§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)

Словесний портрет — це метод опису людини з метою її іденти­фікації за ознаками зовнішності. Як єдиний метод класифікації та опису зовнішніх ознак людини з метою розшуку і ототожнення він був розроблений наприкінці ХІХ ст. А. Бертільйоном і вдосконалювався потім іншими криміналістами. Застосовується в оперативно-розшуковій, слідчій та експертній практиці.

Головними принципами словесного портрета є повнота і система­тичність опису. Принцип повноти полягає в докладному описі зовніш­ньої анатомії, функціональних ознак (постава, хода, жестикуляція, міміка, мовлення, манера поведінки) і одягу. Принцип систематичності означає: 1) певну черговість опису окремих груп зовнішніх ознак;

2. послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом «від загального — до окремого», «зверху донизу»; 3) обов’язкове викорис­тання спеціальної термінології.

Словесний портрет використовується для: 1) розшуку невідомих злочинців за їх прикметами; 2) розшуку осіб, які переховуються від слідства і суду, втекли з місць позбавлення волі; 3) розшуку безвісти зниклих осіб; 4) встановлення загиблих осіб за неупізнаними трупами;

5. перевірки осіб, заарештованих на слідстві, у суді, місцях виконання покарань; 6) проведення впізнання живих осіб і трупів; 7) проведення огляду; 8) експертизи фотозображень з метою ототожнення особи;

9. перевірки документів, що посвідчують особу; 10) проведення оперативно-розшукових заходів.

Всі ознаки зовнішності поділяють на групи: анатомічні (характе­ризують зовнішню будову тіла людини: зріст, статуру, форму голови, риси обличчя тощо); функціональні (рухові, мовні та інші функції, які виявляються зовнішньо, в тому числі поведінки: хода, постава, жести­куляція, міміка, голос, звички та ін.); прикмети одягу, взуття та інших предметів, що носилися постійно.

Дані зовнішності людини, що підлягають опису. При характери­стиці загальнофізичних зовнішніх даних описуються стать (чоловіча, жіноча) та вік (визначається за документами, на вигляд або шляхом освідування). Демографічні дані охоплюють відомості про расу, на­ціональність, народність, етнічну групу. При характеристиці анатоміч­них даних використовуються такі показники, як розміри, контури (форма), положення, колір. Розміри вказуються зазвичай не в абсолют- 112

них цифрах, а щодо інших частин (деталей) тіла і передаються через такі поняття, як малий, середній, великий; низький, середній, високий; довгий, середній, короткий; вузький, середній, широкий; глибокий, середній, дрібний; товстий, середній, тонкий. Контур описується за подібністю з геометричними фігурами, а форма — щодо форм поверх­ні (або за аналогією з загальновідомими предметами).

Система опису прикмет зовнішності людини (словесний портрет) (необхідне підкреслити, вписати)

1. Стать

2. Вік

3. Зріст: високий (175 см і вище), середній (160-174 см), низький (до 160 см)

(Дані для жінок зменшуються на 5 см)

Статура:

4. Сухорлявий, середньої повноти, повний, гладкий.

5. Плечі: горизонтальні, підняті, опущені.

6. Обличчя за формою

овальне кругле прямокутне трикутне ромбоподібне

У профіль

7. Обличчя за кольором: бліде, смагляве, червоне

8. Особливості обличчя: кавказький тип, монгольський тип, се­редньоазіатський тип, європейський тип

9. Чоло за висотою:

високе середнє низьке

^відхилене наза^д тертталше нахилене вперед

за шириною , за формою

Чоло за положенням:

Особливості: великі лобові бугри, велике виступання надбрівних дуг,

10. Брови за формою: прямі, дугоподібні, звивисті.

за шириною , за протяжністю