Оптимальні строки існування кар'єрів
Запаси руди в контурі кар'єру, млн. т |
Оптимальний строк існування, років |
Продуктивність по руді, млн. т/рік |
Запаси руди в контурі кар'єру, млн. т |
Оптимальний строк існування, років |
Продуктивність по руді, млн. т/рік |
1-30 |
10-15 |
1-2 |
250-600 |
25-30 |
10-20 |
30-100 |
15-20 |
2-5 |
>600 |
35-40 |
>20 |
100-250 |
20-25 |
5-10 |
|
|
|
Якщо формули (18) і (19) дають різні значення продуктивності рудника, то рекомендується прийняти найменше з них. Отримане по формулах значення продуктивності варто округлити, тому що це проектна, а не фактична величина.
Так називана пускова потужність (продуктивність) нового (споруджуваного) гірничорудного підприємства становить звичайно 0,3-0,5 від його проектної потужності. Роль її полягає в тім, що до досягнення пускової потужності витрати на розкриття родовища ставляться до капітальних вкладень, а потім ( до експлуатаційних витрат. Якщо запаси корисної копалини на родовищі досить значні (наприклад, деякі будматеріали), то продуктивність гірничорудного підприємства визначається потребою в цій сировині; але й у цьому випадку корисно перевірити по формулі (18), чи можна досягти заданої продуктивності.
Таблиця 31
Оптимальні строки існування підземних рудників
Запаси руди у поле рудника, млн.т |
Строк існування, років |
Виробник ность рудника, тис.т/рік |
|
Мала глибина розробки |
Більша глибина розробки |
||
Рудники невеликої продуктивності |
|||
0,2-1,0 |
3-10 |
4-15 |
50-100 |
1,0-3,0 |
4-12 |
5-18 |
100-200 |
3,0-5,0 |
5-15 |
6-20 |
200-500 |
5,0-15,0 |
12-25 |
15-30 |
>1000 |
Великі рудники |
|||
20-50 |
20 |
1000-3000 |
|
50-100 |
25 |
3000-5000 |
|
100-200 |
30 |
5000-7000 |
|
200-400 |
35 |
7000-10000 |
|
>400 |
40 |
>10000 |
|
Добута руда, піддаючись разубоживанию, міняє свій склад. Його можна розрахувати по формулі
,
де зміст компонента в добутій руді; З те ж у надрах; Сп те ж у разубоживающей порожній породі (або забалансовій руді).
У багатьох випадках зміст компонента в порожній породі незначно і їм зневажають, думаючи нульовим, тоді формула (20) спрощується:
.
Продуктивність дражного способу видобутку визначається параметрами драг, що випускають серійно, призначених для розробки розсипів у річкових долинах і неглибоких водоймах (до 50 м). Номінальна продуктивність драг Аном залежить від ємності черпаків:
Емкость черпака, л |
150 |
250 |
380 |
Продуктивність, млн. м3/рік |
0,8-1,2 |
1,5-2,0 |
2,5-3,0 |
Номінальна продуктивність не враховує простої драг через погодні умови. У зимовий час, коли водойми сковані товстим льодом, драга, як правило, не працює. Тому реальна продуктивність драги визначається по формулі А = Аном Кз, де Кз коефіцієнт річної завантаженості драги. Він залежить від географічного розташування родовища й коливається від 0,3 (Чукотка) до 0,96 (Південний Урал).
Продуктивність по гірській масі визначається тільки при відкритому способі видобутку. Гірська маса включає рудну масу й порожні породи, що добувають із кар'єру. Продуктивність по гірській масі Агм розраховується з використанням середнього коефіцієнта розкриву Кв:
.
Продуктивність гірничорудного підприємства по продукції Ак (по концентраті, по металі та ін.) визначається продуктивністю його по руді й виходом продукції :
.
Нагадаємо, що вихід ( ( це відношення маси продукції до маси переробленої руди. Його вимірюють у частках одиниці або у відсотках.
У свою чергу, вихід продукції пов'язаний з іншими технологічними показниками переробки співвідношенням (1): , де зміст компонента в добутій руді; витяг компонентів з руди в продукцію; зміст компонента в продукції. Іноді замість виходу використають зворотну їй величину = = 1/, що називається витратою руди на одиницю продукції, тоді формула (23) здобуває вид:
.
Якщо з руди одержують кілька видів продукції, то продуктивність Ак обчислюють для кожного з них.