4. Обґрунтування кондицій на мінеральну сировину

4.1. Загальні положення

Кондиції  це сукупність економічно обґрунтованих вимог до кількості і якості корисних копалин і до умов їхнього залягання, що визначає умови розробки родовища. Кондиції являють собою перелік граничних значень параметрів, які мають геологічне, горнотехническое, технологічне й економічне обґрунтування.

Головне призначення кондицій ( оконтуривание рудних тіл і промислових сортів руд усередині них. Коли визначені контури рудних тіл і сортів руд, можна підрахувати запаси і якість корисної копалини й в остаточному підсумку визначити промислове значення родовища. Кондиції розраховують методом варіантів або приймають на підставі технічних вимог промисловості.

Кондиції діляться на тимчасові, постійні й експлуатаційні. Тимчасові кондиції приймаються звичайно за аналогією на стадії оцінки родовищ і необхідні для техніко-економічного обґрунтування його промислової цінності. Постійні кондиції розробляються по даним розвідки родовищ і оформляються у вигляді техніко-економічного обґрунтування освоєння родовища. Постійні кондиції необхідні для проектування гірничорудних підприємств і повинні дотримуватися в процесі експлуатації родовища, забезпечуючи найбільш повне й ефективне використання надр. Експлуатаційні кондиції іноді використаються при розробці ділянок родовищ, що істотно відрізняються по своїх параметрах від родовища в цілому. Експлуатаційні кондиції діють на обмеженій ділянці родовища протягом короткого часу.

При розшукових роботах для швидкого розбраковування рудопроявлений іноді застосовують заздалегідь розраховані бракувальні кондиції для передбачуваних родовищ із заданими запасами і якістю руд, що перебувають у конкретній географо-економічній обстановці, які дозволяють визначити, при яких запасах і при якій якості руд рудопроявления можуть представити промисловий інтерес і на яких з них варто продовжити геологорозвідувальні роботи.

Перелік параметрів кондицій стосовно до різних груп корисних копалин наведений у методичних вказівках [20]. Найпоширеніші параметри кондицій для більшості рудних і нерудних корисних копалин наступні:

(мінімальний промисловий зміст корисного компонента в руді;

(бортовий зміст компонента (або суми компонентів, наведених до умовного головного компонента) у руді;

(перелік попутних компонентів, підраховуваних у контурах рудних тіл;

(вимоги до виділення промислових сортів (технологічних типів) корисної копалини;

(максимально припустимий зміст шкідливих домішок у руді;

(мінімальна потужність тіл корисних копалин;

(мінімальний метропроцент (метрограмм);

(максимально припустима потужність прослоев порожніх порід або некондиційних руд, що включають у підрахунок запасів;

(мінімальні запаси ізольованих тіл корисних копалин;

(мінімальний коефіцієнт рудоносности в подсчетном блоці;

(максимальна глибина підрахунку запасів.

На ряді нерудних корисних копалин застосовують і інші параметри кондицій:

(вимоги до якості (сортності) корисної копалини у відповідності зі стандартами або технічними умовами;

(мінімальний вихід корисної продукції.

Для кожного окремого родовища встановлюється конкретний список параметрів кондицій, що залежить від його особливостей і умов можливої експлуатації.