- •1.Предмет і завдання дисципліни «Основи охорони праці». Взаємозв’язок її із суміжними дисциплінами
- •3.Основні законодавчі акти про охорону Праці
- •1.Органи державного управління охороною праці, їх комплектація і повноваження
- •2.Державний нагляд і громадський контроль за охороню праці
- •3. Служба охорони праці підприємства
- •4. Комісія з питань охорони праці
- •5. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці
- •1.Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.Діяльність, її види і їх фізіологічні особливості
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •4. Мікроклімат виробничих приміщень,його вплив на організм людини
- •5. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •IV. Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці
- •1.Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •2.Мотивація безпеки праці
- •3.Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •4.Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •VI. Освітлення виробничих приміщень
- •1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.
- •3. Види вібрації, її дія організм людини
- •4.Шум, його характеристика, засоби та заходи захисту від нього
- •Захист від шуму на виробництві
- •Заходи медичної профілактики професійних захворювань
- •5.Інфразвук та ультразвук їх вплив на людину Ультразвук
- •Вплив ультразвуку на організм людини
- •Профілактика негативного впливу ультразвуку
- •Інфразвук
- •Біологічна дія інфразвуку на людину
- •VI. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1.Основні етапи розвитку охорони праці
- •3.Стан охорони праці в Україні та інших країнах світу
- •2.Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.Забезпечення пожежної безпеки об’єкта
- •5.Способи та засоби пожежогасіння
- •X. Навчання працівників з питань охорони праці
- •1.Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі праці
- •2.Розслідування та облік професійних захворювань:загальні положення;порядок повідомлення про профзахворювання та розслідування причин, що призвели до їх винекненя
- •3.Аварії на виробництві їх розслідування та облік
- •Вплив мікроклімату на організм людини
- •Визначення параметрів мікроклімату
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •Вентиляція, її призначення і класифікація
- •Характеристика видів вентиляції
- •Системи опалення
- •XIV. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів. Електробезпека
- •1.Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів
- •3.1.2. Безпечність виробничих процесів
- •2.Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм
- •Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Допустимі значення струмів і напруг
- •4.Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •5.Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •6.Надання першої долікарської допомоги при ураження електричним струмом
2.Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм
Електробезпека — це система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого й небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Проходячи через організм людини, електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.
Термічна дія струму спричинює опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів.
Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.
Механічна дія струму супроводжується ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.
Біологічна дія струму на живу тканину проявляється як небезпечне збудження клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.
Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
Електротравми — це травма, спричинена дією електричного струму чи електричної дуги. Залежно від наслідків електротравми умовно поділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.
Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія.
Електричні знаки (електричні позначки) є плямами сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту зі струмо-провідними частинами.
Металізація шкіри — це проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги. Такого ушкодження, зазвичай, зазнають відкриті частини тіла — руки і лице. Ушкоджена ділянка шкіри стає твердою та шорсткою, однак за відносно короткий час вона знову набуває попереднього вигляду та еластичності.
Електроофтальмія — це ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги.
Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар, який у більшості випадків (близько 80 %, включаючи й змішані травми) призводить до смерті потерпілого.
Електричний удар — це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно поділити на чотири ступені:
• І — судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
• ІІ — судомні скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;
• III — втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);
• IV — клінічна смерть.
Клінічна смерть — це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легенів і триває 6—8 хвилин, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, внаслідок якої припиняються біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпадання білкових структур.