- •Рецензенти:
- •Автори підручника:
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Які закономірності вивчає криміналістика?
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •Які методи віднесені до загальнонаукових?
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи та види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Яке значення має групова належність?
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •§ 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •§ 3. Становлення експертних та криміналістичних установ в Україні
- •Як формувалися криміналістичні знання?
- •Хто започаткував термін «криміналістика»?
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Які існують технічні засоби профілактики?
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судово-дослідницька фотографія
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 5. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •Що являє собою механізм слідоутворення?
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Які завдання вирішує судова балістика?
- •Які існують види слідів вогнепальної зброї?
- •Які сліди утворюються на гільзах та кулях?
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •Брови за висотою (відносно очей): високі, середні, низькі.
- •§ 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
- •§ 1. Поняття та значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •§ 1. Поняття та предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела та функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Які функції виконують тактичні прийоми?
- •§ 2. Поняття та принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Що являє собою організація розслідування?
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •1, 2, 3, 4, 5 — Об’єкти, на які провадилося візування з точок а і б.
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти пошукової діяльності
- •§ 3. Підготовка до обшуку
- •§ 4. Тактика обшуку
- •§ 5. Особливості виїмки
- •§ 6. Фіксація результатів обшуку і виїмки
- •У чому полягає сутність словесної розвідки?
- •З яких частин складається протокол обшуку?
- •§ 1. Поняття та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§ 4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •§ 1. Сутність криміналістичної методики
- •§ 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 5. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •З метою заволодіння майном юридичних осіб (підприємств, установ, організацій):
- •З метою заволодіння приватним майном громадян:
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Які існують основні способи шахрайства?
- •На які групи можуть бути поділені шахраї?
- •§ 1. Криміналістична характеристика хабарництва
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Що являє собою дорожня обстановка?
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •Криміналістика
- •1 Від лат. Habitus — вид, зовнішність і грец. Сткопєю — дивлюся, вивчаю.
§ 3. Становлення експертних та криміналістичних установ в Україні
У 1923 р. Раднарком УРСР прийняв постанову про заснування в Харкові, Києві та Одесі обласних кабінетів науково-судової експертизи і затвердив положення про них (хоча Київський інститут і Одеська лабораторія були організовані ще в 1914 р.). Ці установи було створено з метою провадження різних науково-технічних досліджень за судовими справами. Київський кабінет очолював С. М. Потапов, а згодом
В. І. Фаворський. Першим директором обласного кабінету в Харкові був талановитий судовий медик і криміналіст М. С. Бокаріус, а після смерті останнього цей заклад очолив його син М. М. Бокаріус. Для виконання поставлених завдань у складі кабінетів було передбачено створення чотирьох секцій: 1) хімічних і фізико-хімічних досліджень;
судово-фотографічних досліджень; 3) судово-медичних макро- і мікроскопічних досліджень; 4) ідентифікації особи.
У 1925 р. кабінети були перейменовані на інститути науково-судової експертизи. На той час в інститутах діяли шість секцій: 1) хімічних і фізико-хімічних досліджень; 2) біологічних досліджень; 3) фотографічних досліджень; 4) ідентифікації особи; 5) судово-медичних досліджень;
кримінально-психологічних і психопатологічних досліджень.
У 1926-1927 рр. оприлюднено три книги журналу «Архів кримінології та судової медицини», відповідальним редактором якого був директор Харківського інституту М. С. Бокаріус. У 1931 р. видавався журнал «Питання криміналістики та науково-судової експертизи», а в 1936 р. було видано спільний збірник Українського інституту судової політики і Харківського інституту судової експертизи «Питання кримінального процесу та техніка розслідування злочинів». У 1937 р. побачив світ збірник трьох українських інститутів науково-судової експертизи (Київського, Харківського та Одеського) «Криміналістика і науково-судова експертиза». З 1964 р. в Україні виходить міжвідомчий збірник наукових і науково- методичних праць «Криміналістика і судова експертиза».
У роки Великої Вітчизняної війни експертну діяльність проводили в основному науково-технічні відділи (НТВ) органів міліції. Київський, Харківський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз відновили свою експертну і наукову діяльність у 1943-1944 рр.
З 1946 р. директором Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (НДІСЕ) було призначено В. П. Колмакова, який успішно керував інститутом протягом 20 років.
На сьогодні в Україні створені і функціонують науково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції України: в Києві, Харкові, Одесі, Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Сімферополі, а також філії в Севастополі, Полтаві, Черкасах, Тернополі, Луганську, Миколаєві, Чернігові, Вінниці. В інститутах здійснюється науково- дослідницька та науково-методична робота. Колективи інститутів запропонували низку нових експертних методик та методів дослідження. Експертами захищені кандидатські та докторські дисертації.
Зараз НДІСЕ Міністерства юстиції України мають такі лабораторії: судово-почеркознавчих і комп’ютерних досліджень, судово-трасоло- гічних, судово-балістичних, вибухотехнічних, судово-біологічних, судово-автотехнічних, судових будівельних та пожежних, судово- товарознавчих, судово-фізичних і хімічних досліджень.
В Україні функціонує система експертних криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ. Перший кабінет науково-судової
30
експертизи почав працювати у 1919 р. при Центральному управлінні карного розшуку Росії. У 1921 р. кабінет реорганізовано у науково- технічний підвідділ при карному розшуку НКВС, а у 1922 р. — у науково-технічний відділ. З 1936 р. аналогічні науково-технічні підрозділи було створено в міліції на всій території СРСР. Упродовж свого існування вони змінювали назви на експертно-криміналістичні управління і експертно-криміналістичні відділи.
Крім експертних установ Міністерства юстиції України, судово- експертні та криміналістичні дослідження в Україні на теперішній час здійснюють експертно-криміналістичні служби МВС України (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ) та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ). Експерти центрів проводять різні види експертиз і досліджень, беруть участь у провадженні слідчих дій як спеціалісти. В експертно-криміналістичних підрозділах проводяться: 1) криміналістичні експертизи (дактилоскопічні, трасологічні, холодної зброї, почеркознавчі та ін.); 2) спеціальні експертизи (наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, харчових продуктів, волокон та волокнистих матеріалів, нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів, скла і кераміки, вибухових речовин, обставин і механізму пожеж тощо).
Запитання для самоконтролю