
- •1.Поняття про підприємство,його цілі і напрямки діяльності
- •2.Поняття про виробничу програму підприємства,натуральний і вартісні показники виробничої програми.
- •3.Поняття про основні засоби .Класифікація основних засобів.
- •4.Облік та оцінка основних засобів на підприємстві.
- •5.Ремонт основних фондів.Види ремонтів та джерела їх фінансування.
- •6.Показники оснащеності підприємства і працівники основних засобів.
- •9.Показники стану та руху основних фондів.
- •16.Шляхи і резерви підвищення продуктивності праці.
- •17.Поняття про інвестиції.Видовий склад інвестицій.
- •21.Групування витрат підприємства за статтями калькуляції.
- •22.Поняття про умовно постійні та умовно змінні витрати.Визначення точки беззбитковості.
- •23.Поняття про прибуток.Його види і визначення.
- •24.Фактори і резерви зниження витрат виробництва.
- •25.Поняття про рентабельність ,та показники рентабельності.
- •26.Поняття про результат економічної діяльності підприємства
- •27.Поняття про амортизацію оф і методи нарахування
- •28.Розподіл прибутку на підприємстві,платежі з прибутку.
- •30.Джерела утворення прибутку на підприємстві.
6.Показники оснащеності підприємства і працівники основних засобів.
Для характеристики забезпеченості підприємства ОЗ використовують показники.
1.фондозабезпеченість
2.механо забезпеченість
3.енерго забезпеченість
Фондозабезпеченість характеризує потребу підприємства в ОЗ для виробництва одиниці продукції.
Ф
з=
ОФ,грн./грн.
Овп
2.механо забезпеченість характеризує потребу підприємства в засобах механізації або активний для виконаня.
М
з=ОФач,грн./грн.
Овп
7.Поняття про знос ОФ. Види зносу і їх визначення. Знос ОФ – це втрата ОФ своєї вартості. Розрізняють 2 види зносу:фізичний знос, моральний знос. Фіз. знос – втрата ОФ своїх споживчих властивостей, внаслідок чого вони стають непридатні для використання.Фіз. знос відбувається як наслідок експлуатації, так і під час зберігання. Величина фіз.. зносу залежить від таких чинників:1) якість ОФ, яка визначається досконалістю конструкцій і якістю комплектуючих виробів.2)Умови експлуатації ОФ, тобто ступінь завантаження, режим роботи, своєчасність техн.. догляду і захищеність від впливу вологи. Моральний знос – конструктивне старіння ОФ, тобто ОФ знецінюються раніше. Ніж відбувається їх фіз.. знос. Причина – це розвиток НТП. Розрізняють 2 форми мор. Зносу: 1) пов’язана з тим що в результаті підвищення продуктивності праці у галузях, які виготовляють засоби виробництва зменшується трудомісткість виготовлення ОФ і вони дешевшають.2) Часткова втрата ОФ своєї вартості в результаті появи нових більш досконалих і продуктивних засобів праці.Процес відшкодування і зношування ОФ наз. Амортизацією. 8.Показникі ефективності використання основних фондів.Шляхи покращення основних фондів.
Ефективність використання основних засобів знаходить свій вираз у збільшенні обсягів виробництва продукції ,підвищенні продуктивності праці,і підвищенні фондовіддачі.
Покращення використанняОЗ є резервом підвищення ефективності виробництва в цілому,тому що значна частина витрат у собівартості продукції пов’язана з використанням ОЗ.Це витрати на амортизацію,транспортування,поточний капітальний ремонт.
Покращення використання ОЗ зменшує величину амортизаційних відрахувань на 1 в собівартості продукції.
Розрізняють 2 шляхи покращення використання ОФ:
Екстенсивний
Інтенсивний
Екстенсивний шлях передбачає збільшення тривалості роботи основних засобів на протязі року.Це досягається за рахунок збільшення змінності роботи ,ліквідації простоїОЗ,зменшення тривалості ремонту,скорочення часу на перебазування машин з об’єкта на об’єкт і ліквідація сезонності на виробництві.
Інтенсивний шлях передбачає підвищення продуктивностіОФ за 1 робочого часу.Здійснюється за рахунок підвищення кваліфікацій кадрів,впровадження нових технології,амортизацій виробництв,та удосконалення матеріального спрямування за ефективне використання ОЗ.
9.Показники стану та руху основних фондів.
Для характеристики руху ОФ викор.показники.
1.коеф.вибуття
2.коеф.оновлення
3.коеф.інтенсивності оновлення
4.коеф.росту
1) Коефіц.вибуття хар-є яка доля ОФ, що була на балансі під-ва на поч. року зписана внасл. повного зносу або з ін. причин. Розрах., як віднош. вартості ОФ, що вибули з експлуатації, до варт. ОФ на поч. року.
Квиб=ОФвиб/ОФприб. 2) Коеф.оновлення(надх)-хар-є долю нових введ. в експл.фондів. Обч.як відношення варт.фондів введ.в експл. до варт.фондів на кінець року.
Кон=ОФвед/ОФк.р. 3)Коефіцієнт інтенс.оновлення –визн., як віднош. коеф. оновлення до коеф. вибуття. Кі.о=Кон./Квиб. 4) Коефіцієнт росту – розрах., як віднош. вартості ОФ на кінець року до варт. осн. фон. на поч. року.
Кр=ОФк.р/ОФп.р. Стан ОФ оцінюється за доп-ю таких пок-в: 1) Коефіцієнт зносу – хар-є ступінь зносу ОЗ і обч. як відношення суми нарах. зносу до балансової вартості ОЗ:
Кз=сума зносу/БВо.з.; 2)Коефіцієнт придатності – хар-є, яка доля первісної варт., ще не перенесена на новостр. продукцію. Обч. як відношення залишкової варт. за певний календ. період до бал.варт. за цей період.
Кпр=ЗВ/БВ;Кз+Кпр=1. 10.Склад і структура оборотних коштів Оборотні кошти-це сукупність грошових коштів підприємства необхідних для формування і забезпечення кругообігу оборотних фондів і фондів обігу. Таким чином елементний склад оборот. Коштів склад. із оборотніх фондів і фондів обігу. Оборотні фонди-засоби виробн.,які функц., як предмети праці, при цьому вони повністю змінюють свій натурал. речовий склад, спожив. на протязі 1 операційного циклу,якщо він менший за рік і повністю входить до складу випущеної прод., як частина її собіварт. Фонди обігу функціонують у сфері обігу і необх. підпр. для створ. оборот фондів і здійснення розрах. До складу о.ф. включають: Виробничі запаси-зап сиров.,осн. і допоміжн. матер., покупних напівфабр.,тари, палива, ремонт. деталей... Незавершене виробництво- предмети обробку або переробку яких незаверш. підпр. Вони перебувають безпосередньо на робоч. місцях або в процесі транспортув. від одного робочого місця до ін. Витрати майбутніх періодів-грошові кошти, які здійснено в даний період але буде від шкод. за рахунок собі -витр. на підготовку вироб та освоєння випуску нової продукції (пускові витрати) -витр. на раціоналізацію і винахідництво -витр. на придб. науково-техн. інформац. Напівфабр. власного виробн.-це предмети праці обор. яких незав. підпр. у даному виробн. підрозділі і які потреб. подальшої переробки в ін. підрозділах (паковка, штампова деталей) Структура-процент. співвіднош. елем. складу обор. коштів. Розрізняють: -функц.-техн. стр. обор. коштів -елементна Функт.-техн. стр.-це відсоткове співвіднош. Оборотніх фондів і фондів обігу Елементна-обчисл. шляхом розрах частки окремих елементів обороьних коштів у їх загальному обсязі на певну дату. Н-лад,вироб. запасів, частка незаверш. виробн, готової продукції в загальному обсязі. В процесі виробн. варт. обор. кош перенос. на новостворену продукцію за 1 кругообор. який передб. проходж. обор. коштів через 3 стадії (грошову, виробничу, товарну). Для того, щоб процес виробн. здійснювався ефективно необх., щоб величина реаліз. продукції була більшою ніж затратних коштів, необхідно ств. додатковий продукт. Одержані від реаліз. прод. грошові кошти дають змогу розпочати новий кругообороту. 11.Джерела утворення оборотних коштів на підприємстві Джерелами або фінансовими ресурсами утворення обор коштів є: 1)власні оборотні кошти 2)кошти, що прирівняні до власних або стійкі пасиви 3)позичкові кошти Власні оборотні кошти закріплені за підпр в момент його створення і придзназначені для формування оборотного капіталу. Відобр в статутних документах і можуть бути у вигляді вкладів засновн. частини прибутку. Стійкі пасиви або кошти,що прирів. до власних їх природа така, що вони підпр фактично не належать але воно використовує їх в процесі господарської діяльності: -всі види кредит заборгов -заборгов. роб. і службовцями по зарплаті з відрахув на соц. потреби,яка пов’язана з періодичн. оплати праці -заб. постачал. за мат.-техн. ресурси -заб. фін. органам у зв’язку періодичністю сплати податків -заб. резервних коштів Позичкові кошти до них належать: -короткострокові банківські кредити -комерційні кредити -кошти,які отрим. підпр., в результаті емісії цінних паперів -ссуди банку 12.Поняття про норматив оборотних коштів. Визначення нормативу по окремим елементам оборотних коштів. Нормування ОК передбачає визначення економічно-обгрунтованого нормативу ОК. Норматив – це мін.потреба під-ва в ОК для забезпечення безперервності і ритмічності процесу вир-ва. Таким чином в основу нормування покладено принцип мінім. потреби.Нормуванню підлягають наст. елементи ОК: 1)виробничі запаси 2)незавершене вир-во 3)витрати майб.періодів 4)напівфабрикати власного виготовлення 5)залишки гот.продукції Ненормуються наст.елементи ОК: 1)грош.кошти в касі і на розрах.рахунку під-ва 2)дебіторська заборгованість 3)поточні фін.інвестиції 4)відвантажена прод. 5)інші ОК. Методи нормування: *метод аналітичний – передбачає коригування факт.запасів шляхом виключення з них надлишкових. *коефіцієнтний – передбачає уточнення діючих нормативів ОК з врахуванням динаміки обсягів вир-ва прод. *прямого розрахунку полягає у розрахунку величини нормативу по кожному елементу ОК та сукупного або зведеного нормативу. Понад нормативні запаси товаро-мат.цінностей призводять до їх «заморожуванні на складі під-ва» що вимагає додаткового залучення коштів у вир-во і уповільнює темпи розширеного відтворення. Нормування здійсн. в 3 етапи: 1) визнач.норма запаса в днях або % по тим елементам ОК які підлягають нормуванню.На норму запаса в днях впливають такі фактори: -умови пост.мат. -віддаленість постачальників. -трансп.умови. -періодичність викор-ня матер. у вир-ві. 2) визнач.часткових нормативів ОК за окремими елементами (вир.запаси,нез.вир-во,витрати майб.періодів,напівфабрикати власного виготовлення,гот.прод.) 3) визнач. сукупного нормативу як суми часткових нормативів. Методика нормування 1) Визначення нормативу у вир.запасах. Цей норматив визначається як добуток одноденної потреби або середньодобового споживання виробничих запасів на норму запаса в днях. Нзв=Дмат*tзап, нат.од,грош.од. tзап=tтр+tпідг+tпот+tрез+tсез, днях Норма запаса в днях включає такі види запасів: -транспортний запас;
підготовчий; -поточний запас або склацький; -резервний або страховий; -сезонний. 2) Визначення нормативу у нез.вир-ві. Норматив ОК у нез.вир-ві визнач. за залежністю: Ннзв=Втп*Тц*Кнз, де Втп-середньодобовий випуск тов.прод.за вир.собіварт.; Тц-тривалість виробничого циклу дня; Кнз-коефіцієнт наростання затрат; Кнз=(МЗ+0,5С’)/C’, C’-пот.витр.на вир-во прод.,або окремих виробів. Інший спосіб визначення коеф.нарост.затрат базується на розподілі вир.затрат за днями вир.циклу. Кнз=(сумаВц)/Тц*Св; сумаВц-сума затрат наростаючим підсумком по днях вир.циклу; Св-собіварт.1виробу. 2) Витрати майб.періодів визн.на підставі: -залишку коштів на початок розрах.періоду; -суми витрат які треба здійсн. на протязі розрах.періоду; -величини витрат,які відшкодовуються за рах.собівартості. Нвмп=ВМПп.р.+ВМПроку-ВМПс/в. 3) Норматив ОК у залишки гот.прод.обч. як добуток вартості добового випуску гот.прод. на норму запаса в днях. Нгп=Дгп*tзап, Дгп-вартість добового випуску. 13.Показники оборотності оборотних коштів. Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів. Ефективність викор-ня ОК незнаходить прямого відображення у пок-х що хар-ють господарську дія-сть, тому для оцінки ефективності викор-ють спеціальні пок-ки що хар-ють швидкість оборотності. До них належать: 1) коефіцієнт оборотності(або к-сть оборотів)він показує скільки разів обор.кошти пройшли всі три стадії кругообігу(товарна,грошова,виробнича) на протязі року. Розрах. як відношення обсягів виготовленої і реалізованої продукції до середньорічного залишку ОК. Таким чином він показує величину реалізованої продукції на одиницю середньорічного залишку ОК. 2)коєфіцієнт завантаженості ОК – показник що обернений до коеф. Оборотності,тобто показує потребу під-ва в оборотних коштах для реалізації одиниці продукції. 3) тривалість одного обороту показує час на протязі якого ОК здійсн.кругообіг, обч. як відношення 4) рентабельність ОК – це відносний показник який розрах. як відношення прибутку(заг. або чистого) до середньорічного залишку ОК. Шляхи прискорення оборотності 1)удосконалення мат.-техн. постачання 2)удосконалення розрахунків 3)удосконалення нормування 4)економія мат.-техн. ресурсів. 14.Методи вимірювання продуктивності праці,їх переваги і недоліки.
Для визначення р-ня ПП викор 2 показники
1.виробіток
2.трудомісткість
Виробіток представляє собою к-сть п-ції що виробляється за 1-цю робочого часу або 1 середньо спискового працівника
В залежності від того в яких одиницях вимірюється к-сть продукції розрізняють 2 методи визн виробітку
1натуральний
2.вартісний
Натур метод застосовується у випадках коли обсяг п-ції виробляється в натур одиницях_________
Застосування цього методу можливе лише у випадках коли п-во воготовляє лише 1 вид п-ції або 1 вид робіт тому цей метод має недолік що не можна визначити в натур виразі загальний.
Перевага цього методу що він достовірно відображає затрати праці кожного працівника на в-цтво п-ції і його можна використовувати при розподілі колективного заробітку.
Якщо п-во виготовляє декілька видів п-ції або виконує різні види робіт то визначеється виробіток в грошовому виразі або вартісний.
Осн показником ПП на п-ві є середньо річний виробіток.
Недолік методу полягає в тому що на обсяг п-ції в грошовому виразі впливає вартість 1-ці витрачених матеріально технічних ресурсів тобто чим дорожчі сировина і матеріали тим більше буде обсяг п-ції в грошовому виразі тобто на вартісний виробіток впливає матеріаломісткість п-ції і структура виконаних робіт.
Для запобігання цього впливу доцільно обчи виробіток за чистою п-цією____________
Трудомісткість як показник р-ня ПП визначається як відношення затрат праці до обсягів виготовленої продукції в натуральному виразі тобто основою визначення трудомісткості є облік п-ції в натур виразі __________
Показники ефективності використання персоналу підприємства.
Персонал підприємства є важливою складовою виробничих ресурсів підприємства від ефективності використання якого залежить ефективність виробничо-господарської і фінансової діяльності.