- •3. Геолого-економічна оцінка родовищ
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Гірничорудне підприємство і його техніко-економічні показники
- •3.4. Спосіб і система розробки родовища
- •Орієнтовні кути укосу бортів кар'єру, градуси
- •Основні системи підземної розробки рудних родовищ
- •3.5. Продуктивність гірничорудного підприємства
- •Поправочні коефіцієнти до визначення річного зниження гірських робіт
- •Втрати й разубоживание при відкритому видобутку, %
- •Поправочні коефіцієнти до втрат і разубоживанию
- •Оптимальні строки існування кар'єрів
- •Оптимальні строки існування підземних рудників
- •3.6. Цінність мінеральної сировини
- •3.7. Капітальні вкладення
- •3.8. Експлуатаційні витрати й собівартість продукції
- •3.9. Економічна оцінка родовища
- •Коефіцієнти дисконтирования
- •4. Обґрунтування кондицій на мінеральну сировину
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Мінімальний промисловий зміст
- •4.3. Бортовий зміст
- •Розрахунок бортового змісту
- •4.4. Максимальний вміст шкідливих домішок
- •4.5. Мінімальна промислова потужність, мінімальний метропроцент (метрограмм)
- •4.7. Мінімальні запаси ізольованих тіл корисних копалин
- •4.8. Мінімальний коефіцієнт рудоносности
- •4.9. Максимальна глибина підрахунку запасів
- •4.10. Вимоги до якості корисної копалини
3.7. Капітальні вкладення
Для того, щоб одержати з руди продукцію, необхідно затратити працю й засоби. Існують два види витрат: капітальні вкладення й експлуатаційні витрати. Капітальні вкладення носять одноразовий характер і необхідні для будівництва гірничорудного підприємства, пов'язаних з ним зовнішніх об'єктів і об'єктів житлово-комунального й культурно-побутового призначення. Експлуатаційні витрати виникають при видобутку й переробці руди протягом усього строку експлуатації родовища.
Гірничорудна галузь є досить капіталомісткої, витрати на освоєння родовищ, особливо великих, досить значні. Власне кажучи, капітальні вкладення ( це ресурси суспільства, (трудові, технічні, енергетичні), які можна виділити на будівництво об'єктів без шкоди для забезпечення поточних потреб суспільства. Обсяг капіталовкладень, як у цілому по країні, так і окремих інвесторів, обмежений, і їх потрібно використати з найбільш високою ефективністю.
Капітальні вкладення діляться на виробничі й невиробничі. Виробничі капітальні вкладення необхідні для будівництва підприємства по видобутку й переробці руди й пов'язаних з ним інших промислових об'єктів. Засоби на них виділяються державою або приватними інвесторами й надалі погашаються за рахунок прибутку гірничо-рудного підприємства. Невиробничі витрати витрачаються на будівництво об'єктів житлово-комунального й культурно-побутового призначення й погашаються надалі за рахунок населення. При економічній оцінці родовищ ураховуються тільки виробничі капітальні вкладення, хоча непрямий вплив роблять і невиробничі капітальні вкладення.
Виробничі капітальні вкладення діляться на внутрішні й зовнішні. Внутрішні капітальні вкладення витрачаються на будівництво безпосередньо гірничо-рудного підприємства в межах гірського відводу. Зовнішні капітальні вкладення йдуть на будівництво, розширення або реконструкцію інших підприємств, пов'язаних з переробкою руди, а також на будівництво шляхів сполучення, ліній електропередачі, водопостачання й інших комунікацій за межами гірського відводу.
Розрахунок капітальних вкладень при економічній оцінці родовищ здійснюється за допомогою укрупнених показників - питомих капіталовкладень на різні види об'єктів. Питомі капіталовкладення ( це витрати, віднесені до продуктивності підприємства або до розміру об'єктів (наприклад, до довжини залізниці). Питомі капіталовкладення враховують всі види витрат на будівництво (зарплату, матеріали, послуги, транспортування, енергетичні витрати та ін.) і є відносно стійкими величинами, вони можуть бути нормовані або взяті за аналогією з іншими близькими по характеристиках об'єктами.
Якщо обмежитися основними й найпоширенішими видами, то виробничі капітальні вкладення До можна представити, як суму:
К = ДО1 + ДО2 + ДО3 + ДО4 + ДО5 + ДО6 + ДО7,
де ДО1 будівництво рудника (або рудників); ДО2 будівництво переробної фабрики; ДО3 будівництво допоміжних підрозділів; ДО4 природоохоронні (екологічні) витрати; ДО5 будівництво автомобільної дороги; ДО6 будівництво залізниці; ДО7 будівництво ліній електропередачі (може бути будівництво місцевої електростанції).
Можуть бути й інші об'єкти будівництва, такі як дамби, канали, водопроводи й шляхопроводи, тунелі, реконструкція суміжних підприємств і ін. Перелік таких об'єктів визначається місцевими особливостями освоєння родовища.
Витрати на будівництво рудника ДО1 складаються із трьох частин: гірничо-капітальні роботи ДО11, властиво будівництво рудника ДО12 і створення системи осушення ДО13.
Гірничо-капітальні роботи це видалення порід розкриву (при будівництві кар'єру) або проведення капітальних гірських вироблень (при підземному способі видобутку), щоб забезпечити доступ до руди. Питомі капітальні вкладення Куд це собівартість видобутку 1 т гірської маси в рублях. При відкритій розробці вони залежать від потужності розкриву й від розмірів кар'єру, а при підземному видобутку тільки від глибини видобутку. Знаючи питомі капітальні вкладення, можна розрахувати капітальні вкладення: ДО11 = Куд А, де А продуктивність рудника по руді.
Будівництво рудника включає придбання й монтаж устаткування й прокладку внутрішніх комунікацій у межах гірського відводу. Питомі капіталовкладення Куд беруть із нормативів або встановлюють за аналогією з іншими рудниками. При відкритих гірських роботах питомі капіталовкладення множать на продуктивність рудника по гірській масі, тобто ДО12 = Куд Агм, а при підземному видобутку на продуктивність по руді: ДО12 = Куд А.
Аналогічно визначають і капітальні вкладення на осушення родовища ДО13. Питомі капітальні вкладення Куд залежать від ступеня обводненности родовища, тобто від очікуваного припливу води в гірські вироблення.
Розміри переробних фабрик (наприклад, збагачувальних) і, відповідно, капітальні вкладення ДО2 залежать від кількості руди, що надходить у переробку й від складності схеми переробки. Питомі капітальні вкладення звичайно встановлюють за аналогією з діючими фабриками аналогічного профілю. Розмір капітальних вкладень розраховують по формулі ДО2 = Куд А.
Капітальні вкладення на допоміжні об'єкти ДО3 (транспортні, ремонтні, будівельні й енергетичні підрозділи гірничо-рудного підприємства й будинку адміністративного призначення) становлять від 10 % (на великих підприємствах) до 20 % (на дрібних підприємствах) від суми ДО1 + ДО2.
Капітальні вкладення на природоохоронні заходи ДО4 частково враховуються у витратах на переробні фабрики (наприклад, очисні спорудження), частково виділяються самостійно й містять у собі витрати на будівництво басейнів-накопичувачів для рудничних вод і на рекультивацію земель, порушених при проведенні гірських робіт.
Сума ДО1 + ДО2 + ДО3 + ДО4 характеризує внутрішні капіталовкладення. Залежно від структури гірничо-рудного підприємства в цю суму можуть включатися й інші витрати.
Із зовнішніх капіталовкладень розглянемо витрати на дороги й лінії електропередачі. Їх розраховують шляхом множення питомих капітальних вкладень будівництва 1 км на довжину комунікацій L. Наприклад, витрати на автомобільні дороги визначаються по формулі: ДО5 = Куд L, де L довжина дороги в кілометрах.
На питомі капітальні вкладення на автомобільні дороги впливають категорія дорогі, рельєф місцевості, кліматична зона й высокогорность. Для залізниць істотне значення має рельєф місцевості. Якщо при будівництві доріг необхідно будувати мости, тунелі, залізничні станції, то їх розраховують окремо й додають до капітальних вкладень.
Оскільки вартість будівництва доріг досить значна, її вплив на оцінку родовищ велике. Як показує досвід, при освоєнні окремих родовищ довжина споруджуваних доріг не перевищує 20-50 км, інакше витрати на будівництво доріг не окупаються. Будівництво доріг великої довжини буває виправдано тільки для групи великих родовищ або при участь на паях інших підприємств, які будуть користуватися такими дорогами.
У нашій країні є чимало великих родовищ, розташованих на значному видаленні від шляхів сполучення, від джерел енергопостачання. Економічна оцінка таких родовищ у цей час негативна. Але в майбутньому, при освоєнні регіону, при розвитку інфраструктури, оцінка родовищ може змінитися. Тому нерідко має сенс виконувати умовну оцінку вилучених родовищ без обліку витрат на комунікації (на інфраструктуру регіону), думаючи, що в перспективі при освоєнні регіону оцінка стане реальної. Наявність умовно перспективних родовищ і інших природних ресурсів у вилучених районах може служити стимулом до їхнього освоєння.
Порівняно невеликі родовища коштовних корисних копалин (звичайно золота), не потребуючих значних капітальних вкладень і будівництва більших комунікацій, можуть освоюватися й у вилучених районах.
Капітальні вкладення на будівництво ЛЕП також визначаються через питомі витрати на 1 км. Питомі капіталовкладення залежать від переданої напруги, рельєфу місцевості, вітрових навантажень і характеру ґрунту (скельний, болотистий і ін.). Підстанції, що супроводжують ЛЕП, розраховують додатково.
Коли визначена загальна сума виробничих капіталовкладень, можна розрахувати сумарні питомі капітальні вкладення на 1 т добуває руды, що: Куд = ДО/А або на 1 т одержуваній продукції: Куд = ДО/Ап. Ці значення можна використати в подальших розрахунках.
