1. Визначення проблеми аналізу

а) вказується найменування загрози з огляду на можливі явища, події, процеси та інші чинники, що створюють небезпеку реалізації життєво важливих інтересів держави на міжнародній арені, що визначені в державних документах;

б) хто є замовником аналізу (за необхідністю).

Опис проблеми:

Загальна характеристика загрози

а) структура загрози: вказуються складові загрози. Аналізу підлягають можливі явища, процеси, події, що створюють небезпеку національним інтересам;

б) об’єкти загрози: визначаються відповідно до їх спрямованості проти реалізації життєво важливих інтересів. Тобто об’єктом загрози є той чи інший життєво важливий національний інтерес, наприклад, енергетична безпека України;

в) джерела загроз: це явища, процеси, події, суб’єкти, які створюють небезпеку для реалізації національних інтересів держави.

Характеристика можливого розвитку загрози: масштаб загрози, тобто просторове охоплення зовнішніх і внутрішніх чинників, що можуть перешкодити реалізації національних інтересів; тенденції розвитку загрози (коротка інформація про причини та хід розвитку подій); з’ясування можливих наслідків розвитку загрози (прогноз).

2. Довідкова інформація

Це короткий огляд інформації (нормативних актів, статистичних даних тощо), яка використовується при аналізі проблеми, порушеної в аналітичній записці, та підготовці пропозицій керівництву.

При цьому довідкова іеформація обов’язково має містити відомості про суб’єкти та ресурсне забезпечення національної безпеки у відповідній сфері.

Рекомендується висвітлити коротку історію питання і те, як воно до цього вирішувалося; аспекти відносно того, якою мірою проблеми вже відбиті у політиці економічної безпеки; чинні рішення (закони, укази й розпорядження глави держави, постанови Кабміну, інформаційні листи міністерств і відомств), які стосуються проблеми; рекомендації та пропозиції спеціалістів, науковців, практиків.

3. Обгрунтування пропозицій (можливих варіантів управлінських рішень)

Містить основні результати попередньо виконаного аналізу ситуації та прогнозу розвитку, способи й методи реагування на загрози. В цій частині записки визначається можливий алгоритм дій суб’єктів забезпечення національної безпеки, підпорядкованих їм сил і засобів, переваги й недоліки того чи іншого варіанту рішення, критерії, які використовуються при визначенні переваг і недоліків.

При підготовці пропозицій дається детальний і виважений виклад позитивних і негативних моментів стосовно того чи іншого управлінського рішення та щодо ресурсного, передусім фінансового, забезпечення заходів, що передбачаються.

Це ключовий момент аналітичної записки, який передбачає:

• опис можливих варіантів практичного розв’язання проблеми – не менше трьох;

• підкреслює переваги й недоліки кожного з варіантів;

• надає повний і об’єктивний аналіз матеріальних, фінансових та інших аспектів ресурсного забезпечення реалізації кожного варіанту.

Представлення детального аналізу всіх можливих шляхів вирішення питання має переконати керівництво, що пропозиції щодо управлінських рішень є належним чином обґрунтовані на основі комплексного дослідження всіх можливостей, а варіанти вирішення проблеми є реальними.

Перелік варіантів можна починати з найкращого або з найгіршого, далі ідуть переліки інших варіантів. Рекомендується така схема:

1. Найкращий варіант управлінського рішення________

Стратегія реагування_________

Переваги / недоліки__________

2. Найгірший варіант управлінського рішення __________

Стратегія реагування _______

Переваги / недоліки

3. Інші варіанти за такою ж послідовністю.

Після цього визначити оптимальний, на думку аналітика, варіант і при цьому зазначити мотивацію обраного рішення.

Переваги та недоліки варіантів треба оцінювати за критеріями, які використовуються при комплексному аналізі ситуації, а також критеріями, які характеризують обсяг ресурсного забезпечення реалізації управлінського рішення.