40. Атестація робочих місць і її зміст

Атестація — спеціальна комплексна оцінка сильних і слабких сторін працівників (знань, навиків, умінь, рис характеру), рівня їх відповідності вимогам посади, діяльності та їх результативності.

Атестація — це особливий вид оцінювання персоналу. її особливість полягає в тому, що:

• використовуються різні методи оцінки тих чи інших характеристик людини;

• передбачається залучення колективу (його представників) до підготовки матеріалів і безпосереднього проведення атестації. При цьому проводяться опитування працівників, готуються характеристики за участю громадськості , створюється атестаційна комісія з провідних фахівців і представників громадськості;

- хід підготовки атестації, зміст матеріалів, які подаються на атестацію та її результати, висвітлюються та обговорюються в колективі.

Відповідно до існуючої практики атестація повинна проводитись періодично, тобто один раз в п'ять років; відносно керівників і спеціалістів виробничих галузей народного господарства - один раз в три роки; майстрів, начальників цехів - один раз в два роки.

Атестація містить у собі кілька етапів і по-суті є неперервним процесом.

У центрі атестаційного процесу знаходиться атестаційна співбесіда - зустріч керівника з співробітником, який атестується, у ході якої відбувається обговорення результатів роботи співробітника за минулий період, дається оцінка цієї роботи як керівником, так і самим співробітником, затверджується план роботи співробітника на наступний рік і на перспективу.

Традиційні методи:

• сфокусовані на окремому працівнику, оцінюючи його позаорганізаційним контекстом. Співробітник підрозділу, який провалив стратегічно важливий проект, може одержати вишу атестаційну оцінку,

• ґрунтуються винятково на оцінці співробітника керівником. Фактично керівник знаходиться в положенні "царя і бога" стосовно підлеглого - він визначає його задачі, контролює й оцінює наприкінці року. Цілком ігнорується думка інших контрагентів атестуємого – колег по організації, підлеглих, керівників більш високого рівня, клієнтів, постачальників.

• орієнтовані в минуле (на досягнуті результати) і не враховують довгострокові перспективи розвитку організації і співробітника.

Нетрадиційні методи. По-перше, нові методи атестації розглядають робочу групу (підрозділ, бригаду, тимчасовий колектив) як основну одиницю організації, наголошують на оцінку працівника його колегами і здатність працювати в групі. По-друге, оцінка окремого співробітника і робочої групи визнається з урахуванням результатів всієї організації. По-третє, в увагу приймається не тільки (а в багатьох випадках і не стільки) успішне виконання сьогоднішніх функцій, скільки здатність до професійного розвитку й освоєння нових професій і навичок.

Виділяють три види атестації: підсумкову, проміжну і спеціальну.

Підсумкова атестація — це повна і всебічна оцінка діяль­ності працівників за весь період. Це оцінка минулого, без якої важко зро­зуміти сучасне і робити висновки щодо готовності людини до майбутньо­го. Але навіть найпрекрасніші успіхи в минулому не гарантують їх у майбутньому, оскільки все змінюється, і тому потрібна оцінка особистих якостей, що дозволить передбачити поведінку людини в нестандартних ситуаціях. Цей вид атестації проводиться раз в три—п'ять років.

Проміжна атестація проводиться через відносно короткий період, і кожна наступна атестація ґрунтується на результатах попередньої. В Закарпатської Ода проміжна атестація проводиться один раз у рік. В США інтервал між атестаціями складає для молодших службовців і робітників - шість місяців, для спеціалістів і керівників - один рік.

Спеціальна атестація проводиться у випадках необхідності. Так, на­приклад, направлення працівника на навчання, затвердження на нову по­саду, підвищення заробітної плати тощо.