
- •1.Ів та її роль на сучасному етапі
- •2. Поняття права ів
- •3. Проприєтарна теорія прав на об‘єкти ів
- •4.Теорія виключних(інтелектуальних) прав
- •5.Загальна характеристика обєктів права ів
- •7. Конституція укр. Як основа закону укр. Про ів
- •8. Цивільний Кодекс України як джерело прав інт. Власн.
- •9. Спеціальні закони з охорони окремих об’єктів в ін
- •10. Правове становище державної служби ів україни
- •11. Державний інспектор (ді) з питань інтелектуальної власності
- •12. Правові засади діяльності представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)
- •13. Поняття авторського права (ап) та його джерела
- •14. Поняття та ознаки твору як об’єкта авторського права
- •15. Види об’єктів авторського права (ап)
- •16. Об’єкти, що не охороняються авторським правом (ап)
- •17. Суб’єкти авторського права (ап)
- •18. Співавторство та його види
- •19. Виникнення суб’єктивних авторських прав
- •20. Знак охорони авторського права, його правове значення
- •21. Державна реєстрація авторських прав
- •22. Особисті немайнові права автора твору.
- •23. Майнові авторські права
- •24. Випадки вільного використання творів в авторському праві.
- •25.Строки дії майнових авторських прав та правові наслідки їх спливу.
- •26. Колективне управління майновими авторськими правами
- •27. Поняття та джерела суміжних прав.
- •28.Об’єкти суміжних прав.
- •29.Суб’єкти суміжних прав.
- •30.Виникнення суб’єктивних суміжних прав.
- •31. Особисті немайнові права виконавців та права на ім'я (назву) виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення
- •33. Вільне використання об'єктів суміжних прав
- •34. Строки чинності суміжних майнових прав
- •38. Корисні моделі
- •39. Промисловий зразок
- •40. Службовий винахід, службова корисна модель, службовий промисловий зразок
- •42. Суб'єкти патентних правовідносин
- •43. Патент: поняття, види та межі чинності
- •44. Право на патент та його суб'єкти
- •46. Заявка на промисловий зразок та вимоги до неї
- •46. Заявка на видачу патенту
- •47. Дата подання заявки та її правове значення. Пріоритет
- •48. Експертиза заявки
- •49. Видача патенту, його реєстрація і публікація відомостей про нього.
- •50. Особисті немайнові та майнові права винахідника
- •61. Набуття права ів на торговельну марку.
- •62. Зміст та межі майнових прав на торговельну марку.
- •63. Право ів на географічне зазначення.
- •64. Ліцензійний договір.
- •65. Договір про передання виключних майнових прав ів.
- •66. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права ів.
- •67. Авторські договори: поняття, види, особливості правового регулювання.
- •68. Загальнотеоретична характеристика захисту прав ів.
- •69. Цивільно-правові способи захисту прав ів.
- •70. Міжнародні договори у сфері авторського права.
33. Вільне використання об'єктів суміжних прав
Об’єкти суміжних прав: фонограма, виконання, постановка, передача організацій ефірного та кабельного мовлення.
Як і твори науки, літератури і мистецтва, об'єкти суміжних прав у передбачених випадках можуть використовуватися без згоди виконавця, виробника фонограми, організації ефірного або кабельного мовлення і, як правило, без виплати їм. Вільне використання об'єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальному їх використання і зачіпати законні інтереси виконавця, виробника фонограми, організації ефірного або кабельного мовлення, а також авторів виконуваних або переданих творів.
Встановлені випадки вільного використання об'єктів суміжних прав: 1)допускається вільне використання під час передачі в ефір, передачі по кабелю, а також для включення в огляд про поточні події невеликих уривків з виконання, постановки, фонограми. Головне полягає в тому, що метою огляду або репортажу є інформування публіки про хід подій, а не доведення до її відома виконання, постановки, фонограми, передачі в ефір або по кабелю. Тому у відповідному огляді або репортажі можуть наводитися лише уривки, публічне виконання музичних творів під час висвітлення поточних подій.
2)до розглянутого нагоди близько примикає використання невеликих уривків з виконання, постановки, фонограми, передачі в ефір або по кабелю для цитування за умови, що таке цитування здійснюється в інформаційних цілях.
3) об'єкти суміжних прав можуть використовуватися будь-якими зацікавленими особами з метою навчання або наукового дослідження.
4) в особистих цілях. Відтворення фонограми навіть в особистих цілях допускається за умови виплати винагороди, що виражається у вигляді особливої націнки на обладнання і матеріальні носії, використовувані для такого відтворення.
5) якщо запис короткострокового користування або відтворення здійснюються організацією ефірного мовлення за допомогою її власного обладнання і для її власної передачі за умови:
1) попереднього одержання організацією ефірного мовлення дозволу на передачу в ефір самої постановки, виконання або передачі;
2) її знищення в межах 6-місячного терміну після її виготовлення, якщо більш тривалий строк не був погоджений з власниками прав на запис. Але якщо єдиний примірник запису має виключно документальний характер, він може бути збережений в офіційних архівах.
6) вільне використання об'єктів суміжних прав дозволено також у тих випадках, які встановлені щодо творів науки, літератури і мистецтва. Виконання, постановка, фонограма, передача в ефір і по кабелю можуть вільно відтворюватися для судових цілей, використовуватися під час офіційних і релігійних церемоній і т.д.
34. Строки чинності суміжних майнових прав
1. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на
виконання спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з
1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису
виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року,
наступного за роком здійснення виконання.
2. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на
фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років, що
відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її
опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом
п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року,
наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.
3. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на
передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят
років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її
першого здійснення.
4. Законом в окремих випадках можуть встановлюватися інші
строки чинності суміжних прав.
35. Патентне право є важливим інститутом права інтелектуальної власності. Об'єктами правовідносин, що регулюються патентним правом, є результати науково-технічної творчості й художнього конструювання — винаходи, корисні моделі й промислові зразки. В основу правової охорони вказаних об'єктів покладено те, що виникнення права інтелектуальної власності на них пов'язується з одержанням охоронного документа, яким засвідчуються права на винаходи, корисні моделі й промислові зразки, — патенту. Власне, звідси і походить сам термін «патентне право».В літературі набув поширення термін «винахідницьке право».
Патентне право є складовою права промислової власності.
Патентне право в об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають при створенні й використанні винаходів, корисних моделей й промислових зразків.
Патентне право має відмінності від авторського права. Основні з них такі:
об'єктами патентного права є результати науково-технічної творчості й художнього конструювання, водночас об'єкти авторського права — це результати духовної творчості (літературної, наукової, художньої). Для патентного права характерним є чіткий перелік об'єктів, правова охорона яким може бути надана лише за умови їх відповідності передбаченим законом вимогам. На відміну від цього, для авторського права характерною є відсутність вичерпного переліку його об'єктів, а також поширення правової охорони на твори, незалежно від їх достоїнства, завершеності мети, тощо;
для виникнення прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, крім створення цих об'єктів, необхідне також одержання охоронного документа — патенту, що видається компетентним державним органом за результатами проведеної експертизи. На противагу цьому, виникнення авторського права не пов'язується з будь-якими формальностями — достатньо факту створення твору.
Основними джерелами патентного права України є:
Конституція України;
Цивільний кодекс України, в якому право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок врегульоване окремою главою 39;
спеціальні Закони України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки».
Об'єктами патентного права є:
винахід;
корисна модель;
промисловий зразок.
36. Винахід — це технологічне (технічне) вирішення у будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, що відповідає вимогам патентоздатності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.
Винахід вважається патентоздатним, якщо він є новим, має винахідницький рівень та є придатним до промислового використання.
Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня техніки. Такий рівень щодо заявленої пропозиції визнається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу.
Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент — в Україні чи за кордоном. Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Об'єктом винаходу може бути:
• продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);
• процеси (спосіб);
• нове застосування відомого продукту чи процесу.
Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.
1. Пристрій (конструкція, виріб) з такими ознаками: ( наявність конструктивного (-их) елементу (-ів); наявність зв'язків між елементами; матеріал, з якого виконаний елемент (-и) або прилад у цілому, середовище, що виконає функцію елементу).
2. Спосіб (процеси виконання дій над матеріальним об'єктом) з такими ознаками: (наявність чинності або сукупності дій; умови здійснення дій, режим, використання речовин (вхідної сировини, реагентів, каталізаторів тощо), приладів (пристроїв, інструментів, обладнання тощо), штамів мікроорганізмів, культур кліток рослин і тварин).
3. Речовина — індивідуальні сполучення (до яких також умовно віднесені високомолекулярні сполучення і об'єкти генетичної інженерії — плазміди, вектори, рекомбінатні молекули і фрагменти нуклеїнових кислот), композиції (склад, суміші, розчин, сплав тощо), продукти ядерного перетворення.
4. Штам мікроорганізму культури кліток рослин і тварин (індивідуальні штами, консорціуми мікроорганізмів, культури кліток рослин і т. і.) з різноманітними ознаками для їхніх характеристик
Штами мікроорганізмів — спадково однорідні культури профілактичних бактерій, вірусів, водоростей і ін., які продукують корисні речовини або використовуються безпосередньо. Штами застосовуються з лікувальною, профілактичною метою як стимулятори розвитку рослин, тварин і т. ін. Створення штамів припускає відшукання потрібного середовища для мікроорганізмів, оптимального температурного режиму, виявлення засобів, сприятливих для їхнього зростання і збереження. Об'єктом цього виду винаходу є колонія живих мікроорганізмів.
5. Застосування відомих раніше пристрою, способу, речовини, штаму за новим призначенням (використання в іншому застосуванні для задоволення суспільної потреби).
Наприклад, цанги, що широко застосовуються в машинобудуванні, знайшли застосування в спінінгах, цангових олівцях, у системах управління як штекери тощо.
37. Умови надання правової охорони винаходу та корисній моделі.
Згідно з чинним законодавством, правова охорона надається винаходу (KM), який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності. Будь-яке рішення задачі, що заявляється як винахід, повинно стосуватися одного з таких об'єктів: — продукту (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини); — способу (метод виготовлення продукту, параметри цього процесу тощо); — застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.
Одним з трьох основних компонентів надання правової охорони винаходу є його патентоздатність. Закон визначає три основні вимоги, яким повинен відповідати патентоздатний винахід: - бути новим; - мати винахідницький рівень; - бути промислово придатним. KM відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Винахід (KM) визначається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Винахід має винахідницький рівень, якщо він для спеціаліста явно не випливає з рівня техніки. Рівень техніки визначається за всіма джерелами інформації, загальнодоступними в Україні та в зарубіжних країнах відомих до дати подачі заявки на винахід (KM). Винахід чи KM визнається промислово придатними, якщо вони можуть бути використані в промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях суспільного виробництва.