- •Рецензенти:
- •Автори підручника:
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Які закономірності вивчає криміналістика?
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •Які методи віднесені до загальнонаукових?
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи та види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Яке значення має групова належність?
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •§ 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •§ 3. Становлення експертних та криміналістичних установ в Україні
- •Як формувалися криміналістичні знання?
- •Хто започаткував термін «криміналістика»?
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Які існують технічні засоби профілактики?
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судово-дослідницька фотографія
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 5. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •Що являє собою механізм слідоутворення?
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Які завдання вирішує судова балістика?
- •Які існують види слідів вогнепальної зброї?
- •Які сліди утворюються на гільзах та кулях?
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •Брови за висотою (відносно очей): високі, середні, низькі.
- •§ 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
- •§ 1. Поняття та значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •§ 1. Поняття та предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела та функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Які функції виконують тактичні прийоми?
- •§ 2. Поняття та принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Що являє собою організація розслідування?
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •1, 2, 3, 4, 5 — Об’єкти, на які провадилося візування з точок а і б.
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти пошукової діяльності
- •§ 3. Підготовка до обшуку
- •§ 4. Тактика обшуку
- •§ 5. Особливості виїмки
- •§ 6. Фіксація результатів обшуку і виїмки
- •У чому полягає сутність словесної розвідки?
- •З яких частин складається протокол обшуку?
- •§ 1. Поняття та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§ 4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •§ 1. Сутність криміналістичної методики
- •§ 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 5. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •З метою заволодіння майном юридичних осіб (підприємств, установ, організацій):
- •З метою заволодіння приватним майном громадян:
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Які існують основні способи шахрайства?
- •На які групи можуть бути поділені шахраї?
- •§ 1. Криміналістична характеристика хабарництва
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Що являє собою дорожня обстановка?
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •3. 1 Ехніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства 36
- •3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види 96
- •Криміналістика
- •1 Від лат. Habitus — вид, зовнішність і грец. Сткопєю — дивлюся, вивчаю.
§ 3. Наступний етап розслідування
Поряд із судово-медичною експертизою у справах даної категорії частіше за все призначаються судова автотехнічна, судово-біологічна, трасологічна та судово-хімічна експертизи.
На розгляд судової автотехнічної експертизи ставляться питання, спрямовані на встановлення:
а) технічного стану транспортних засобів (які несправності, що загрожують безпеці руху, мають система, механізм, вузол даного транспортного засобу; коли — до ДТП або в процесі її розвитку — виникли дані несправності; яка причина відмови даного механізму, системи транспортного засобу; чи є причинний зв’язок між даною несправністю і наїздом, перекиданням, зіткненням; чи мав водій технічну можливість запобігти події за наявності даної несправності тощо);
б) дій учасників події (як повинен був діяти водій у дорожніх обставинах, що склалися, з метою забезпечення безпеки руху; чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду, зіткненню, перекиданню з моменту виникнення небезпеки для руху; чи відповідали дії водія технічним вимогам правил дорожнього руху);
в) параметрів механізму ДТП (швидкість транспортного засобу при даній довжині слідів гальмування; допустима швидкість транспортного засобу в умовах видимості дороги; допустима швидкість транспортного засобу на заокругленні дороги даного радіуса; яке було взаємне розташування транспортного засобу і пішохода в різні моменти ДТП; взаємне розташування транспортних засобів у момент зіткнення; який із транспортних засобів у момент зіткнення стояв, а який рухався, тощо).
Крім того, перед судовою автотехнічною експертизою можуть ставитися питання, пов’язані з дослідженням на основі спеціальних автотехнічних знань дорожньої обстановки (визначення значень параметрів і коефіцієнтів, що характеризують рух транспортних засобів та інших об’єктів на місці події; умови видимості та оглядовості з місця водія в момент події за даними про дорожню обстановку і результатами огляду; які обставини, що стосуються дорожньої обстановки, сприяли або могли сприяти виникненню ДТП тощо).
Можливості судової автотехнічної експертизи багато в чому залежать від наданих на дослідження матеріалів. її особливістю є те, що поряд з речовими доказами як об’єкти можуть використовуватися фактичні дані, одержані слідчим при проведенні слідчих дій. Тому разом з постановою про призначення судової автотехнічної експертизи надаються (залежно від поставлених питань) протокол огляду місця події зі схемою і фото- таблицями, протокол огляду транспорту, протокол відтворення обстановки і обставин події, протоколи допитів водіїв і очевидців, висновки інших експертиз (зокрема судово-медичної) та ін.
Судово-біологічна експертиза призначається для дослідження виявлених на місці події або на транспортному засобі слідів крові, волосся та інших об’ єктів біологічного походження.
При розслідуванні ДТП досить часто виникає необхідність проводити криміналістичні експертизи, серед яких слід виділити трасо- логічну (в тому числі цілого за частинами), дактилоскопічну та технічну експертизу документів. По слідах протекторів шин, слідах на транспортному засобі і одязі потерпілого трасологічна експертиза встановлює: конкретний транспортний засіб, що брав участь у події; його тип, модель (групову належність); напрям руху; механізм слідоутворення; послідовність виникнення слідів та ін.
Трасологічна експертиза цілого за частинами призначається у разі виявлення на місці події скалок розсіювачів фар, уламків деталей, а також транспорту зі схожими пошкодженнями (розтрощене скло фари, відсутня частина деталі). Досліджуючи лінії розлому, їх рельєф, структуру і склад частин, експерт може встановити, чи не були раніше одним цілим частини транспортного засобу та уламки (скалки), виявлені на місці події.
Якщо виникають сумніви щодо особи, яка керувала транспортом у момент події, призначається дактилоскопічна експертиза, яка за слідами рук, виявлених на держаках керування, ідентифікує конкретну людину.
Під час проведення технічної експертизи документів, що можуть бути вилучені у водія, потерпілого, на транспортному підприємстві, вирішуються питання стосовно їх змінення, початкового змісту (наприклад, якщо вони були пошкоджені, залиті фарбуючою речовиною).
Судово-хімічна експертиза дає можливість визначити якісний і кількісний склади хімічних елементів, що містяться в досліджуваній речовині; однорідність паливно-мастильних матеріалів, нафтопродуктів, рідкого і сипкого вантажів, лакофарбувального покриття, волокон тканин, виявлених на місці події, постраждалому та транспортному засобі.
Для вирішення найбільш складних, загальних для експертів різних спеціальностей питань призначаються комплексні експертизи. У разі наїзду (переїзду) комплексна судово-медична і трасологічна експертиза допомагає вирішити питання щодо механізму виникнення ушкоджень на тілі потерпілого. При зіткненні транспортних засобів для вирішення питання про їх взаємне розташування в момент події призначається комплексна судово-автотехнічна і трасологічна експертиза. Питання про знаходження в транспорті кожної із осіб може бути вирішене у процесі проведення комплексної судово-медичної, трасоло- гічної та судово-автотехнічної експертизи.
Відтворення обстановки та обставин події (слідчий експеримент). Ця слідча дія є досить поширеною при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху і найчастіше проводиться з метою встановлення:
можливості сприйняття будь-якого факту або явища (наприклад, чи міг водій у конкретних умовах місця і часу бачити перешкоду; чи могли учасники ДТП чути звукові сигнали, шум транспорту; які видимість і оглядовість з місця водія; чи міг свідок з певної відстані впізнати особу, яка знаходилася за кермом);
можливості здійснення певної дії в даних обставинах (розвороту, повороту транспорту на конкретній ділянці дороги; гальмування автомобіля; наявності чи відсутності у водія професійних навичок, необхідних для керування і обслуговування транспорту);
можливості існування якого-небудь явища (наприклад, раптового виникнення несправності певної системи чи деталі транспортного засобу в даних умовах; заносу транспорту; самовільного скочування транспортного засобу з ухилу; осліплення водія світлом фар);
окремих елементів механізму злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (наприклад, можливості утворення слідів на дорожньому полотні при певному розташуванні учасників події).
Особливу увагу при проведенні слідчого експерименту з рухомим транспортом слід звертати на забезпечення безпеки його учасників і оточуючих осіб. Тому до проведення слідчого експерименту слідчий визначає: мету; допустимість експерименту в конкретних дорожніх умовах; відсутність у транспортного засобу несправностей, що загрожують безпеці руху; зміст дослідів; порядок їх проведення; заходи щодо забезпечення безпеки; необхідні науково-технічні засоби. До участі в експерименті завжди доцільно залучати експерта-автотехніка, а в деяких випадках й інших спеціалістів (судового медика, криміналіста).
Інші слідчі дії. В разі необхідності у справах даної категорії можуть бути проведені виїмка (одягу потерпілих, документів водія чи підприємства, за яким закріплено транспорт, документів, що характеризують його технічний стан), пред’явлення для впізнання (трупа, предметів, що належать учасникам події, транспортного засобу, водія), очні ставки (між свідком і водієм, між водіями).
Важливе значення має допит обвинуваченого, під час якого слід прагнути до одержання максимально докладних і конкретних показань щодо дорожньої обстановки, швидкості руху транспорту, його технічного стану, способу вчинення злочину, дій водія, спрямованих на запобігання ДТП, дій інших учасників ДТП, фізичного стану водія, його дій після закінчення ДТП (чи допомагав постраждалому, чи не знищував сліди) та інших обставин злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху.
Запитання для самоконтролю
