- •Рецензенти:
- •Автори підручника:
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Які закономірності вивчає криміналістика?
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •Які методи віднесені до загальнонаукових?
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи та види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Яке значення має групова належність?
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •§ 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •§ 3. Становлення експертних та криміналістичних установ в Україні
- •Як формувалися криміналістичні знання?
- •Хто започаткував термін «криміналістика»?
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Які існують технічні засоби профілактики?
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судово-дослідницька фотографія
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 5. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •Що являє собою механізм слідоутворення?
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Які завдання вирішує судова балістика?
- •Які існують види слідів вогнепальної зброї?
- •Які сліди утворюються на гільзах та кулях?
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •Брови за висотою (відносно очей): високі, середні, низькі.
- •§ 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
- •§ 1. Поняття та значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •§ 1. Поняття та предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела та функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Які функції виконують тактичні прийоми?
- •§ 2. Поняття та принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Що являє собою організація розслідування?
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •1, 2, 3, 4, 5 — Об’єкти, на які провадилося візування з точок а і б.
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти пошукової діяльності
- •§ 3. Підготовка до обшуку
- •§ 4. Тактика обшуку
- •§ 5. Особливості виїмки
- •§ 6. Фіксація результатів обшуку і виїмки
- •У чому полягає сутність словесної розвідки?
- •З яких частин складається протокол обшуку?
- •§ 1. Поняття та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§ 4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •§ 1. Сутність криміналістичної методики
- •§ 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 5. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •З метою заволодіння майном юридичних осіб (підприємств, установ, організацій):
- •З метою заволодіння приватним майном громадян:
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Які існують основні способи шахрайства?
- •На які групи можуть бути поділені шахраї?
- •§ 1. Криміналістична характеристика хабарництва
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Що являє собою дорожня обстановка?
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •Криміналістика
- •1 Від лат. Habitus — вид, зовнішність і грец. Сткопєю — дивлюся, вивчаю.
§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
У кримінально-процесуальній діяльності спеціальні знання використовуються у двох основних формах: при залученні спеціалістів під час здійснення окремих слідчих (судових) дій та в межах проведення експертизи. Під час відправлення правосуддя велику допомогу слідству та суду надає судова експертиза.
Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом за завданням слідчого або судді речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проведення судової експертизи регламентовано Законом України від 25 лютого 1994 р. «Про судову експертизу», Кримінально- процесуальним кодексом України (ст. ст. 75-77, 196-205, 310-312), Цивільним процесуальним кодексом України (ст. ст. 22-24, 47, 53, 66, 142-150, 170, 171, 239), Господарським процесуальним кодексом України (ст. ст. 31, 42, 42), Кодексом про адміністративні правопорушення України (ст. ст. 273, 275), Законом України «Про виконавче провадження» (ст. ст. 14, 17), а також Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з чинним законодавством України експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ч. 1 ст. 75 КПК). До спеціальних знань належать будь-які знання та вміння об’єктивного характеру, одержані внаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяльності, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному науковому і практичному рівням.
У теорії кримінального процесу та криміналістики судова експертиза визначається як дослідження, що провадиться згідно з кримінально-
257
процесуальним, цивільно-процесуальним або іншим законодавством особою, яка володіє спеціальними знаннями у науці, техніці, ремеслі, з метою встановлення обставин (фактичних даних), що мають значення для справи. Закон України «Про судову експертизу» визначає поняття судової експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.
Під час експертизи істотні для справи факти можуть встановлюватися за відсутності слідчого (або суду). Ця особливість дозволяє пояснити, чому законодавець установив систему додаткових процесуальних гарантій, додержання яких покликано сприяти достовірному, повному та об’ єктивному встановленню фактів експертом та всебічній перевірці його висновків слідчим і судом. Експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьому є дійсна необхідність, коли без відповіді експерта на деякі питання неможливо встановити істину в справі. Неприпустимо призначати експертизу для вирішення питань, що потребують таких спеціальних знань, які не виходять за межі професійної підготовки слідчого, прокурора або судді, тобто на вирішення експерта не можна ставити питання правового характеру.
Судові експертизи класифікуються за різними підставами. За своєрідністю предмета спеціальних пізнань їх можна розділити на декілька класів: криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико- технічні, хімічні, товарознавчі та харчових продуктів, екологічні, судово-економічні та ін.
Кожний названий клас можна поділити на роди, види та підвиди. Так, усі криміналістичні експертизи поділяються на два роди: традиційні та нетрадиційні. Традиційні експертизи охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, трасологічна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балістична, технічна експертиза документів та ін. Нетрадиційні експертизи включають експертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів, лакофарбових матеріалів і покриттів, волокон і волокнистих матеріалів), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін.
Найбільш поширеним видом судової експертизи є криміналістична. Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, при яких були проведені дії; невидимих
258
слідів зашифрованого змісту; групової належності об’єктів або їх тотожності. Така експертиза вимагає застосування спеціальних криміналістичних знань. її об’єктами можуть бути тексти та підписи документів, відбитки печаток і штампів, сліди рук, ніг, знарядь злому та інструментів, транспортних засобів, зброї, боєприпасів та ін. Залежно від об’єктів дослідження криміналістичні експертизи поділяються на почеркознавчу, технічну експертизу документів, трасологічну, судово-балістичну та ін.
Судово-медичні експертизи поділяються на експертизи трупа, живих осіб, речових доказів. їх завдання полягає у встановленні причини смерті, характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначенні групової належності і походження різних виділень організму людини та вирішенні інших питань, що вимагають застосування судово- медичних знань.
За характером завдань, які вирішуються, та методів дослідження судові експертизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні. Ідентифікаційні експертизи встановлюють індивідуальну тотожність; класифікаційні — визначають групову належність різного роду об’єктів; діагностичні — показують стан різних об’ єктів та їх динаміку.
Судові експертизи поділяються на:
первинні та повторні. Повторні призначаються у разі необґрунтованості висновку експерта в результаті первинної експертизи або у разі сумніву в правильності його висновку. Така експертиза доручається іншому експертові або іншим експертам (ст. ст. 75, 203 КПК);
основні та додаткові. Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза визнана неповною або не досить ясною, і доручається тому самому або іншому експертові (ст. ст. 75, 203 КПК);
одноособові та комісійні. Перші проводяться одним експертом. Комісійна експертиза виконується групою експертів — спеціалістів з однієї галузі знань. Комісійна експертиза може призначатися для вирішення достатньо складних питань або за наявності різних точок зору з якого-небудь питання;
однорідні та комплексні. Однорідною є експертиза, при проведенні котрої використовуються знання у якійсь одній галузі науки. При виконанні комплексної експертизи використовуються спеціальні знання різних наук. Це можуть бути медико-криміналістичні, психолого- психіатричні, автотехнічні і криміналістичні, зоотехнічні і ветеринарні та інші комплексні дослідження. Спеціалісти, які беруть участь у
комплексній судовій експертизі та дійшли єдиної думки, складають та підписують спільний висновок. При цьому в акті визначається, у чому конкретно полягала роль кожного спеціаліста. У разі, коли експерти не дійшли згоди, кожний з них складає окремий висновок.
