- •1.Ів та її роль на сучасному етапі
- •2. Поняття права ів
- •3. Проприєтарна теорія прав на об‘єкти ів
- •4.Теорія виключних(інтелектуальних) прав
- •5.Загальна характеристика обєктів права ів
- •7. Конституція укр. Як основа закону укр. Про ів
- •8. Цивільний Кодекс України як джерело прав інт. Власн.
- •9. Спеціальні закони з охорони окремих об’єктів в ін
- •10. Правове становище державної служби ів україни
- •11. Державний інспектор (ді) з питань інтелектуальної власності
- •12. Правові засади діяльності представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)
- •13. Поняття авторського права (ап) та його джерела
- •14. Поняття та ознаки твору як об’єкта авторського права
- •15. Види об’єктів авторського права (ап)
- •16. Об’єкти, що не охороняються авторським правом (ап)
- •17. Суб’єкти авторського права (ап)
- •18. Співавторство та його види
- •19. Виникнення суб’єктивних авторських прав
- •20. Знак охорони авторського права, його правове значення
- •21. Державна реєстрація авторських прав
- •22. Особисті немайнові права автора твору.
- •23. Майнові авторські права
- •24. Випадки вільного використання творів в авторському праві.
- •25.Строки дії майнових авторських прав та правові наслідки їх спливу.
- •26. Колективне управління майновими авторськими правами
- •27. Поняття та джерела суміжних прав.
- •28.Об’єкти суміжних прав.
- •29.Суб’єкти суміжних прав.
- •30.Виникнення суб’єктивних суміжних прав.
- •31. Особисті немайнові права виконавців та права на ім'я (назву) виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення
- •33. Вільне використання об'єктів суміжних прав
- •34. Строки чинності суміжних майнових прав
- •38. Корисні моделі
- •39. Промисловий зразок
- •40. Службовий винахід, службова корисна модель, службовий промисловий зразок
- •42. Суб'єкти патентних правовідносин
- •43. Патент: поняття, види та межі чинності
- •44. Право на патент та його суб'єкти
- •46. Заявка на промисловий зразок та вимоги до неї
- •46. Заявка на видачу патенту
- •47. Дата подання заявки та її правове значення. Пріоритет
- •48. Експертиза заявки
- •49. Видача патенту, його реєстрація і публікація відомостей про нього.
- •50. Особисті немайнові та майнові права винахідника
- •61. Набуття права ів на торговельну марку.
- •62. Зміст та межі майнових прав на торговельну марку.
- •63. Право ів на географічне зазначення.
- •64. Ліцензійний договір.
- •65. Договір про передання виключних майнових прав ів.
- •66. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права ів.
- •67. Авторські договори: поняття, види, особливості правового регулювання.
- •68. Загальнотеоретична характеристика захисту прав ів.
- •69. Цивільно-правові способи захисту прав ів.
- •70. Міжнародні договори у сфері авторського права.
16. Об’єкти, що не охороняються авторським правом (ап)
До кола об’єктів, що не охороняються АП , належать ті твори, в яких відсутня хоча б одна з ознак, необхідних для визнання його твором науки, літератури і мистецтва. Результати діяльності, що не містить творчості, оригінальності, або вони не виражені в об’єктивній формі, що робить твір доступним до сприйняття, можливим для відтворення, не можуть бути визнані твором, який охороняється авторським правом. Відповідно до ЦКУУ не є об’єктами АП акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, розпорядження, постанови, рішення тощо) та їх офіційні переклади; державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади; сповіщення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації; інші твори, встановлені законом (ст. 434 ЦКУУ). Слід зазначити, що закінчення строку дії АП припиняє правову охорону твору, але цей факт не впливає на охорону авторства, імені автора і недоторканість твору. Ці права мають безстроковий характер. Не є об’єктами АП акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх офіційні переклади. До цих документів відносяться закони, укази, постанови, рішення, інструкції та інші нормативні акти. Державними символами і знаками вважаються стяги, герби, гімни, ордена, грошові знаки та ін. Більшість цих документів є результатами творчої діяльності людини, їх автори відомі. Однак як тільки вони затверджуються відповідними органами, їх правовий статус змінюється. Вони широко використовуються усіма суб’єктами суспільних відносин без будь-яких обмежень. Не визнаються об’єктами АП сповіщення про події і факти, що мають інформаційний характер. Інформація про той чи інший факт не містить творчого характеру. Сповіщення телеграфних інформаційних агенцій, офіційна хроніка – це тільки точні дані, інформація, яка не відображає думки автора, його відношення. Закон України «Про авторське право і суміжні права» (ст. 10) стосується об’єктів, що не охороняються авторським правом: розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності. Не охороняються законом твори народної творчості (фольклор) – частушки, танці, твори народних художніх промислів, народні костюми та ін. Твори народної творчості не можуть забезпечуватися правовою охороною, тому що їх автор – народ.
17. Суб’єкти авторського права (ап)
Суб’єктами АП є особи, яким належить суб’єктивне АП на твір. Згідно з Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб’єктом АП є автор твору, а також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону. Автор твору – це фізична особа, творчою працею якої є створений твір. Автором твору може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку, громадянства, дієздатності. Малолітні неповнолітні, недієздатні, обмежено дієздатні особи можуть бути авторами творів. Малолітні особи – це фізичні особи, які не досягли 14 років, вони мають часткову цивільну дієздатність. Так, перший збірник віршів Ніки Турбіної був опублікований у 8 років. Малолітні особи мають право здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності (ст.31 ЦКУУ). Однак авторські права за них здійснюють їх батьки або опікуни, вони від імені малолітніх укладають авторські договори, захищають їх права у випадках їх порушення та ін. Проте стороною у договорі є малолітній автор. Неповнолітні діти віком від 14 до 18 років мають неповну цивільну дієздатність. Вони самостійно здійснюють права на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Їм належить право одержувати винагороду за використання власних творів і розпоряджатися цією винагородою. За недієздатних осіб авторські права здійснюють опікуни як законні представники такої особи. Фізичні особи, дієздатність яких обмежена у зв’язку з психічним розладом, зловживанням спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, внаслідок чого вони ставлять себе чи свою сім’ю у скрутне матеріальне становище, можуть здійснювати авторські права за згодою піклувальників. Усі ці обмеження спрямовані на захист прав таких осіб від зловживань з боку правопорушників. Авторські права іноземних громадян або осіб без громадянства охороняються і забезпечуються українським законодавством у таких випадках:
якщо вони мають постійне місце проживання на території України, незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори;
якщо їх твори були вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в об’єктивній формі на території України;
якщо їх твір вперше оприлюднений в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднений на території України (ст.3 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Твір науки, літератури і мистецтва може бути створений не одним автором, а кількома. Такий вид співучасті прийнято називати співавторством. (питання 18)
