
- •1.Предмет і завдання дисципліни «Основи охорони праці». Взаємозв’язок її із суміжними дисциплінами
- •3.Основні законодавчі акти про охорону Праці
- •1.Органи державного управління охороною праці, їх комплектація і повноваження
- •2.Державний нагляд і громадський контроль за охороню праці
- •3. Служба охорони праці підприємства
- •4. Комісія з питань охорони праці
- •5. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці
- •1.Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.Діяльність, її види і їх фізіологічні особливості
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •4. Мікроклімат виробничих приміщень,його вплив на організм людини
- •5. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •IV. Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці
- •1.Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •2.Мотивація безпеки праці
- •3.Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •4.Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •VI. Освітлення виробничих приміщень
- •1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.
- •3. Види вібрації, її дія організм людини
- •4.Шум, його характеристика, засоби та заходи захисту від нього
- •Захист від шуму на виробництві
- •Заходи медичної профілактики професійних захворювань
- •5.Інфразвук та ультразвук їх вплив на людину Ультразвук
- •Вплив ультразвуку на організм людини
- •Профілактика негативного впливу ультразвуку
- •Інфразвук
- •Біологічна дія інфразвуку на людину
- •VI. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1.Основні етапи розвитку охорони праці
- •3.Стан охорони праці в Україні та інших країнах світу
- •2.Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.Забезпечення пожежної безпеки об’єкта
- •5.Способи та засоби пожежогасіння
- •X. Навчання працівників з питань охорони праці
- •1.Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі праці
- •2.Розслідування та облік професійних захворювань:загальні положення;порядок повідомлення про профзахворювання та розслідування причин, що призвели до їх винекненя
- •3.Аварії на виробництві їх розслідування та облік
- •Вплив мікроклімату на організм людини
- •Визначення параметрів мікроклімату
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •Вентиляція, її призначення і класифікація
- •Характеристика видів вентиляції
- •Системи опалення
- •XIV. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів. Електробезпека
- •1.Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів
- •3.1.2. Безпечність виробничих процесів
- •2.Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм
- •Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Допустимі значення струмів і напруг
- •4.Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •5.Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •6.Надання першої долікарської допомоги при ураження електричним струмом
VI. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
1.Основні етапи розвитку охорони праці
Питання щодо забезпечення безпечних умов праці завжди супроводжували розвиток цивілізації людства.
Умови праці розглядалися в працях Арістотеля (387—322 pp. до н. е.), Гіпократа (400—377 pp. до н. е.). Ще за 379 років до н. е. Гіпократ звернув увагу на шкідливий вплив пилу на організм рудокопів, який утворюється при видобуванні руди.
Лікарі епохи Відродження (Агрікола, Парацельс) докладно описали важкі умови праці, якими вирізнялися гірничорудні та металургійні підприємства того часу.
У 1700 p. вийшла книга Бернардино Рамацині „Роздуми про хвороби ремісників", в котрій були детально розглянуті питання гігієни праці і патологічних змін, що виникають в осіб різних професій.
М. В. Ломоносов (1711—1765 pp.) написав основоположні праці про безпеку в гірництві.
Питання гігієни праці були висвітлені Ф. Ф. Ерисманом (1842—1915 pp.) в його книзі „Професійна гігієна фізичної та розумової праці" (1877 p.).
Значний вклад у розвиток гігієни праці вніс 1. М. Сеченов (1829—1905 pp.), який у своїй праці „Нарис робочих рухів людини" (1907 р.) науково обгрунтував цілу низку питань щодо ролі центральної нервової системи та органів чуття людини в процесі праці.
Багато зробили для наукового вивчення і вдосконалення гігієни та безпеки праці в умовах інтенсивного розвитку промисловості вчені Д. П. Нікольський (1855—1918 pp.), О. О. Прес (1857—1930 pp.), В. О. Левицький (1867—1943 pp.), М. О. Вигдорчик (1875—1955 pp.) та ін.
Науково-технічний прогрес вносить принципові нововведення у всі сфери сучасного матеріального виробництва, при цьому докорінним чином змінюються знаряддя та предмети праці, методи обробки інформації, що в свою чергу змінює умови праці.
В Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони праці в сучасних умовах, проведенням фундаментальних та прикладних наукових досліджень з вищеназваних питань займаються: Національний науково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці, Державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв, Інститут медицини праці, Український НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.
2.нагляд за охороною праці в Україні
За дотримуванням правил та норм безпеки на виробництвi встановлені: дер-жавний; суспiльний і відомчий нагляд та контроль. Державний нагляд установлюється за дотримуванням державних законодав-чих та iнших нормативних документiв з охорони праці. Здiйснює: комітет України по нагляду за охороною праці Міністерства охорони праці України; Державний комiтет України по ядерної та радiацiйної безпеки; органи дер-жавного пожежного нагляду управлiння пожежної охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ України; органи та установи санітарно-епідеміологічної служби Мiнiстерства охорони здоров'я України. Органи державного контролю не залежать від яких-небудь господарчих ор-ганiв, суспiльних об'єднань, полiтичних формувань, мiсцевих державних адмiнiстрацiй та Рад народних депутатiв, а дiють згiдно з положеннями, якi затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Інспектори мають право: безперешкодно у будь-який час відвідувати контролюємі пiдприємства для перевiрки виконання законодавства з охорони праці, зупиняти експлуатацiю пiдприємств, окремих цеховий, дiльниць, якi загрожують життю та здоров'ю людей, залучати до адмiнiстративної та за на-явнiстю необхiдних матерiалiв через прокуратури до кримiнальної відповіда-льностi. Суспiльний контроль виконують трудовi колективи, через обраних їми уповноважених з питань охорони праці та профспiлки у особi своїх обраних органiв та представникiв. Цi органи мають право: перевiряти на пiдприємствах, установах та органiзацiях дотримування законодавства про працю, перевiряти знання з охорони праці, розслiдувати нещаснi випадки, контролювати виконання Правил, Норм, Iнструкцiй. Відомчий контроль здiйснює Мiнiстерство на пiдзвiтних йому пiдприємствах. Вищий нагляд за дотримуванням та правильним використанням законiв з охорони праці покладено на Генерального прокурора України та пiдлеглих йому прокурорів. Згiдно з Кодексом законiв про працю України за порушення законодавства про працю, правил, норми та iнструкцiй з охорони праці, передбаченi на-ступнi види відповідальності: дисциплiнарна - зауваження, догана, звiльнення; адмiнiстративна - накладення штрафу iнспекторами державного нагляду; кримiнальна - за рiшенням суду на осiб, з вини яких мiг або виник нещасний випадок.