§ 10. Фіксація результатів допиту

Важливе значення для розслідування має правильна фіксація ре­зультатів допиту в протоколі, де повинні бути повно і об’єктивно відображені повідомлені допитуваним дані. Рекомендуються три ме­тоди одержання показань: вільна розповідь, запитання — відповідь і поєднання першого і другого методів. Це відображується й у протоко­лі допиту. Положення, що гарантують найбільш правильну і точну фіксацію показань, зводяться до такого:

1. показання записують від першої особи і по можливості дослів­но;

2. поставлені запитання та відповіді на них у разі необхідності за­писуються дослівно;

3. на прохання допитуваного йому надається можливість власно­ручно викласти показання, про що в протоколі слідчий робить відміт­^ку;

4. протокол не може бути стилізованим, а має точно фіксувати ви­рази, які вживає допитуваний;

5. протокол підписують допитуваний, слідчий та інші особи, при­сутні на допиті.

Протокол допиту повинен містити:

1. відмітку про попередження допитуваного (свідка) щодо кри­мінальної відповідальності за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, що підтверджується його підписом;

2. відмітку про роз’ яснення допитуваному свідоцького імунітету;

3. відмітку про роз’яснення допитуваному в учиненні якого зло­чину його підозрюють та про його право на захист;

4. заяву обвинуваченого про те, чи визнає він себе винним;

5. відомості про перекладача, експерта, захисника, педагога, бать­ків або законних представників неповнолітнього.

У процесі допиту свідок або обвинувачений може виконати за власним бажанням чи за пропозицією слідчого схеми, креслення, ри­сунки, плани, що пояснюють його показання. Вони мають бути засвід­чені підписами допитуваного і слідчого.

Способом фіксації допиту може бути звуко- і відеозапис. Такий запис проводиться після попереднього повідомлення всіх учасників слідчої дії (ст. ст. 85¹, 85² КПК). Доцільно застосовувати його у випад­ках складних допитів або ж таких, що супроводжуються визнанням обвинуваченим своєї вини, або для фіксації показань потерпілого, який перебуває у хворобливому стані, тощо. Паралельно зі звуко- і відеоза- писом слідчий веде протокол.

■ Запитання для самоконтролю

1. Що таке допит?

2. Що являє собою предмет допиту?

3. Які вирізняють види допиту?

4. З яких стадій складається процес формування пока­зань?

5. Які елементи охоплює підготовка до допиту?

6. З яких елементів складається розгорнутий письмовий план допиту?

7. Які тактичні прийоми можуть використовуватись при допиті?

8. Яким чином запитання класифікуються в криміналі­стиці?

9. Які існують способи пред’явлення доказів?

10. Які системи тактичних прийомів використовуються при допиті?

11. У чому полягає сутність встановлення психологічного контакту?

12. Які прийоми застосовують для встановлення психоло­гічного контакту?

13. Які прийоми охоплює система тактичних прийомів, спрямована на актуалізацію забутого?

14. Яка система тактичних прийомів сприяє викриттю не­правди в показаннях?

15. Які існують особливості допиту неповнолітніх?

16. Які тактичні особливості притаманні очній ставці?

17. Коли можливе проведення перехресного допиту?

18. Які вимоги ставляться до протоколу допиту?

19. Який існує порядок використання звуко- і відеозапису при допиті?

Розділ 17

Обшук і виїмка