Г.С.Цехмістрова

5.	Почуття нового	Винахідництво, активна підтримка нового, творчий характер діяльності, нетерпимість до догматизму.
6.	Зацікавленість у справі	Наявність мотивів, ідей, що спонукають до дослідження; ставлення до праці як до важливого, привабливого заняття.
7.	Пунктуальність, ретельність	Своєчасне і якісне виконання плану роботи, доручень тощо.
8.	Відповідальність і надійність	Здатність брати на себе відповідальність за певну ділянку роботи, справу, за свої або чиїсь вчинки, дії, слова.
9.	Комунікабельність	Уміння налагоджувати зв'язки з різними за віком, характером та посадою людьми.
10.	Доброзичливість	Людяність, повага до інших людей, здатність розділити успіхи свого колективу.
11.	Честолюбство	Прагнення стати відомим, мати популярність, можливість просування на службі.
12.	Зовнішній вигляд	Гармонійне поєднання привабливості й елегантного стилю в одязі.

/О.В.Крушельницька/

2.4. Формування у студентів наукового стилю та етичної поведінки вченого

В науці, як і в будь-якій сфері людської діяльності, взаємини між тими, хто в ній зайнятий, та дії кожного з них підкоряються певній системі етичних норм, правил пове­дінки та взаємовідносин з зовнішнім оточенням (колегами, підлеглими, партнерами).

Дотримання етики ділових відносин є одним із основних критеріїв оцінки професіоналізму, як окремого працівни­ка, так і колективу в цілому.

По-перше, у нормах наукової етики знаходять своє ві­дображення загальнолюдські моральні вимоги та заборона. Наприклад, крадіжка - плагіат у науці, брехня - свідоме викривлення, фальсифікація результатів експериментів тощо.

По-друге, етичні норми утверджують і захищають специфічні, характерні саме для науки цінності. І першим з них є безкорисний пошук істини (подібне є у Арістотеля "Платон мій друг, але істина дорожча"). Історія пам'ятає імена сподвижників, які не зреклись своїх поглядів навіть

74

Методологія наукових досліджень

перед загрозою найтяжчих випробувань і навіть смерті (Галілей, Сократ, Джордано Бруно та інші).

На вченому лежить висока відповідальність за обґрунто­ваність новизни відкриття - логічно, чи експериментально.

Таким чином, етичні норми науки затверджують і захищають специфічні, характерні для науки цінності:

• безкорисний пошук і доказ істини;

• чесність і порядність у науці;

• обов'язкове підтвердження нових знань теоретични­ми, експериментальними результатами;

• мужність відстоювати свої наукові погляди, якщо вони ґрунтуються на істинних знаннях і мужність визнати свою помилку, якщо вона науково доведена.

Початківці наукової праці, приступаючи до наукового дослідження, - мають запам'ятати, що основними цін­ностями наукової діяльності є:

- універсалізм - впевненість у тому, що природні явища, що вивчаються наукою, усюди проникають однаково і що істинність наукових тверджень повинна оцінюватися не­залежно від віку, статі, раси, авторитету, титулів і звань тих, хто їх формулює. Тобто, універсалізм стверджує, що висновки відомого вченого повинні не менше підлягати ретельній перевірці та критиці, ніж результати молодого колеги;

-спільність володіння - вимагає, щоб наукове знання вільно ставало загальнолюдським надбанням. Тут монопо­лія знань виключається;

• безкорисливість, коли первісним стимулом діяльності вченого є пошук істини, вільний від міркувань особистої вигоди (слави, грошової винагороди). Вони можуть стати як можливий наслідок наукових досягнень, а не як мета, задля якої проводять дослідження;

• організований скептицизм, тобто кожний вчений від­повідає за оцінку якості того, що зроблено його колегами, і

75

Г.С.Цехмістроїш

за те, щоб оцінка була загальновідомою. В науці не при­пустимо сліпо довірятися авторитету попередників, хочаб якому високому. Вчений, який спирався у своїй роботі на неправильні дані, запозичені з робіт його колег, не звільняється від відповідальності, тому що він сам не перевірив їх правильність. У науковій діяльності однаково необхідні і повага до робіт інших вчених, і критичне ставлення до їхніх результатів.

Визнання колег є для вченого вищою нагородою, зазви­чай важливішою, ніж матеріальна винагорода. Етичні нор­ми охоплюють різні аспекти діяльності вчених. Особливої гостроти сьогодні набула проблема соціальної відповідальності вченого. Від первісних джерел наукового пізнання віра в силу розуму супроводжувалась сумлінням: чи будуть вико­ристані творіння автора, чи є знання силою, що підко­ряється людині і чи не обернуться вони проти неї? Широко­відомі слова біблійного проповідника Еклезіаста: "...у великій мудрості велика печаль, і хто помножує пізнання, помножує скорботу". "Але Сократ вчив, що за природою своєю людина тягнеться до добра, а якщо і творить зло, то лише через необізнаність. У той же час Ж.Ж.Руссо висловлював думку про те, що розвиток науки жодною мірою не сприяє моральному прогресу людства.

І останнє твердження практично підтверджують реалії сучасності. Досвід показує, що знання - це сила, що наука відкриває людині джерела невичерпної могутності і влади над природою. І наслідки цього прогресу бувають досить серйозними і не завжди сприятливі для людей. Тому, діючи з усвідомленням своєї соціальної відповідальності, вчений повинен враховувати всі можливі небажані ефекти, по­тенційно закладені в його дослідженні, і вчасно зробити певні коригування, бо саме він завдяки своїм професійним знанням найкраще підготовлений до такого небажаного наслідку.

76

Методологія наукових досліджень

Підбиваючи підсумки висвітлюваної теми, висловлюємо окремі побажання молодим науковцям, які, приступаючи до наукових досліджень, написання дипломних робіт мають передусім засвоїти термінологічний апарат, засоби і методи наукових досліджень, сформувати певний мовний стиль, навчитися розрізняти книжковий (науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, літературно-художній) та розмовний стиль.

Науковий стиль — власне, характерний для моногра­фій, статей, наукових доповідей, тез; науково-популярний -книгам, статтям у загальних журналах - при викладенні наукової інформації для нефахівців; науково-навчальний -підручникам, навчальним посібникам, лекціям.

Основними ознаками наукового стилю є його зрозумілість, точність, лаконічність, однозначність тлумачень, логічна послідовність, переконливість, пояснення причинно-наслід-кових зв'язків, наявність аргументованих висновків, від­сутність декларативних пропозицій.

Стилем наукової роботи є безособовий монолог без емоційного та суб'єктивного забарвлення. Мовні конструкції не повинні включати вживання особового займенника першої особи однини "Я". Оскільки наука є колективною творчістю, базується на ідеях дослідників-попередників, то доцільно вживати займенник "ми". Прийнятними є зво­роти: "на нашу думку", "щодо концепції", "існують різні думки", "на думку автора"; загальновживані кліше: "вста­новлено факти", "виявлено тенденції", "досліджено стан", "рекомендовано до впровадження", "дає змогу виявити", "стверджувати", "вважати" тощо. При цьому обов'язково посилатися на джерела інформації, зазначаючи їх у квадратних дужках. Існують способи вираження логічних взаємозв'язків між текстом - функціонально-синтаксичні засоби, які вказують на послідовність розвитку наукової думки: "між тим", "у той час як", "звідси", "тому",

77

Г.С.Цехмістрова

"необхідно розглядати як", "зробити висновок", "розгля­немо підходи", "перейдемо до висвітлення напрямів" тощо.

Виконана дослідницька робота має бути захищена з метою отримання результатів проведеного дослідження та створення умов для перевірки набутих навичок публічного виступу, доведення, аргументування. Тому досить важли­вим є опанування студентами підготовки доповіді за результатами виконаної роботи. Цей вид доповідей належить до групи наукових як розгорнутий виклад певної наукової проблеми.

Культура професійного мовлення передбачає вміння:

-викладати матеріал у логічній послідовності: вступ, основна частина, висновки та аргументовані пропозиції;

-вживати та тлумачити поняття відповідно до їх сутності;

-робити змістовні наголоси;

- уникати двозначних висловлювань; -дотримуватись вимог щодо побудови речень та фраз; -говорити виразно, розмірним темпом, емоційно, але з

помірними жестами.

Має бути письмовий варіант доповіді з урахуванням ча­су на 7-10 хвилин виступу на 4-5 друкованих аркушах фор­мату А-4. До виступу слід апробувати себе перед дзеркалом за уявною трибуною, у присутності будь-якого слухача. Частина доповіді може демонструватись у вигляді слайдів, схем, діаграм, таблиць, графіків, на яких містяться мате­ріали дослідження автора, що мають бути оригінальними, аби збуджувати інтерес слухачів.

При підготовці наукових статей слід керуватись Постановою Президії ВАК України від 15.01.03 р. № 7-05 "Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК".

Наукова стаття повинна мати такі елементи:

- постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими практичними та науковими завданнями;

78

Методологія наукових досліджень

-аналіз основних досліджень і публікацій з проблеми, якій присвячена стаття;

-формулювання мети та цілей статті;

- виклад основного матеріалу з повним обґрунтуванням, отриманих наукових результатів;

-висновки.

Молоді науковці мають виховувати в собі такі якості, як: цілеспрямованість, любов до праці, витримку, терпіння, абсолютну чесність у роботі, не допускати суб'єктивних підходів щодо оцінки результатів, бути скромним і само­критичним, поважати думку колег, йти "в ногу" з епохою, відчувати "її пульс", реальні проблеми виробництва, розви­вати креативне мислення.

І, насамкінець, доцільно згадати китайське прислів'я, яке стверджує, що "ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду - це найгірший шлях, шляхом наслідування - найлегший, шляхом мислення - це най-благородніший шлях". Розвиток креативного мислення у сту­дентів є найголовнішим завданням сучасної вищої освіти.

Глосарій термінів до теми 2

• наукова діяльність

• пропорційність

• паралельність

• прямоточність

• науковий стиль

• універсалізм

• скептицизм

Контрольні завдання та запитання

118. Наукова діяльність та її види.

119. Умови формування наукового колективу.

79

Г.С.Цехмістрова

120. Наукова організація праці співробітників. Принципи та правила управління колективом.

121. Що впливає на успішну наукову діяльність?

122. Які принципи характерні для організації наукових досліджень?

123. Назвіть особливі ознаки наукової діяльності.

124. Дайте характеристику креативного науковця.

125. Робоче місце науковця, яким воно має бути?

126. Узагальніть, що сприяє ефективності розумової праці.

127. Що є головними цінностями наукової діяльності?

128. Назвіть особливості етичних норм та цінностей у роботі науковця.

129. В чому суть соціальної відповідальності вченого?

130. Особливості мовного стилю науковця.

131. Які ознаки наукового стилю оформлення дослідної роботи?

132. Які є елементи наукової статті?

133. Якими рисами повинен оволодіти молодий науковець?

Тест до теми 2 "Організація роботи наукового колективу"

Завдання 1, Умови ефективної роботи наукового ко­лективу:

а) система матеріального заохочення;

б) вікові категорії, соціологічні групи;

в) згуртованість;

г) психологічний клімат;

д) традиції та творчий потенціал;

е) спільна діяльність співробітників.

Завдання 2. Компоненти схеми управлінського рішен­ня підбору і розміщення кадрів:

а) хочу;

б) знаю;

80

Методологія наукових досліджень

в) умію;

г) можу;

д) потрібно.

Завдання 3. Правила формування та згуртування ко­лективу:

а) адекватність відображення людини людиною;

б) формування за національністю;

в) ефект поблажливості, завищена оцінка особи;

г) ефект неправдивої згоди "так кажуть усі";

д) помилки контрасту, порівняння.

Завдання 4. Форми згуртування колективу:

а) задоволення моральних потреб колективу в професій- ній праці;

б) суспільна робота;

в) спільні заходи відпочинку, дозвілля; д)все згадане.

Завдання 5. Принципи успішної роботи колективу:

а) інформованості;

б) ініціативи знизу;

в) взаємозаміни;

г) тотальності;

д) перманентності інформації;

е) згуртованості та взаємодопомоги;

ж) безперервної діяльності;

з) цілеспрямованості.

Завдання 6. Принципи організації праці науковців:

а) наступність;

б) динамічність;

в) мобільність;

г) самоорганізованість і творчість;

81

Г.С.Цехмістрова

д) колективна відповідальність;

е) матеріальна зацікавленість.

Завдання 7. Основні цінності наукової діяльності:

а) індивідуальність;

б) універсальність;

в) загальність користування;

г) персональність знань;

д) безкорисливість;

е) організований скептицизм;

ж) стабільність висновків.

Завдання 8. Правила мистецтва управління (за Йоффе):

а) складність і загадковість;

б) наслідування інтуїції;

в) простота;

г) демократичність;

д) принциповість;

е) довірливість.

Завдання 9. Науково-дослідна робота - це:

а) чітко організований комплекс дій, спрямований на отримання нових знань, що розкривають суть процесів, явищ у природі, суспільстві з метою їх практичного вико- ристання;

б) процес, спрямований на пізнання явищ природи, за- кономірностей їх розвитку і практичного використання;

в) праця наукових співробітників, спрямована на здо- буття нових знань та факторів впливу на явища і процеси.

Завдання 10. Ефективність розумової праці залежить від чинників:

а) стану матеріального забезпечення;

б) стану зовнішнього середовища, режиму роботи, орга- нізації робочого місця;

82

Методологія наукових досліджень

в) інтелектуальних здібностей, сили волі, здоров'я;

г) розумового навантаження;

д) рівня відповідальності та творчої наснаги.

Завдання 11. Дайте визначення "наукової діяльності".

а) цілеспрямоване вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різноманітних чинників, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень з мак- симальним ефектом;

б) інтелектуальна творча праця людей, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях, техніки і технологій;

в) дослідження об'єктивних законів розвитку природи, суспільства і людини;

г) вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених нових знань.

Завдання 12. Формами наукової діяльності можуть бути:

а) конструкторська;

б) дослідницько-технологічна;

в) інформаційна;

г) педагогічна.

Завдання для самостійної роботи:

Ознайомитись з класифікатором професій ДК 003-95, визначити посади наукових працівників та розробити кваліфікаційну характеристику на фахівця первинної посади.

Література

1. Науково-освітній потенціал нації. Погляд у XXI сто­ліття. - К.: "Національна книга", 2004. - Кн. І. - С. 320 -400.

83

Г.С.Цехмістрова

134. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення // Авт. колектив: В.Л.Пілюшенко, І.В.Щербак, Е.І.Словенко. - К.: "Лібра", 2004. - С. 163- 175.

135. Крушельницька О.В. Методологія і організація наукових досліджень: Навч. посіб. - К.: "Кондор", - 188 с.

136. Стеченко Д.М. Методологія наукових досліджень: Підручник. - К.: "Знання", 2005. - С. 37-42.

137. Україна. Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки -2006: Монографія /За ред. О.С.Власика. - К.: НІСД, 2006, -С. 80-120.

138. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. - К.: "Видавничий Дім "Слово", 2003. - С. 3-25.