3. Фінансування ремонту основних засобів.

Підприємство самостійно визначає всі види ремонтів та поря­док їх проведення. Види ремонтів наведено на рис. 8.7.

Ремонт овф

Поточний

Середній

Капітальний

Усунення окремих поломок ОФ і заміна або поновлення їхніх окремих частин

Часткове поновлення ОФ із заміною деталей, окремих вузлів, яка визначається технічною документацією

Відновлення виробничого ресурсу ОФ

Рис 8.7. Види ремонтів

Однією з форм відтворення основних засобів є капітальний ре­монт, який відшкодовує частковий знос засобів праці заміною зношених конструкцій та деталей більш міцними та економічни­ми, які поліпшують експлуатаційні показники об'єктів, що ремон­туються. Економічна доцільність капітального ремонту основних засобів визначається зіставленням витрат на капітальний ремонт з вартістю об'єктів, що ремонтуються.

Фінансування капітального ремонту здійснюється відповідно до плану капітального ремонту. Зазвичай він складається на рік у цілому по підприємству на підставі відповідних кошторисно-фінан­сових розрахунків.

Порядок фінансування капітального ремонту в основному зале­жить від способу його проведення (підрядного чи господарського). При проведенні капітального ремонту машин, обладнання і транс­портних засобів підрядним способом на підставі договорів чи на-рядів-замовлень розрахунки здійснюються за рахунками за по­вністю завершені ремонтом роботи по об'єкту в цілому чи по окре­мих вузлах, до яких додаються акти приймання виконаних робіт. Сума витрат, зазначених в них, і буде складати витрати на ремонт основних засобів при даному способі його використання.

Законодавством України передбачено, що підприємства мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів у сумі, що не перевищує 5 % сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року.

Витрати, що перевищують зазначену суму, відносять на збіль­шення балансової вартості груп 2 і 3, а з групи 1 за кожним об'єктом. Ці витрати підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних засобів.

4. Капітальні інвестиції та довгострокові кредити.

Фінансові інвестиції — це активи, які утримує підприємство з метою отримання прибутку за рахунок відсотків, дивідендів, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод.

До фінансових інвестицій відносять вкладення в акції, облігації, депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання та інші цінні папери.

Довготермінові фінансові інвестиції— це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який час.

До довготермінових фінансових (зовнішніх) інвестицій відносять витрати на придбання корпоративних прав: фінансові інвестиції в асоційовані підприємства; фінансові інвестиції в дочірні підприємства; фінансові інвестиції у спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства), створених на території країни та за кордоном; вкладення в облігації державних та місцевих позик тощо.

Фінансові інвестиції за метою здійснення (придбання) поділяються на:

а) інвестиції, шо є у підприємства до моменту їх погашення;

б) інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств (інвестиції в асоційовані підприємства, в дочірні підприє мства, у спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства); інші довготермінові інвестиції;

в) інші фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції маїоть грошову оцінку і відображаються у балансі підприємства як основні активи. Вони оцінюються за первісною, балансовою і справедливою вартістю.

Первісну вартість придбаної фінансової інвестиції встановлюють за її собівартістю, яка вмішує усі витрати, пов 'язані з їх придбанням, виплату комісійних винагород та гонорарів, сгиіатумита, податків тощо:

(3.6)

Фін — первісна вартість (собівартість) фінансової інвестиції;

Цфі — ціна придбання фінансової інвестиції;

Кв — комісійні винагороди;

М — мито;

Пзп — податки і збори;

On — обов'язкові платежі;

Ві - інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням фінансової інвестиції.

Якщо фінансова інвестиція придбана шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то первісну вартість (собівартість) такої інвестиції визначають за справедливою вартістю переданих цінних паперів.

У випадку придбання фінансової інвестиції шіяхом обміну на інші активи первісну вартість (собівартість) визначають за справедливою вартістю цих активів.

Справедлива вартість фінансових інвестицій (крім інвестицій, що утримуються до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) встановлюється для:

• цінних паперів — за поточною ринковою вартістю, що склалась на фондовому ринку (за відсутністю такої оцінки застосовують експертну оцінку);

• довготермінових зобов'язань — за теперішньою (дисконтованою) сумою, яка має виплачуватись при погашенні заборгованості, визначеної за відповідними поточними відсотковими ставками;

• фінансових інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства і в спільну діяльність зі створенням юридичної особи, які придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання або за настання умов, які обмежують здатність таких підприємств передавати кошти інвестору протягом періоду, шо перевищує 12 місяців, — за справедливою вартістю.

Оцінка фінансових інвестицій за справедливою вартістю. Такий метод оцінки фінансових інвестицій застосовують, коли інвестор не має суттєвого впливу або контролю за підприємством (наприклад, менше, ніж 20 — 25 % голосів).

Приклад 3.11.

1. Загальна кількість акцій номінальною вартістю 1 грн, випущених на початку 2001 p.:

• ВАТ "Оріон" - 8 000 000 од.;

• ВАТ "Терен" - 5 800 000 од.

2. Товариство "Фенікс" 1 жовтня 2001 р. придбало акції:

• ВАТ "Оріон" - 550 000 акцій (6,87 % випущених акцій);

• ВАТ "Терен" - 800 000 акцій (13,79 % випущених акцій).

3. Ціна придбання однієї акції:

• ВАТ "Оріон" -1,5 грн;

• ВАТ "Терен" - 1,8 грн.

4. Собівартість акцій, придбаних товариством "Фенікс", -2265,0 тис. грн (550000 х 1.5) +(800000 х 1,8).

5. Ринкова ціна акцій станом на 25 грудня 2001 p.:

• ВАТ "Оріон" - 1,9 грн;

• ВАТ "Терен" - 2,1 грн.

6. Справедлива вартість акцій на 31 грудня 2001 р. (переоцінка акцій):

• ВАТ "Оріон" - 1045,0 тис. грн (550000\ 1,9);

• ВАТ "Терен" - 1680,0 тис. грн (800000х 2,1);

• всього - 2725,0 тис. грн (1045,0 + 1680,0).

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу. Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та спільну діяльність зі створенням юридичної особи на дату балансу відображаються за вартістю, шо визначена за методом участі в капіталі.

Балансова вартість таких інвестицій на дату балансу відображається за вартістю, що визначається з урахуванням всіх змін у власному капіталі об'єкта інвестування, крім тих, що є результатами операцій між інвестором та об'єктом інвестування.

В основу оцінки за методом участі у капіталі покладено концепцію про те, що інвестор отримав дохід від інвестиції, еквівалентний частці його власності в асоційованому підприємстві. Якщо, наприклад, асоційоване підприємство, в яке вкладено капітал, отримало прибуток у звітному періоді, то пропорційна частка цього прибутку збільшує суму інвестицій інвестора. Дивіденди визнаються інвестором на момент їх оголошення і зменшують суму інвестицій. Вони визнаються як повернення частини інвестицій інвестору.

Такий метод оцінки фінансових інвестицій застосовують, коли інвестор має суттєвий вплив і контроль за підприємством (наприклад, більше 25 % голосів).

Інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, оцінюються за амортизованою собівартістю.

Амортизована собівартість фінансової інвестиції визначається шляхом зменшення її собівартості (ціна придбання, комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов язкові платежі та інші витрати, пов 'я-зані з придбанням фінансової інвестиції) або справедливої вартості, якщо вона придбана шляхом обміну на цінні папери власної емісії (інших активів), на суми списання внаслідок зменшення корисності і збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

За цими інвестиціями інвестор амортизує різницю між собівартістю та вартістю їх погашення (дисконт або премію при придбанні) з дати придбання до дати погашення за методом ефективної ставки'. Остання визначається:

• для фінансових інвестицій, придбаних з премією, — діленням різниці річного відсотка та премії на середню величину собівартості інвестиції та вартості її погашення;

• для фінансових інвестицій, придбаних з дисконтом, — діленням суми річного відсотка та дисконту на середню величину собівартості інвестиції та вартості її погашення.

Розрахунки амортизації премії (приклад 3. \ 3) і дисконту (приклад 3.14) та балансової вартості облігацій наведено нижче.

Приклад 3.13.

1. ВАТ "Терен" 1 січня 2001 р. придбало 1000 8 %-них облігацій ВАТ "Карпати".

2. Номінальна вартість однієї облігації - 100,0 грн.

3. Номінальна вартість придбаних ВАТ "Терен" облігацій — 100,0 тис.грн.

4. Ціна придбання облігації - 114,0 грн.

5. Балансова вартість облігацій на 1 січня 2001 р. - 114,0тис. грн (ІОООх 114,0).

• Ефективна відсоткова ставка (річна норма дохідності) показує, який відносний річний дохід був би отриманий за рік від нарахування відсотків.

Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності.