, розподіленням та використанням фінансових ресурсів, а платспроможність виступає її зовнішнім проявом. Вищою формою стійкості п-ва є його здатність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього п-во повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливості залучати кредитні ресурси, тобто бути кредитоспроможним.

3.2. Аналіз показників фінансової стійкості

Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами п-ва, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес в-ва і реалізації продукції, а також затрати на його розширення та оновлення. Фінансова стійкість в довгостроковому періоді характеризується відношенням власних і залучених коштів. Аналіз фін стійкості здійснюється за допомогою системи відносних та абсолютних показників фін стійкості. Для аналізу абсолютних показників фінансової стійкості вирішальне значення має питання про те, які показники відображають сукупність стійкого фінансового стану. Відповідь на нього перш за все повязана із балансовою моделлю, яка має вид: ВА+ВЗ+ГА = ВК+ДП+ККР+КЗ, де ККР – короткострокові кредитні ресурси; ВА – необоротні активи; ВЗ – виробничі запаси; ГА – грошові активи; ВК – власний капітал; ДП – довгострокові пасиви; КЗ – кредторська заборгованість. Враховуючи, що довгострокові кредити спрямовуються на придбання основних засобів і капіталовкладення, пертворимо основну балансову модель: ВЗ+ГА = ((ВК+ДП)-ВА)+ККР+КЗ. Звідси можна зробити висновок, що при умові обмеження ресурсів і витрат, величиною ((ВК+ДП)-ВА)>=ВЗ, буде виконуватися умова платоспроможності п-ва (ГА>=ККР+КЗ). Таким чином співвідношення вартості матеріальних оборотних засобів і величин власних і залучених джерел їх формування визначає стійкість фінансовогостану п-ва. Найбільш узагальненим показником фін стійкості є надлишок або нестача джерел коштів для формування запасів і витрат, які отримуються у виді різниці величини джерел коштів і величини запасів і витрат. Для хар-ки джерел формування запасів і витрат використовуються декілька показників, які відображають різну ступінь охоплення різних видів джерел: 1) наявність власних коштів СС = ВК-ВА, де СС – власні засоби.; 2) наявність власних та довгострокових джерел формування запасів і витрат (позикових). ДД = ВК-ВА+ДКР., де ДКР – довгострокові кредитні ресурси; 3) загальна величина основних джерел формування запасів і витрат. Д = ВК-ВА+ДКР+ККР. Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідає три показника забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування: 1) Нестача (-) або надлишок (+) власних коштів: +-СС= СС-ВЗ; 2) Нестача (-) або надлишок (+) власних та довгострокових (позикових) джерел формування запасів і витрат: +-ДД = ДД-ВЗ; 3) Нестача (-) або надлишок (+) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат +-Д = Д-ВЗ. Розрахунки трьох показників забезпесченосі запасів і витрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансову ситуацію за ступенем її стійкості.

3.3. Визначення типу фінансової стійкості

Існують такі типи фін стійкості: 1) абсолютна фін стійкість; 2) нормальна фін стійкість; 3) нестійкий (передкризовий) фін стан; 4) кризовий фін стан. Абсолютна фін стійкість характеризується такою нерівністю: (Власний капітал – Необоротні активи) > Вартість запасів і витрат п-ва і відповідно ВОК > вартості запасів і витрат п-ва. Дане співвідношення показує, що всі запаси повністю пориваються власними оборотними коштами, тобто п-во не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більш того, така ситуація не є ідеальною, оскільки це означає, щоадміністрація не вміє і не бажає, або не має можливості використовувати зовнішні джерела коштів для основної д-ті. Нормальна фін стійкість характеризується такою нерівністю: (Власний капітал – Необоротні активи) < Вартість запасів і витрат п-ва, але ВОК > вартості запасів і витрат п-ва. Надане співвідношення відповідає положенню, коли успішно функціонуюче п-во використовує для покриття запасів різноманітні «нормальні» джерела засобів – власні і залучені; гарантується платоспроможність п-ва. Нестійкий (передкризовий) фін стан характеризується такою нерівністю: (Власний капітал + короткострокові кредити банків) >= Вартість запасів і витрат п-ва. Дане співвідношення відповідає положенню, коли п-во для покриття частини своїх запасів вимушено залучати додаткові джерела покриття, які не є “нормальними”. Відбувається порушення платоспроможності, але зберігається можливість відтворення рівноваги платіжних засобіві платіжних зобовязань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів в оборот п-ва. Кризовий фін стан характеризується такою нерівністю: (Власний капітал + короткострокові кредити банків) < Вартість запасів і витрат п-ва. Характеризується ситуацією, коли у добавок до попередньої нерівності п-во має кредити і займи, не погашені у строк, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованість. П-во знаходиться на межі банкрутства, при якому запаси і затрати більше суми ВОК, кредитів під товарно-матеріальні цінності та залучених тимчасово вільних джерел засобів.

3.4. Оцінювання запасу фінансової стійкості (зони безпечності) підприємства

При проведенні фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості (зони безпечності, запас фінансової безпеки), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового становища.

Така оцінка базується на системі “директ-костінг”. При визначенні запасу фінансової безпеки використовують такі показники:

1) чиста виручка від реалізації продукції; 2) повна собівартість продукції; 3)прибуток; 4) постійні витрати; 5) змінні витрати; 6) маржинальний дохід; 7)поріг рентабельності; 8) запас фінансової стійкості.

У короткостроковому періоді, як зазначалось, всі витрати відносно обсягу виробництва поділяють на умовно-змінні та умовно-постійні.

Умовно-змінні витрати змінюються із зміною обсягу виробництва. Умовно-постійні витрати не змінюються із зміною обсягу виробництва.

Постійні витрати і прибуток складають маржинальний дохід підприємства.

Поріг рентабельності являє собою відношення суми постійних витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці:

Економічний зміст цього показника полягає в тому, що визначається та сума виручки, яка необхідна для покриття всіх постійних витрат підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде і збитку. Рентабельність при такому обсязі реалізації дорівнюватиме нулю. Точка беззбитковості використовується для розрахунку запасу фінансової стійкості (безпеки):

або З_фб = ВР – В_кр

де З_фб – запас фінансової стікості (безпеки); ВР – виручка від реалізації продукції; В_кр – поріг рентабельності.