Методологія наукових досліджень

полягає в тому, щоб за результатами обстеження групи вивести певні закономірності, за якими можна судити про явища в цілому.

В залежності від характеру усередненої ознаки і наяв­них даних, в економічних дослідженнях використовуються: середня арифметична, середня гармонійна, середня гео­метрична, медіана та інші.

4.4. Детермінований (функціональний) факторний аналіз

Балансовий метод передбачає встановлення співвідно­шень (пропорцій) груп взаємопов'язаних показників, щодо яких необхідно досягти взаємної тотожності. Найбільш широке застосування цей метод отримав у практиці бух­галтерського обліку, планування (ресурсне забезпечення, фінанси), розробки проектів (бізнес-плани), у логістиці.

Він застосовується для аналізу розвитку підприємств, галузей, міжгалузевих комплексів, регіонів, кластерів, економіки країни тощо. Цей метод застосовується при теоретичному обґрунтуванні взаємопов'язаних груп по­казників, які умовно розподіляються на потребу в ресурсах та можливість її забезпечення (наприклад, баланс трудових ресурсів, доходів і витрат бюджету, інвестиції та доходи тощо.

Індексний метод. Індекси - узагальнюючі відносні по­казники, які дають змогу оцінити розвиток або спів­відношення явищ, процесів чи сукупностей, що не підля­гають підсумовуванню.

Найбільш вживані є цінові індекси, фізичного обсягу, індивідуальні, групові, агрегатні, змінного складу та ін. В економічному аналізі дуже важливо точно знати, якою мірою розвиток залежить від структурних змін, який вплив це дає на практиці.

Досить поширеним в економічних дослідженнях є застосування методів та прийомів - метод ланцюгових під-

121

Г.С.Цехмістрова

станозок, рядів динаміки, абсолютних, відносних і середніх величин, графічний, групування та інших статистичних і математичних методів і прийомів, які дають можливість обрахування ступеня впливу різних факторів на результати досліджуваного процесу.

Важливою вимогою статистичного аналізу є визначен­ня характеру зв'язку між явищами, що вивчаються, який може бути кількісно виражений коефіцієнтом кореляції.

Кореляційний зв'язок не виявляється в кожному окремому випадку; він характеризується тим, що, крім основних факторів на результативний показник, впли­вають і побічні фактори, які нівелюють вплив основного. Кореляційний зв'язок виявляється лише статистичним шляхом у процесі дослідження маси випадків однорідної сукупності і дає можливість виявити тенденцію, законо­мірність розвитку.

Для того, щоб з'ясувати щільність зв'язків між явища­ми, розраховують емпіричний коефіцієнт кореляції шляхом зведення даних двох сукупностей у кореляційну таблицю. Цифри, що розміщені в її клітинках, є частотами: вони показують, скільки разів дана величина одної ознаки повторюється у сполученні з відповідною величиною іншої ознаки (іншого явища). Якщо вимірювання відбувається у шкалі відносин чи інтервалів, форма взаємозв'язку явищ є лінійною, і тут використовують коефіцієнт кореляції Пірсона за формулою:

X (*' ^{_ х})( У' ~ У)

де х та у - середні арифметичні показники X та У; 0._х та - середні квадратичні відхилення; п - число вимірів.

122

Методологія наукових досліджень

Визначення взаємозв'язку показників, виміряних у шкалі порядку, відбувається з використанням рангового коефіцієнту кореляції Спірмена за формулою:

_{р = 1—ц— ,}

п(п²-\)

де сі = д,— а¹ - різниця рангів даної пари показників X та У;

п - обсяг вибірки (число досліджуваних).

В основі факторного аналізу лежить гіпотеза про те, що змінні, які безпосередньо спостерігаються лише опосередко­вано, відображають сутність явища, що вивчається.

Системний аналіз об'єкта здійснюється за допомогою функціонально-вартісного методу, характерними особли­востями цього аналізу є:

• функціональний підхід щодо аналізу об'єкта, який розглядається як комплекс функцій: основних, допоміж­них і зайвих;

• принцип універсальності, що дозволяє з'ясувати мож­ливість застосування продукту в різних галузях і на різних стадіях виробничого процесу;

• використання переважно нестандартних прийомів, що забезпечує прийняття принципово нових рішень з удоско­налення організації виробництва та надання послуг;

• для проведення функціально-вартісного аналізу ство­рюються дослідні групи у складі експертів, інженерів, економістів, технологів, організаторів виробництва для забезпечення комплексного вирішення проблеми. Аналіз проводиться за допомогою показників собівартості, мате-ріало-, трудо-, фондо-, енергозабезпеченості, продуктивності праці тощо.

Цей метод використовується для оцінювання функціоную­чих підприємств і виробничих процесів з метою поліпшення ефективності роботи та зниження витрат.

123

Г.С.Цехмістрова

При застосуванні цього методу дотримуються певної послідовності:

I етап - підготовчий;

II етап - інформаційний;

170. етап - аналітичний;

171. етап - творчий;

V етап - дослідницький;

VI етап - рекомендаційний;

VII етап - впровадження. Він передбачає затвердження плану заходів, впровадження інновацій, розробку науково- проектної документації тощо.

Метод функиіонально-вартісного аналізу застосову­ється при плануванні, фінансуванні, встановленні цін на продукцію, визначенні витрат на виконання технологічних процесів.

Однією з галузей економіки є туристсько-готельне під­приємництво. В процесі пізнання і наукового дослідження галузі використовуються зазначені методи, але є й спеціальні, зокрема:

Історичний метод використовується при дослідженні регіональної економічної і соціальної географії світу. Знан­ня історичної географії необхідне для розуміння сучасної географії населення, розміщення продуктивних сил, а та­кож прогнозування їх змін на прикладі конкретних регіонів світу.

Метод моделювання в суспільно-географічних дослі­дженнях належить до структурно-логічних (образнозна-кових) моделей, з яких професор А.Т.Ващенко виділяє:

• картографічні моделі (комплексні та синтетичні);

• статистичні моделі пізнання. Зокрема:

• інтегральні комплекси, міжгалузеві комплекси, ком­плекси туризму та рекреації, інші;

• картограма, картодіаграма, статистичні графіки тощо.

124

Методологія наукових досліджень

Першими є картографічні моделі, бо, як наголошував у свій час М.М.Баранський, "карта - це альфа та омега будь-якого географічного дослідження, тобто його початок і його завершення".

Аналогічним тут можна назвати і схеми та варіанти районування.

Існують різні підходи щодо систематизації результатів і процесів районування. Найчастіше основу такої система­тизації становлять оцінка повноти відображення власти­востей природи, відношення до практичних завдань, від­ношення до операцій просторового синтезу та аналізу, ступеня систематизації матеріалу. Останнє виділяють як індивідуальне, за якого кожен виділ на місцевості вва­жається неповторним (має власну географічну назву, свій номер у позаконтурній відомості) і типологічне, коли ви­діли ґрунтуються на карті, систематизуються за тими або іншими властивостями, що відображаються у легенді.

Останніми роками велика увага приділяється вико­ристанню методу формалізації процедур районування та застосування в них математичних методів.

Будь-яке рекреаційно-географічне районування має враховувати схеми економічного, соціально-економічного, фізико-геграфічного, ландшафтно-економічного районуван­ня. Зважаючи на результати рекреаційно-географічного районування, обґрунтовують придатність того чи того району для створення туристських маршрутів, розміщення курортно-санаторних об'єктів, пансіонатів та будинків відпочинку, визначають стратегічні напрями розвитку від­повідних регіонів.

Отже, картографічний метод дає змогу створювати те­матичні карти, наносячи на них безліч об'єктів, відобра­жаючи їх взаєморозташування і взаємозв'язки. Цей метод використовують на всіх етапах дослідження - від збирання вихідних даних до розроблення нових наукових матеріалів.

125

Г.С.Цехмістрова

Карти є не тільки чудовим ілюстраційним матеріалом, не тільки місткою і різнобічною інформацією, а й дієвим інструментом наукових досліджень.

Порівняльний метод притаманний усім географічним наукам. Він покликаний знайти найбільш істотні риси подібності та відмінності у господарському використанні територій регіонів світу, в географічних типах господарст­ва і розселення, в їх взаємозв'язку. Цей метод досить плід­ний при вивченні регіонів та країн.

Метод спостережень відіграє важливу роль у дос­лідженні економічної і соціальної географії світу.

Монографічний опис - це спостереження, яке застосо­вується для детального вивчення певних об'єктів - готель­них комплексів, туристських об'єктів тощо.

Метод економічного районування сприяє виявленню взаємопов'язаних у соціально-економічному аспекті час­тин країн за певною спеціалізацією. Базуючись на вченні про економічні райони, потребує обробки різноманітної економічної та соціальної інформації.

Методи дистаниійних спостережень широко викори­стовуються в дослідженнях розміщення природних ре­сурсів, господарських систем і населення. Дають нову і докладну інформацію про концентрування господарського використання території, особливої концентрації госпо­дарства і населення на великих просторах, про межі тісних агломерацій, стан довкілля тощо.

Геоінформаиійний метод набуває дедалі більшого зна­чення. Полягає у створенні геоінформаційних систем, які є сучасним засобом збирання, збереження та аналізу різно­манітних відомостей про територію.

Кластерний аналіз. При проведенні географічних дос­ліджень часто виникає необхідність об'єднання отриманих даних у групи за схожістю (кластер). Кластерний аналіз у сукупності з факторним дає можливість дослідити зв'язки

126

Методологія наукових досліджень

між об'єктами та їх ознаками і провести відповідну кла­сифікацію кількості найвизначніших біосоціальних та по-дійних ресурсів та сформувати територіальні кластери рекреаційно-туристського спрямування.

Вибір методів дослідження залежить як від наукового завдання, так і від об'єкта вивчення. Найдоцільнішим є поєднання різних методів з урахуванням конкретних мож­ливостей кожного з них.

4.5.0собливості застосування спеціальних наукових методів у соціологічних дослідженнях

У програмі будь-якого соціологічного дослідження передбачається використання відповідних методів та ме­тодик виміру основних процедур збору та аналізу даних (кількісний, якісний, статистичний, факторний аналіз, використання комп'ютерних технологій обробки інформа­ції тощо).

Залежно від конкретної проблемної ситуації визна­чається методологія та інструментарій її дослідження, а також характер практичного використання отриманих результатів.

Особливості соціологічного дослідження передбачають:

• методичне забезпечення процедур дослідження;

• відпрацювання їх конкретного змісту та порядку;

• визначення конкретного інструментарію для отримання даних і логічної схеми аналізу та обробки соціологічної інформації.

Отже, створення методичного розділу програми сприяє конкретизації всього соціологічного дослідження, а також переходу від методології до практичних дій.

У структурі методичного розділу програми розрізняють такі компоненти:

• визначення сукупності, що вивчається;

• обґрунтування методів і техніки збору соціологічної інформації;

127

Г.С.Цехмістрова

-описування способів аналізу та логічної схеми опра­цювання даних;

-розробка робочого плану дослідження;

-розробка стратегічного плану дослідження.

Робочий план є основою всього процесу дослідження. Він складається з чотирьох розділів.

У першому розділі передбачено порядок підготовки, об­говорення і затвердження програми та інструментарію соціологічного дослідження.

У другому розділі визначаються організаційні та методичні види робіт (що?, коли?, де?). Попереднє оз­найомлення респондентів з метою, завданнями і практич­ним значенням соціологічного дослідження.

Третій розділ зазвичай присвячений плануванню опе­рацій, пов'язаних з підготовкою зібраної "в полі" інформа­ції, для наступного опрацювання на ЕОМ.

Четвертий розділ передбачає роботи, пов'язані з ана­лізом результатів обробки отриманих даних.

Важливим етапом методичного розділу програми дослі­дження є описування способів і прийомів аналітичної оброб­ки соціологічних даних.

Одним із найпоширеніших методів отримання даних є проведення вибіркового опитування.

По-перше, він значно економніший від соціального опи­тування, по-друге - на відміну від "солом'яного" - гарантує реальний результат, що підтверджено практикою.

Справа в тому, що "солом'яні" опитування практично не відображають структуру сукупності опитуваних, а ви­бірка відбиває таку структуру, яка задовольняє три вимоги моделі: відображення, заміщення та перенесення.

Помилки вибіркових досліджень у межах 3% (інколи 5%), чим більший обсяг вибірки, тим менше помилка.

Вибірковий метод - це метод дослідження, який дозво­ляє зробити висновок про характер розподілу властивостей

128

Методологія наукових досліджень

(ознак) генеральної сукупності на підставі розгляду лише окремої її частини, яку називають вибірковою сукупністю (вибіркою). Специфіка вибіркового методу визначається перш за все його термінологічним апаратом.

Генеральна сукупність - це множина елементів, які є об'єктом соціологічного дослідження.

Вибіркова сукупність - це зменшена копія генеральної сукупності, або її мікромодель, що відібрана за чіткими правилами і характеризується всіма ознаками і характе­ристиками цілого.

Вибірковий метод у соціології має дві суттєві ознаки. Перша - філософсько-методологічний і друга - математично-статистичний.

Одиниия вибірки - це елемент (або набір елементів), призначений для обстеження на певному ступені вибірки.

Основа вибірки - це список одиниць відбору, з яких ви­лучається вибірка.

Поняття "одиниия спостереження" означає елемент генеральної сукупності, з якою безпосередньо отримується соціальна інформація.

Наприклад:

об'єкт вивчення: працездатне населення країни;

генеральна сукупність: жінки 16-54 роки;

чоловіки 16-59 років;

основа вибірки: список підприємств - І ступінь;

алфавітна картка працівника - II ступінь;

одиниия спостереження: окрема людина.

Вибіркове дослідження - не єдиний метод, що застосо­вується при проведенні емпіричних соціологічних дослі­джень. Поряд з ним використовуються: метод суцільних досліджень, монографічний та інші.

Проведення соціологічних досліджень передбачає вико­ристання зазначених раніше методів, але його ефективність визначається окремими правилами:

129

Г .С.Цехмістрова

172. Формування вибірки повинно відповідати здоровому глузду як при відборі одиниць, так і при визначенні обсягу відбору.

173. При вирішенні питання про обсяг вибірки потрібно врахувати методологічне обґрунтування і економічну доціль­ність суцільного обстеження. Останнє доцільно проводити при невеликій генеральній сукупності.

174. Завданням соціолога є розробка оптимальної про­грами формування вибірки та інструкцій для інтерв'юерів.

175. Репрезантивність отриманої інформації досягається при вивченні динаміки соціальних процесів шляхом поновлення частини одиниць новими.

176. Для побудови вибірки потрібно використовувати різні джерела: офіційну статистику, наукові дослідження, геогра­фічні карти і плани населених пунктів та іншу інформацію.

177. Вміло застосовувати різноманітні методи наукового пізнання в їх діалектичному взаємозв'язку.

Оскільки всі методи наукового дослідження широко застосовуються в процесі наукового пізнання і отримання нових знань, то їх і потрібно активно застосовувати як у суспільних, так і природничих науках, у всіх видах наукової дослідницької діяльності.

Глосарій термінів до теми 4

• баланс

• індекси

• середня величина

• кореляція

• факторний аналіз

• аксіоматичний метод

• формалізація

• ідеалізація

• індукція

130

Методологія наукових досліджень

■ дедукція

• моделювання

• аналіз

• тестування

• узагальнення

• порівняння

• ряди динаміки

• мода

• медіана

• дисперсія

• прогнозування

• системний підхід

■ синтез

• абстрагування

• експеримент

• спостереження

• шкалювання

• вимірювання

• генеральна сукупність

• основа вибірки

• вибіркова сукупність

• одиниця спостереження

Контрольні запитання і завдання

178. На які групи класифікуються методи наукового дослідження?

179. Назвіть найбільш характерні методи емпіричного дослідження.

180. Назвіть методи теоретичного дослідження.

181. Яка особливість методу "експеримент"?

182. Які умови сприяють використанню методу порівняння?

183. Назвіть вимоги щодо організації спостереження.

184. Які Ви знаєте методи статистичного аналізу?

131

Г.С.Цехмістрова

185. Що слід розуміти під кластерним методом?

186. Назвіть методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження.

187. Дайте визначення методу абстрагування та етапам процесу дослідження.

188. Які є методи загальнолюдського дослідження?

189. Що розуміємо під індуктивним та дедуктивним методами пізнання?

190. Охарактеризуйте методи формалізації, аксіомоти-зації, системного підходу.

191. Які спеціальні методи характерні для економічних досліджень?

192. Характерні методи досліджень у туристсько-готельній галузі.

16. Застосування методу кореляції та факторного аналізу.

193. В чому сутність використання методу функціонально-вартісного аналізу?

194. В чому особливість застосування наукових методів у соціологічних дослідженнях?

Самостійна робота студентів

Обрати наукову працю в фаховому журналі і зробити ана­ліз використаних автором методів і прийомів дослідження. Підготувати есе.

Тест до теми 4 "Методи та прийоми наукових досліджень"

Завдання 1. Назвіть методи емпіричного дослідження:

а) спостереження, порівняння;

б) формалізація;

в) логічні;

132

Методологія наукових досліджень

г) моделювання;

д) вимірювання.

Завдання 2. Назвіть методи теоретичного дослі­дження:

а) логічні, історичні;

б) ідеалізації;

в) аксіоматичні;

г) формалізації;

д) системний метод.

Завдання 3. Які методи застосовуються при прове­денні експерименту?

а) опитування, тестування;

б) вимірювання, спостереження;

в) шкалювання;

г) емпіричні;

Завдання 4. Які види абстракції використовуються?

а) ізолювання; ототожнення;

б) кластерний аналіз;

в) конструктивізації;

г) індукції і дедукції.

Завдання 5. Які методи використовуються при еко­номічних дослідженнях?

а) порівняння, історичні;

б) дисперсний аналіз;

в) статистичні;

г) балансовий метод;

д) аксіологічний.

Завдання 6. Методи, які використовуються при дос­лідженні туристсько-готельного підприємства:

а) історичний;

133

Г.С.Цехмістрова

б) формалізації;

в) спостережень;

г) вимірювання;

д) картографічний.

Завдання 7. Якими термінами характеризується ви­бірковий метод пізнання при соціологічних досліджен­нях?

а) одиниця спостереження;

б) одиниця вибірки;

в) основа вибірки;

г) медіана;

д) середня арифметична.

Завдання 8. Назвіть методи статистичної обробки даних:

а) факторний аналіз;

б) шкалювання;

в) балансовий;

г) кореляції.

Завдання 9. Дайте визначення методу порівняння:

а) метод, який допомагає встановити спільні та відмінні параметри між явищами, процесами;

б) метод, який сприяє визначенню основних властивос- тей явища, процесу;

в) метод, який застосовується при проведенні аналітич- ної роботи;

г) метод, який дає можливість визначити найбільшу ефективність явищ, процесів.

Завдання 10. Вимоги, яких потрібно дотримуватись при порівнянні:

а) порівнюватись можуть лише кількісні показники;

134

Методологія наукових досліджень

б) порівнюватись можуть однорідні явища, між якими існує певна об'єктивна спільність;

в) порівняння можливе за найсуттєвішими ознаками;

г) порівняння можливе лише щодо продукції одного підприємства.

Література

195. Баскаков АЛ., Ту ленков Н.В. Методология научного исследования: Учебное пособие. - К.: МАУП, 2002. - С. 60 -125.

196. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К., 2003, - С. 41-55.

197. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конс­пект лекций. - К.: Академвидав, 2004. - С. 85-95.

198. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). - К.: "Атика", 2001. - С. 70-100.

199. Стиченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник. - К.: "Знання", 2005. - С. 111-182.

200. Ващенко А.Т. Природні ресурси західних районів УРСР. Економіко-географічний нарис. - Львів, 1959.

201. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. - К.: "Видавничий Дім "Слово", 2003. - 280 с.