3. Методика розрахунку показників фінансового плану.

Як зазначалось више, фінансовий план підприємства складається з одного дохідного розділу "Джерела формування та надходження коштів" і чотирьох розхідних:

• "Приріст активів підприємства";

• "Повернення залучених коштів";

• "Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів";

• "Покриття збитків минулих періодів".

У дохідній частині фінансового плану — розділ І "Джерела формування та надходження коштів" відображаються показники, які характеризують очікуваний обсяг надходжень інвестиційних ресурсів (власних, залучених і позичених).

І. І. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування.

Розмір прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, що складається з прибутку, отриманого від основної діяльності і прибутків від виконання інших господарських та фінансових операцій, встановлюється за схемою (див. рис. 11.2).

При обчисленні суми очікуваного прибутку від звичайної діяльності до оподаткування окремо встановлюється прибуток, отриманий від реалізації товарної продукції (робіт, послуг) за державними замовленнями і реалізації продукції на митній території України і за її межами.

Для встановлення очікуваного розміру прибутку від продажу товарної продукції можуть використовуватись будь-які методи планування прибутку (див. розд. 8, п. 8.1).

Рис. 11.2. Визначення очікуваного прибутку від звичайної діяльності до оподаткування

Прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності не планується, оскільки такого роду події, що мають вплив на фінансові результати підприємства, трапляються лише за форс-мажорних обставин.

2. Нерозподілений прибуток минулих періодів. У джерелах формування та надходження коштів відображається сума нерозподіленого прибутку звітного періоду, який вплине на розмір власних фінансових ресурсів у плановому періоді.

3. Амортизаційні відрахування. Відповідно до чинного законодавства підприємства самостійно обирають методи нарахування амортизації (податковий чи фінансовий), за допомогою яких визначається сума амортизаційних відрахувань на плановий період (див. розд. З, п. 3.2). На території України нормативно-правова база нарахування амортизації встановлюється чинним законодавством, а саме — ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Оскільки наведені вище нормативні документи в основному регламентують розрахунок фактичної суми амортизаційних відрахувань методичними рекомендаціями з розробки фінансового плану підприємства пропонується для визначення планової суми амортизаційних відрахувань встановлювати середньорічну вартість основних засобів*.

Наприклад, при встановленні середньорічної вартості основних засобів потрібно застосовувати формулу:

С = Сп+Св* М: 12-Сл* (12 - М) : 12, де

С — середньорічна вартість основних засобів (за групами основних засобів), грн;

Сп — вартість основних засобів на початок планового року за даними балансу, грн;

Се - вартість основних засобів, що підлягають введенню у плановому році, грн;

М — число місяців функціонування основних засобів, що вводяться в плановому році (починаючи з першого числа місяця, наступного за терміном введення об'єкта);

Сл — вартість основних засобів, що вибувають у плановому році, грн;

М — число місяців функціонування основних засобів, що вибувають у плановому році (починаючи з першого числа місяця, наступного за терміном введення об'єкта);

Якщо точно не встановлено час вибуття або придбання основних засобів у плановому році, то число місяців їх функціонування рекомендується* визначати як середньоквартальну величину:

I кв. М = (12 - М,) = (12 - (3 : 2)) = (12 —1,5 ) = 10,5 місяця;

II кв. М = (12 - М,) = (12 - (3 + 1,5)) = (12 - 4,5) = 7,5 місяця;

3. кв. М = (12 - М,) = (12 - (6 + 1,5)) = (12 - 7,5) = 4,5 місяця;

4. кв. М = (12 - М,) = (12 - (9 + 1,5)) = (12 - 10,5) = 1,5 місяця. Приклад 11.1.

1. Підприємство планує в 1 кварталі списати металорізальний верстат з ручним управлінням, класу точності "Н", балансовою вартістю 138,3 тис. грн.

2. У плановому році передбачається встановлення нового металорізального верстата вартістю 173,3 тис. грн.

3. Вартість основних засобів групи III на початок планового року-4085,5 тис.грн.

4. Середньорічна вартість основних засобів, що вводяться в експлуатацію, — 152,5 тис. грн (174,3* 10,5: 12).

5. Середньорічна вартість основних засобів, що вибувають з експлуатації, - 121,0 тис. грн ((138,3* (12- 1,5) : 12)).

6. Середньорічна вартість основних засобів — 4117,0 тис. грн (4085,5 + 152,5- 121,0).

Вищевказані методичні рекомендації орієнтують підприємства на планування розподілу і використання амортизаційних відрахувань. Наприклад, рекомендовано промисловим підприємствам передбачити у плановому періоді використання амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт основних засобів у розмірі 5 відсотків їх середньорічної вартості.

1.4. Довготермінові кредити банків. Це потреба у залученні кредит них ресурсів для реалізації інвестиційних проектів у плановому періо ді, а також сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням і буде погашатись у плановому періоді.

У цьому розрахунку відображаються суми переведення у плановому періоді до поточної заборгованості за довготерміновими зобов'язаннями.

1.5.Інші довготермінові фінансові зобов 'язання. У дохідну частину фінансового плану вноситься сума довготермінової заборгованості підприємства щодо зобов'язань із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки. До таких зобов'язань відносять:

• очікувані у плановому періоді розрахунки з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи та за інші операції, заборгованість за якими планується забезпечити шляхом видання довготермінових векселів;

• довготермінові зобов'язання за випущеними та сплаченими власними облігаціями терміном погашення більше дванадцяти місяців здати балансу. Зобов'язання стосуються погашення у плановому періоді заборгованості за розрахунками з власниками облігацій; погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями та списання сум дисконту за випущеними облігаціями;

• довготермінові зобов'язання з оренди. Розрахунок відображає нарахування у плановому періоді заборгованості перед орендодавцем за отримані об'єкти довготермінової оренди.

6. Інші довготермінові зобов'язання. До інших довготермінових зобов'язань відносять очікувані розрахунки у плановому періоді з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов'язанням. Зокрема, це може бути відстрочена, відповідно до чинного законодавства, заборгованість з податків, зборів, фінансова допомога на зворотній основі тощо.

Короткотермінові кредити банків. Планова потреба у коштах (у національній та іноземній валютах), термін повернення яких не пе ревишуватиме планового періоду, та повернення банкові короткотермінових позик, враховуючи сплату відсотків, термін погашення яких минув.

8. Суми авансів, отриманих від поставок продукції, виконання робіт (послуг). Отримані аванси — це кошти, отримані від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг), які припадають на плановий період.

9. Векселі (короткотермінові) видані. Сума заборгованості, на яку підприємство планує видати векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів, шо підлягають погашенню у плановому періоді, визнається джерелом надходження фінансових ресурсів і входить у дохідну частину фінансового плану.

10. Товари, роботи, посіїуги, отримані на умовах відстрочки платежу. За дохід у плановому періоді визнається сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

11. Цільове фінансування і цільові надходження (субсидії, асигнування з бюджету і кошти спеціальних цільових фондів, гуманітарна допомога). Це кошти цільового призначення, які планується отримати як джерело фінансування певних заходів.

12. Інші джерела.

До інших джерел формування та надходження коштів відносять:

• кошти, виділені на забезпечення наступних виплат персоналу;

• поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків;

• інші поточні зобов'язання.

Методичні рекомендації особливу увагу звертають на встановлення планових розмірів кредиторської заборгованості, яка постійно перебуває у розпорядженні підприємств і бере участь в обігу разом з його власними коштами (стійкі пасиви). До такої заборгованості відносять заборгованість із заробітної плати, нарахування на заробітну плату, резерв майбутніх платежів та витрат тощо.

Детальніше описання розрахунку розміру мінімальної заборгованості за заробітною платою робітникам та службовцям і заборгованості з нарахувань на заробітну плату див. в розд.4, п. 4.З.