- •1. Основні структурні елементи світогляду. Історичні типии світогляду.
- •2.Філософія як теоретична основа світогляду.
- •3. Предмет і структура філософії.
- •4. Основні функції філософії:
- •5. Основне коло філософських питань.
- •6. Місце філософії в системі культури. Що дає вивчення філософії людині?
- •7. Свідомість як вища форма відображення дійсності.
- •8. Соціально-історична проблема свідомості.
- •9. Особливості матеріалістичної та ідеалістичної розробки проблеми свідомості.
- •10. Філософський зміст проблеми буття.
- •11. Діяльність як спосіб існування людини. Типологія видів практики.
- •12. Проблема єдності світу.
- •13. Категорії рух і розвиток у філософії. Різноманітність форм руху та проблема їх класифікації.
- •14. Сучасні філософські уявлення про простір і час.
- •15. Діалектика як загальна теорія розвитку.
- •16. Діалектика як загальна теорія розвитку.
- •17. Категорії діалектики. Приклади філософського аналізу.
- •18. Основні закони діалектики: закон єдності і боротьби протилежностей.
- •19. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін в якісні.
- •20. Основні закони діалектики: закон заперечення заперечення.
- •21. Сутність альтернативних концепцій: діалектика та метафізика
- •22. Проблема пізнання філософії
- •23. Об’єкт та суб’єкт пізнання. Неподільність у пізнавальному процесі.
- •25. Проблема істини у філософії
- •26. Відносність, об’єктивність і абсолютність істини в процесі пізнавальної діяльності.
- •27. Практика як єдиний достовірний та універсальний критерій істини
- •28. Рівні та форми пізнання
- •29. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання та їх методи
- •31. Світоглядні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю
- •30. Світоглядні ідеї та філософські школи Стародавньої Індії
19. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін в якісні.
Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін розкриває механізм формоутворення нового, ще не існуючого. Якість — це реальність, яка мислима разом з її запереченням. Заперечення постає як межа. Якість взагалі у своїй визначеності є межею. Діалектична природа межі полягає в тому, що вона не тільки відмежовує один предмет від іншого, але й поєднує їх. Якість виражає стійку специфіку предмета в процесі його безперервного розвитку. Кількість нерідко визначають як якість у просторово-часовому аспекті його буття. У цьому разі кількісні відмінності постають як відмінності всередині однієї й тієї ж якості або відмінності між якісно однорідними речами.
Кількісні зміни — це такі зміни (величин, елементів, структур, функцій тощо), які здійснюються в межах даної якості. Ці зміни, які самі ще не перетворилися у свою протилежність, є якісними змінами.
20. Основні закони діалектики: закон заперечення заперечення.
Категорія заперечення постає загальною і необхідною формою наступної діяльності, формою духовного освоєння майбутнього, його практичного втілення в дійсність. Діалектичне заперечення відносно конкретного явища являє собою його перехід у свою протилежність.
Закон заперечення заперечення і виступає законом зв'язку таких етапів у розвитку явища, які постають як його переходи в протилежність. Просування через переходи в протилежність і є формою руху суперечності по шляху свого вирішення. Наприклад, відношення мислення і буття в сфері суспільного розвитку постає у формі заперечення заперечення: наявна дійсність — її заперечення в мисленні (понятті) — заперечення поняття як процес формування нової дійсності відповідно до поняття про неї.
Заперечення заперечення тому і виступає всезагальною, вирішальною формою суперечності, що вона (форма) є внутрішньою формою розвитку суперечності. Тобто заперечення заперечення охоплює весь процес розвитку суперечності — від його виникнення, через дозрівання та вирішення, включаючи і результат цього вирішення.
Оскільки кожен із цих моментів розрізняється за змістом і формою, то діалектичне витлумачене заперечення ніби «розщеплюється» — на себе (перше заперечення) і на свою протилежність (друге заперечення). Друге заперечення «у зародку», в потенції містилося в запереченні першому.
21. Сутність альтернативних концепцій: діалектика та метафізика
Альтернативність метафізики і діалектики виявляється в розумінні зв’язку старого і нового, того, що є, з тим, що виникає і чому належить майбутнє.
З точки зору метафізики як концепції розвитку і методу пізнання старе повністю відкидається новим, оскільки вони є протилежностями, котрі виключають одна одну. Розвиток необхідно включає в себе і старе, тобто все те, що необхідне для дальшого розвитку нового - діалектичний погляд на процес зв’язку нового зі старим, протилежний метафізиці.
Альтернативність метафізики і діалектики виявляється в самому стилі мислення, усвідомлення дійсності. Для метафізики характерна однобічність, абсолютизація, прямолінійність, закостенілість, негнучкість. З точки зору діалектики, щоб справді знати предмет, необхідно охопити, вивчити всі його сторони, всі зв’язки і опосередкування.
Альтернативність метафізики і діалектики виявляється в розумінні і самої суті пізнання. Метафізика розглядає його як результат, діалектика – як процес.
