
- •Практичне заняття №1
- •Масові інформаційні потоки суспільства
- •Публіцистика, її особливості. Публіцистика і журналістика
- •Склад професійних обов’язків журналіста
- •Вимоги, які ставить професія журналіста до людини з пером у руках:
- •Вимоги до професії журналіста:
- •Тематичне планування редакції. Загальне планування роботи редакції газети.
- •Професійні обов'язки журналіста в справі виготовлення інформації можуть бути зведені до такого:
Практичне заняття №1
Чорна Євгенія
Медіа-комунікації
ТЕМА: Професійні обов’язки журналіста
Масові інформаційні потоки суспільства
Масова інформація — це така інформація (відомості, дані, знання), яку оприлюднено. Масова інформація може бути як документована, тобто записана на носії інформації, так і недокументована (наприклад, виголошена промова).
Немасова інформація оприлюдненню не підлягає (наприклад, стан здоров’я людини, банківські рахунки, листування тощо; у законодавстві України є перелік видів такої інформації).
ЗМІ є основним джерелом масової інформації. Інші джерела масової інформації, що не належать до числа ЗМІ: кіно, театри, концертні зали тощо. Таким чином, масова інформація — це значно ширше поняття, ніж та інформація, яку розповсюджують ЗМІ.
Масові інформаційні потоки – це спосіб актуального існування масової інформації, яким би не було її походження, до якого б шару населення вона не відносилася.
Кожен газетний номер несе читачу потік інформації. Схематично всю інформацію, що несуть засоби масової інформації, можна поділити на шість видів:
офіційна інформація: промови, постанови. звіти, розпорядження , резолюції, виступи - все це приходить до газети офіційно. Ця інформація не підлягає редагуванню, змінам, скороченням редакції;
подієва інформація: оперативні повідомлення приходять з двох джерел: готові з телетайпу від інформаційних агенств та від власних кореспондентів. Без подієвої інформації не виходить жоден номер;
власне публіцистика: це аналітичні матеріали різних жанрів: від коментаря до статей, оглядів, очерків;
ділова інформація: різного роду поради, консультації, виступи спеціалістів, Тут можуть бути і малюнки, і схеми;
естетична інформація: підбірки поезії, тексти та ноти пісень, уривки із творів;
довідкова інформація: програми радіо та телепередач, погода, репертуар театрів, кіно, розклад руху поїздів, лотереї;
реклама.
Офіційна інформація - державні постанови, партійні документи, резолюції та звернення, заяви офіційних осіб тощо. Це дуже важлива інформація, яка йде від владних структур до населення. Мас-медіа служать у цьому випадку каналом зв’язку. Такі документи, як звичайно, передаються державними інформаційними агентствами чи прес-службами. У часи так званого демократичного соціалізму тексти офіційних документів друкувались у всіх виданнях, а довжелезні промови вождів годинами передавались по радіо і навіть читались дикторами телебачення. Сьогодні офіційні документи друкуються лише державними виданнями, насамперед у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України", партійні документи - у відповідних партійних органах. Загальнополітичні газети, а також телебачення та радіо, у більшості випадків, обмежуються їх стислим викладом. При цьому журналіст мусить бути абсолютно точним і відповідальним за об'єктивний виклад документа.
Подієва інформація - оперативні повідомлення про все, що відбувається у світі. Подієва інформація зі стислим оперативним коментарем є хлібом насущним журналістики, без якого не може обійтись ЗМІ.
Домінуючу роль у передачі оперативної подієвої інформації відіграють сьогодні потужні інформаційні агентства світу - технічно добре оснащені комунікаційні гіганти з цілою системою кваліфікованих репортерів у найважливіших, найгарячіших точках Землі. В Україні, крім державного інформаційного агентства "Укрінформ", діє низка незалежних інформаційних агентств, зокрема "Іпіег-Рах Україна", Українська пресова агенція. Найпоширенішим і найавторитетнішим універсальним за характером інформації та її достовірністю є УНІАН (Українське незалежне інформаційне агентство новин). Все більше значення у розповсюдженні найрізноманітнішої інформації, зокрема опублікованої і переданої в ефір, має неоднозначно оцінюваний із правової та етичної точки зору Інтернет.
Власне публіцистика - тобто аналітичні авторські матеріали різних жанрів - від стислого коментаря, полемічної замітки до значних за обсягом статей, оглядів, есе, політичних портретів, нарисів, памфлетів, у яких трактуються гострі суспільно-політичні питання з метою прямого впливу на громадську думку. Це най-кваліфікованіший вид журналістських виступів, який потребує від автора відповідного обдарування та досвіду. Публіцистика, яка, з огляду на історичні умови, має в українській журналістиці та літературі багаті традиції, є своєрідним згустком громадської мужності і політичної енергії. Про неї мова в окремому розділі.
Ділова інформація - різноманітні поради, консультації, виступи спеціалістів, скажімо, лікарів, агрономів, екологів, педагогів, юристів, присвячені найширшому колу практичних питань від побутових, наприклад, як ліпше вирощувати помідори на балконі, до глобальних, таких як запобігання зараження СНІДом. Відповідно до профілю, специфіки видання чи мовлення ця інформація може вирізнятися за характером і подаватись по-різному. У певної категорії читачів чи глядачів ця інформація викликає більший інтерес, аніж подієва чи публіцистика.
Традиційна рубрика "Ваше здоров'я" у газеті "За вільну Україну" теж приваблює увагу читачів. Більше того, сьогодні популярними є спеціалізовані видання, зокрема "Порадниця", "Ваш сад і город", "Народний лікар" тощо, які мають незрівнянно великі тиражі.
Естетична інформація. Сьогодні це колосальний масив специфічної і дуже різноманітної інформації. Якщо у XIX і на початку XX ст. століття естетична інформація у вигляді прозових та поетичних творів, репродукції картин зосереджувались переважно у журналах, частково потрапляла на шпальти газет, то з виникненням радіо і особливо телебачення естетична інформація -пісня, музика, художній фільм, а також суто розважальні програми у формі найрізноманітніших шоу, ігор, музичних змагань - забирає велику частину ефірного часу. Аналіз виявив, що, по-перше, естетично-розважальна інформація значно переважає всі інші потоки інформації на радіо і телебаченні, а в окремих програмах є домінуючою, а по-друге, саме розважальна інформація має найбільшу аудиторію. Екологія інформаційного середовища - серйозна проблема нашого часу. Для її розв'язання потрібні добре і різнобічне підготовлені кадри працівників ЗМІ.
Довідкова інформація, здавалось би, не належить до найважливішої у журналістському середовищі. Реципієнт же нерідко ставить її чи не найперше місце. Прогноз погоди, повідомлення про курси валют, програми телебачення, інформація про театральні вистави і концерти, гастролі естрадних знаменитостей та інша довідкова інформація є серйозними, іноді навіть вирішальними стимулами звертання до мас-медіа. Не випадково, мабуть, усі інформаційні програми радіо і телебачення починаються і закінчуються зведеннями про погоду, а читач газети неминуче звертає увагу на карту погоди.
Реклама давно уже стала одним із самостійних різновидів публічної інформації. При цьому реклама у ЗМІ є лише одним, правда, дуже важливим, різновидом потужної рекламної індустрії у сучасному світі. У ст.1 Закону України "Про рекламу" вона визначаться як "спеціальна інформація про ,осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку". Виробництво реклами, звичайно, здійснюється на замовлення спеціальними рекламними агентствами чи підрозділами редакції. У згаданому законі виробником реклами називається особа, яка повністю чи частково здійснює виробництво реклами.
У наведеному вище визначенні пропущений дуже важливий момент: реклама поширюється не тільки з метою одержання прибутку, але й з метою розповсюдження, популяризації відповідного виду товару чи послуг, а у політичній чи соціальній рекламі ще й певних осіб, груп осіб, партій тощо, що не завжди вимірюється одержанням навіть опосередкованого прибутку.