Тема 14. Фіксований сільгоспподаток.

1. Поняття фіксованого СГ податку.

Фіксований сільськогосподарський податок у Податковому кодексі представлений як одна із спрощених систем оподаткування та направлений на підтримку розвитку аграрного сектору для сільськогосподарських підприємств

2. Платники фіксованого СГ податку.

. Відповідно до ст. 301 Кодексу платниками ФСП можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює чи перевищує 75%, але з врахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6, не можуть бути зареєстровані платниками ФСП:

1) суб'єкти господарювання, в яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

2) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, окрім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

3) суб'єкти господарювання, які на день подання документів для набуття статусу платника податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

3. Об'єкт оподаткування.

Об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

4. Ставки фіксованого СГ податку.

Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року.

4. Порядок нарахування і терміни сплати податку

Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

а) у I кварталі - 10 відсотків;б) у II кварталі - 10 відсотків;в) у III кварталі - 50 відсотків;г) у IV кварталі - 30 відсотків.

Тема 15. Спрощена система оподаткування смп

1. Платники єдиного податку.

Суб'єкт господарювання - юридична чи фізична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

. До 1-3-ї груп зараховано лише фіз-особи:

1 група – працюють безнайманих осіб; - річний обсяг доходу не повинен перевищувати 150 000 грн. Здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з наданняпобутових послуг населенню 1%-10%мінзарплати у розрахунку на календарний місяць

2 група - кількість найманих працівників - не більше 10 осіб; - річний обсяг доходу не повинен перевищувати 1 000 000 грн. Здійснюють госпдіяльність з наданняпослуг (у т.ч. числі побутових)платникам єдиного податкута/або населенню,виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сферіресторанного господарства 2%-20%мінзарплати у розрахунку на календарний місяць

3 група - кількість найманих працівників - не більше 20 осіб; - обсяг доходу не повинен перевищувати 3 000 000 грн. 3% від доходу для платників ПДВ; 5% від доходу для неплатників ПДВ

4 група - середньооблікова кількість працівників - не більше 50 осіб; - обсяг доходу не повинен перевищувати 5 000 000 грн. 3% від доходу для платників ПДВ; 5% від доходу для неплатників ПДВ.

Фіз-особи, віднесені до 3-1 групі і юр-особи, віднесені до 4-ї групи, можуть зареєструватися платниками ПДВ при відповідності вимогам до обов'язкової реєстрації.Слід враховувати, що вони зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ у разі здійснення поставок платникам ПДВ на суму понад 300 тис. грн. (Див. п. 181.1 і 293.8 п.п. 4) г) НКУ) і перейти на ставку 3% з ПДВ. Податковий період: для 1 групи - рік, для 2-4 - квартал.

В 2012 році законом № 5083 до існуючих чотирьох груп платників єдиного податку додалися п'ята (для фізичних) і шоста (для юридичних осіб). Для цих груп платників податків граничний об'єм річного доходу встановлений на рівні 20 млн грн. в рік. Для тих, хто перейшов на ці групи доведеться сплачувати єдиний податок по підвищених ставках:

• 7% доходу — в разі сплaти ПДВ;

• 10% доходу — в рaзі включення ПДВ до склaду єдиного податку.

При цьому платники п'ятої групи можуть одночасно використовувати працю не більше 20 найнятих робітників, а платники шостої групи - не більше 50 чоловік.

2. Умови переходу на спрощену систему оподаткування.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп.298.1.4 Податкового кодексу України, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р. XIV ПКУ.

3. Порядок обліку єдиного податку СМП.

Доходом платника єдиного податку є:

1) для підприємця - доход, отриманий в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формах (йдеться про прострочену кредиторську заборгованість та безоплатно отримані товари, роботи, послуги). При цьому до доходу не включаються пасивні доходи (проценти, дивіденди, роялті, страхові виплати і відшкодування) а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи – будь-який доход, включаючи доход представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формах (прострочена кредиторська заборгованість та безоплатно отримані товари, роботи, послуги).

До суми доходу за звітний період включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (це і є єдині доходи  в нематеріальній формі, дозволені платникам єдиного податку).

Посередницька діяльність - у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Облік доходів ведеться за касовим методом. Отже датою отримання доходу є:

- дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу)

- дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності,

- дата фактичного отримання безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг)

Юридичні особи ведуть спрощений облік доходів та витрат за методикою затвердженою Мінфіном.

4. Порядок сплати єдиного податку.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Платники єдиного податку третьої і четвертої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Суми єдиного податку, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому цим Кодексом. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності. СПД, віднесені до 3-4 груп, сплачують податок протягом 10 днів після подання квартальної декларації (40 днів).

5. Патентування окремих видів підприємницької діяльності.

До набрання Податковим кодексом України чинності торгові патенти придбавалися суб’єктами господарювання у порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі – Закон про патентування). Закон про патентування втрачає чинність на підставі пункту 2 розділу XIX Кодексу із набранням цим Кодексом чинності, тобто з 1 січня 2011 року (див. коментар пункту 2 розділу XIX).

Відповідно до коментованого пункту поверненню підлягають придбані у такому порядку торгові патенти, строк дії яких не закінчився на момент набрання Кодексом чинності (1 січня 2011 року), незалежно від перебігу цього строку (чи виданий 4 роки назад, чи – 1 день).

Строк дії торгового патенту визначається законодавством окремо для кожного виду цих патентів.

Торгові патенти видаються органами державної податкової служби України з визначеним, у межах максимально дозволених часових проміжках, який залежить від виду підприємницької діяльності, строком їх дії:

– 60 календарних місяців – на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (абзац третій частини четвертої статті 5 Закону про патентування)

– 36 календарних місяців – на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону про патентування);

– 12 календарних місяців – на здійснення торговельної діяльності, крім короткотермінового торгового патенту (абзац шостий частини четвертої статті 3 Закону про патентування), та діяльності з надання побутових послуг (абзац сьомий частини четвертої статті 31 Закону про патентування);

– від 1 до 15 днів – короткотерміновий торговий патент на здійснення торговельної діяльності (абзац восьмий частини четвертої статті 3 Закону про патентування; підпункт 14.1.92 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу).

Поняття суб’єкта господарювання визначено у статті 55 Господарського кодексу України, на підставі якої суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

У коментованому пункті до суб’єктів господарювання належать юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, та фізичні особи-підприємці, які отримують у встановленому пунктом 267.4 статті 267 цього Кодексу порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

– торговельну діяльність у пунктах продажу товарів;

– діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

– торгівлю валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

– діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

З 1 січня 2011 року у порядку, встановленому пунктом  267.6 статті  267 Кодексу сплата за ці торгові патенти здійснюється у визначені строки та порядку.

Згідно Податкового Кодексу (див. коментар статті 125) глави 11 розділу II передбачається, що за часткове чи повне недотримання (тобто порушення) порядку використання торгових патентів та строку сплати за них настає відповідальність.