2. Прогнозування кон’юнктури товарних ринків.

Найбільше поширення (і найбільш вірогідне майбутнє практичне застосування серед прогнозів у МЕВ) мають прогнози ринкової кон’юнктури. Кон’юнктура – це стан конкретного товарного ринку чи ринку послуг на даний момент часу. При її дослідженні найголовніше – і це практична цінність – передбачити зміни, що можуть статися у попиті, пропозиції і цінах на конкретний товар на конкретному ринку.

Прогноз ринкової кон’юнктури складається з таких блоків:

А. Визначення місткості ринку.

Б. Визначення часток фірм на ринку.

В. Прогнозування попиту і збуту товарів.

Для цього використовуються методи: опитування покупців, думки торгових посередників, експертні оцінки (метод Дельфі), аналіз даних минулих років, екстраполяція. Визначається тип кон’юнктури (зростаюча, висока, падаюча, низька).

Послідовність вивчення і прогнозування:

• оцінка специфічних особливостей конкретного товарного ринку;

• динаміка виробництва, аналіз використання наявних виробничих потужностей;

• аналіз попиту і пропозиції, конкурентоспроможності товару;

• аналіз динаміки цін і факторів, що впливають на їх зміну;

• вивчення фірм-конкурентів;

• експорт, імпорт.

Прогнозування кон’юнктури важливе і на загальнодержавному рівні (загальногосподарська кон’юнктура). Дж. Кейнс вважав, що скорочення сукупного попиту є причиною низького рівня доходів і високого рівня безробіття, які характеризують економічні кризи. Прогнозування попиту зовнішнього ринку, як правило, проводять для експортних товарів, бо багато країн, у тому числі, Україна, гостро відчувають вплив коливань ринкової кон’юнктури на свої експортні продукти (для України – зерно, метал, олія, азотні добрива).

Багато компаній не тільки замовляють короткострокові прогнози кон’юнктури (бо довгостроковий мало ймовірний), але і прогнозують стратегію на тривалий період. Приклад: прогноз компанії – найбільшого виробника пасажирських літаків у Європі – Airbus Industries: Airbus’ Global Market Forecast for 2012 – 2031.

У цьому прогнозі даний погляд на еволюцію авіатранспорту – беручи в розрахунок такі рушії і фактори, як зростання населення, урбанізація, ринки країн, що розвиваються, інновації і вплив на довкілля.

Протягом цього періоду компанія передбачає потребу на 27 300 пасажирських авіалайнерів з кількістю посадочних місць понад 100 у кожному, а також на близько 900 нових вантажних літаків. Очікується більше ніж подвоєння світового авіапарку з сучасних 15 500 літаків до32 500 до 2031 р. Подібний прогноз, і то на такий же період, зробив і вічний конкурент Airbus – Boeing.

Інший підхід продемонструвала фармацевтична компанія IMS. Свій прогноз розвитку ринку на 5 років вона підготувала на рівні країни, регіону і глобальному. При цьому враховувалися:

• бізнес-середовище (економічні і політичні тренди, динаміка чисельності населення, макроекономічні індикатори майбутнього зростання країни;

• середовище охорони здоров’я (думка місцевого експерта галузі, місцеві системи охорони здоров’я та інфраструктури, регуляторні практики; тренди торгівлі для ключових гравців ринку.

Прогноз охоплює 40 країн детально і решту – у загальних рисах, включаючи СНД (крім Росії).