- •1.Предмет і завдання дисципліни «Основи охорони праці». Взаємозв’язок її із суміжними дисциплінами
- •3.Основні законодавчі акти про охорону Праці
- •1.Органи державного управління охороною праці, їх комплектація і повноваження
- •2.Державний нагляд і громадський контроль за охороню праці
- •3. Служба охорони праці підприємства
- •4. Комісія з питань охорони праці
- •5. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці
- •1.Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.Діяльність, її види і їх фізіологічні особливості
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •4. Мікроклімат виробничих приміщень,його вплив на організм людини
- •5. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •IV. Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці
- •1.Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •2.Мотивація безпеки праці
- •3.Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •4.Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •VI. Освітлення виробничих приміщень
- •1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.
- •3. Види вібрації, її дія організм людини
- •4.Шум, його характеристика, засоби та заходи захисту від нього
- •Захист від шуму на виробництві
- •Заходи медичної профілактики професійних захворювань
- •5.Інфразвук та ультразвук їх вплив на людину Ультразвук
- •Вплив ультразвуку на організм людини
- •Профілактика негативного впливу ультразвуку
- •Інфразвук
- •Біологічна дія інфразвуку на людину
- •VI. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1.Основні етапи розвитку охорони праці
- •3.Стан охорони праці в Україні та інших країнах світу
- •2.Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.Забезпечення пожежної безпеки об’єкта
- •5.Способи та засоби пожежогасіння
- •X. Навчання працівників з питань охорони праці
- •1.Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі праці
- •2.Розслідування та облік професійних захворювань:загальні положення;порядок повідомлення про профзахворювання та розслідування причин, що призвели до їх винекненя
- •3.Аварії на виробництві їх розслідування та облік
- •Вплив мікроклімату на організм людини
- •Визначення параметрів мікроклімату
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •Вентиляція, її призначення і класифікація
- •Характеристика видів вентиляції
- •Системи опалення
- •XIV. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів. Електробезпека
- •1.Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів
- •3.1.2. Безпечність виробничих процесів
- •2.Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм
- •Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Допустимі значення струмів і напруг
- •4.Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •5.Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •6.Надання першої долікарської допомоги при ураження електричним струмом
3.Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
Сила струму, що проходить через тіло людини, є основним чинником, який зумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини.
Розрізняють три основні порогові значення сили струму:
• пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;
• пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;
• пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.
Чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження електричним струмом. Умовно безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В (в Україні така напруга залежно від умов роботи та середовища становить 36 та 12 В), при якій не повинен статися пробій шкіри людини, що призводить до різкого зменшення загального опору її" тіла.
Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи. Для розрахунків опір тіла людини умовно приймають рівним Я — 1 кОм. При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги, площі контакту, частоти струму та часу його дії опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5—0,7 кОм).
Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4—5 разів безпечніший за змінний. Однак частота змінного струму також зумовлює наслідки ураження. Так, найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою 20—100 Гц. При частоті, меншій ніж 20 або більшій за 100 Гц, небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликає опіки.
Шлях проходження струму через тіло людини ? важливим чинником. Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок. Є багато можливих шляхів проходження струму через тіло людини (петель струму), їх характеристики наведені в табл. 7.2. Як видно з таблиці, найбільшу небезпеку становить шлях "голова — руки" (при ньому частка потерпілих, що втрачали свідомість, становить 92 %), за ним іде — "голова — ноги", потім — "права рука — ноги", а найменшу небезпеку становить шлях "нога — нога".
Допустимі значення струмів і напруг
Напруга доторкання — це напруга між двома точками електричного кола, до яких одночасно доторкається людина.
Гранично допустимі значення напруги доторкання та сили струму для нормального (безаварійного) та аварійного режимів електроустановок при проходженні струму через тіло людини шляхом "рука — рука" чи "рука — ноги" регламентуються за допомогою ГОСТ 12.1.038-82 (табл. 7.3).
При виконанні роботи в умовах високої температури (більше 25 °С) і відносної вологості повітря (більше 75 %) значення табл. 7.3 необхідно зменшити у три рази.