
- •Рецензенти:
- •Автори підручника:
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Які закономірності вивчає криміналістика?
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •Які методи віднесені до загальнонаукових?
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи та види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Яке значення має групова належність?
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •§ 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •§ 3. Становлення експертних та криміналістичних установ в Україні
- •Як формувалися криміналістичні знання?
- •Хто започаткував термін «криміналістика»?
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Які існують технічні засоби профілактики?
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судово-дослідницька фотографія
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 5. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •Що являє собою механізм слідоутворення?
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Які завдання вирішує судова балістика?
- •Які існують види слідів вогнепальної зброї?
- •Які сліди утворюються на гільзах та кулях?
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •Брови за висотою (відносно очей): високі, середні, низькі.
- •§ 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
- •§ 1. Поняття та значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •§ 1. Поняття та предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела та функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Які функції виконують тактичні прийоми?
- •§ 2. Поняття та принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Що являє собою організація розслідування?
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •1, 2, 3, 4, 5 — Об’єкти, на які провадилося візування з точок а і б.
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти пошукової діяльності
- •§ 3. Підготовка до обшуку
- •§ 4. Тактика обшуку
- •§ 5. Особливості виїмки
- •§ 6. Фіксація результатів обшуку і виїмки
- •У чому полягає сутність словесної розвідки?
- •З яких частин складається протокол обшуку?
- •§ 1. Поняття та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§ 4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •§ 1. Сутність криміналістичної методики
- •§ 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 5. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •З метою заволодіння майном юридичних осіб (підприємств, установ, організацій):
- •З метою заволодіння приватним майном громадян:
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Які існують основні способи шахрайства?
- •На які групи можуть бути поділені шахраї?
- •§ 1. Криміналістична характеристика хабарництва
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Що являє собою дорожня обстановка?
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •Криміналістика
- •1 Від лат. Habitus — вид, зовнішність і грец. Сткопєю — дивлюся, вивчаю.
§ 1. Поняття та значення кримінальної реєстрації
Успішному розкриттю, розслідуванню та попередженню злочинів сприяє чинна система кримінальної реєстрації в Україні. Кримінальна реєстрація — це цілеспрямований систематичний облік певних об’єктів для наступного використання реєстраційних даних при розслідуванні злочинів, розшуку злочинців і речових доказів, з ’ясуванні обставин, що супроводжують злочин. Систему кримінальної реєстрації утворюють різні види криміналістичного обліку.
Криміналістичний облік — це система реєстрації, систематизації та зосередження об’єктів або відомостей про них за їх ідентифікаційними ознаками з метою використання облікових даних для розкриття та попередження злочинів, яка ґрунтується на наукових даних і узагальненнях практики боротьби зі злочинністю. Криміналістичні обліки здійснюються органами МВС України відповідно до Настанови «Про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України», затвердженої наказом МВС України від 30 серпня 1999 р. та Положення «Про експертну службу Міністерства внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р.
Безпосереднім призначенням кримінальної реєстрації є утворення попередніх умов для ідентифікації об’єктів, що реєструються, наведення відповідних довідок щодо них. За допомогою реєстраційних даних здійснюються розшук та ідентифікація об’єктів шляхом порівняння матеріалів реєстрації з ознаками об’єкта, що перевіряється. Кожний вид криміналістичного обліку — це фактично інформаційно- пошукова система. Тому ведення і використання криміналістичних обліків передбачають широке застосування інформаційних технологій та можливостей ЕОМ.
За допомогою кримінальної реєстрації вдається вирішувати такі завдання розслідування: встановлення факту притягнення особи раніше до кримінальної відповідальності; виявлення невідомого зло-
чинця, який зник з місця події, або особи, яка втекла з місць позбавлення волі; ідентифікація злочинця за його слідами; встановлення особи невпізнаного трупа та ін.
У вузькому розумінні реєстрація є процесом фіксації в установленому порядку ознак об’єктів у облікових документах за наявності необхідних для цього підстав. При криміналістичному обліку використовуються різні способи реєстрації та фіксації ознак об’єкта: описово-письмовий, дактилоскопічний, фотографічний, графічний, колекційний.
Науковою основою кримінальної реєстрації є положення про індивідуальність кожного об’єкта, відносну стійкість ознак об’єкта та можливість його ідентифікації. Формування кримінальної реєстрації на науковій основі було започатковано наприкінці XIX ст. французьким криміналістом А. Бертільйоном, який розробив і впровадив у практику боротьби зі злочинністю антропометричний метод реєстрації злочинців. Більш прогресивним методом, який через кілька років прийшов на зміну антропометрії, став дактилоскопічний метод реєстрації злочинців.
§ 2. Види криміналістичних обліків
Система криміналістичного обліку складається з його різних видів. Залежно від вирішуваних завдань криміналістичні обліки поділяються на оперативно-пошукові та інформаційно-довідкові, а залежно від рівня концентрації інформації — на центральні, регіональні та місцеві.
Оперативно-пошукові обліки вміщують об’єкти, які безпосередньо пов’язані з подією злочину і, як правило, вилучені під час оглядів місця події або під час проведення оперативних заходів та слідчих дій. До них належать: дактилоскопічні обліки, колекції слідів злому, взуття, транспортних засобів, волокон, замків і ключів, підроблених рецептів і бланків документів, кулегільзотеки, колекції суб’єктивних портретів та ін.
Інформаційно-довідкові обліки (колекції і картотеки) комплектуються об’єктами та даними, які безпосередньо не пов’язані з подією злочину та одержані в результаті нагромадження відомостей інформаційного характеру. Об’єктами інформаційно-довідкових колекцій і картотек можуть бути зразки різноманітних виробів, рисунки, фотографії, таблиці, каталоги тощо.
Центральні обліки здійснюються Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (ДНДЕКЦ). До 122
центральних оперативно-пошукових обліків належать: центральна колекція куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотека); центральна картотека фальшивих грошей; центральна картотека підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії; центральна картотека слідів рук, вилучених з місць нерозкритих тяжких та резонансних злочинів; центральна колекція макетів вибухових пристроїв і речовин; центральна колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху.
У межах центральних обліків утворено інформаційно-довідкові колекції зразків: документів суворого обліку, цінних паперів та грошей; зброї та боєприпасів; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; рельєфних підошов взуття; інструментів, що використовуються при зламуваннях; лакофарбових покриттів; вибухових пристроїв і речовин; протекторів шин; волокон і волосся; паливно-мастильних матеріалів; підроблених номерів вузлів, деталей та агрегатів автотранспорту тощо.
Регіональні обліки здійснюють науково-дослідні експертно- криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ.
Регіональні оперативно-пошукові обліки комплектуються з об’єктів, що вилучені під час оглядів місця події за справами про злочини, вчинені на території відповідного регіону, або надіслані для постійної перевірки з інших органів. До таких обліків належать картотеки: слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки); дактилоскопічні на осіб, узятих міліцією на облік; кулегільзотеки; картотеки фальшивих грошей; картотеки підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії; колекції слідів знарядь злому, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки); слідів взуття, вилучених з місць нерозкритих злочинів; картотеки слідів транспортних засобів, вилучених з місць нерозкритих злочинів; суб’єктивних портретів осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів; підроблених рецептів на одержання наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів; зразків почерку осіб, які займаються підробленням медичних рецептів; зразків печаток і підписів лікарів, які виписують рецепти на одержання медичних засобів; мікрооб’єктів.
На регіональному рівні утворюються інформаційно-довідкові колекції: зразків зброї та боєприпасів; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; рельєфних підошов взуття; інструментів, що використовуються при зломі; лакофарбових покриттів; скла фар автотранспорту; макетів вибухових пристроїв і речовин;
протекторів шин; слідів рукавиць; замків і ключів; зразків волокон і волосся; паливно-мастильних матеріалів; підроблених номерів вузлів і агрегатів автотранспорту тощо.
Місцеві обліки ведуться у відділах, відділеннях, групах НДЕКЦ, що обслуговують міськрайліноргани і комплектуються об’ єктами, вилученими в ході оглядів місця події у справах про злочини, що вчинені на території обслуговування органу внутрішніх справ, або надісланими для постійної перевірки з інших органів. До таких обліків належать: картотеки слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідо- теки); дактилоскопічні картотеки на осіб, взятих міліцією на облік; колекції слідів знаряддя злому, вилучених з місць нерозкритих злочинів; слідів взуття, вилучених з місць нерозкритих злочинів; картотеки слідів транспортних засобів, вилучених з місць нерозкритих злочинів; суб’єктивних портретів осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів.
На місцевому рівні утворюються інформаційно-довідкові колекції: рельєфних підошов взуття; інструментів, що використовуються при зломі; лакофарбових покриттів; скла фар автотранспорту; протекторів шин; слідів рукавиць; замків і ключів; підроблених номерів вузлів і агрегатів автотранспорту та ін.
Поряд з центральною, регіональною і місцевими системами обліків існують також оперативно-довідковий і дактилоскопічний обліки, які функціонують на центральному і регіональному рівнях. Центральний облік здійснює Департамент інформаційних технологій при МВС України (ДІТ при МВС), регіональний — управління (відділи) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У Києві та Київській області алфавітний і дактилоскопічний обліки здійснює ДІТ при МВС України, а у м. Севастополі — УОІ при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим (Інструкція про порядок ведення та використання оперативно- довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затверджена наказом МВС України та ДДУПВП від 23 серпня 2002 р.).