- •1. Поняття про системи числення. Перехід від однієї системи числення до іншої.
- •2. Основні етапи розв'язування задач за допомогою еом. Поняття інформаційної моделі задачі.
- •4. Поняття алгоритму. Графічний запис алгоритму. Блок – схема.
- •6. Поняття програми. Поняття про системи програмування. Компілятор та інтерпретатор.
- •8. Основні поняття мови програмування: алфавіт, синтаксис. Основні елементи мови програмування.
- •9)Поняття про величини. Типи величин. Прості величини. Зміні і постійні величини.
- •10. Величини. Вказівки присвоєння
- •Вказівка введення даних
- •Вказівка виведення даних
- •11. Структура опису програми конкретною мовою програмування. Арифметичні вирази.
- •3. Правила утворення та обчислення виразів. Їх е декілька:
- •12. Алгоритми розгалуження. Прості та складені умови в командах розгалуження. Опис команд розгалуження конкретною мовою програмування.
- •14. Рядкові величини. Операції та функції опрацювання рядкових величин.
- •15. Табличні величини та їх опис мовою програмування.
- •16. Алгоритми впорядкування лінійних таблиць.
- •17. Microsoft Excel. Використання формул. Використання функцій. Автозаповнення, особливості застосування.
- •19. Гіпертекстовий документ. Основні теги форматування гіпертекстового документа.
- •20. Основні теги форматування шрифтів гіпертекстового документу
- •21.Основні теги форматування абзаців гіпертекстового документа.
- •22. Створення списків в гіпертекстовому документі.
- •24. Вставка графічних об’єктів в html- документ.
- •25. Поняття гіпертексту. Теги для роботи з гіпертекстовими посиланнями.
- •6. Гіпертекстові документи з фреймовою структурою.
- •28. Урок інформатики. Визначення мети, змісту, засобів навчання.
- •31. Контроль знань. Тестування як засіб перевірки знань.
- •33.Етапи уроків з інформатики. Можливості фронтальної, групової та індивідуальної роботи на уроці.
- •34. Педагогічне програмне забезпечення, комплекс навчально – розвивальних вправ.
19. Гіпертекстовий документ. Основні теги форматування гіпертекстового документа.
Тег <br> використовується для примусового переводу рядка. Необхідність використання даного тегу пояснюється тим, що при відображенні текстових документів перенесення тексту із одного рядка в інший відбувається автоматично та залежить в основному від розмірів шрифту та розмірів вікна браузера.
Парний тег <nobr> на відмінну від тегу <br> використовується для заборони переводу рядка. Якщо текст не буде вміщуватись в одному рядку, то в вікні браузера з’явиться горизонтальна смуга прокрутки.
Тег <p> призначений для розділу тексту сторінки на окремі абзаци.
Парний тег <center> призначений для горизонтального вирівнювання елементів сторінки посередині вікна браузера.
Тег-контейнер <pre> використовується для визначення попередньо відформатованого тексту. Текст, розміщений між тегами <pre> та </pre>, буде виведений у вікні браузера із збереженням деяких параметрів форматування, виконаних за допомогою текстових редакторів.
Тег <hr> призначений для виведення в вікні браузера горизонтальної лінії, до і після якої вставляються порожні рядки.
Параметри тегу <hr>:
Align – визначення горизонтального вирівнювання лінії. Можливі значення left (по лівому краю), center (по центру), right(по правому краю). Якщо параметр Align не використаний то застосовується вирівнювання по центру.
Color – встановлює колір лінії.
Noshed – відміняє рельєфність лінії.
Size – визначає товщину лінії.
Width – встановлює довжину лінії.
Форматування тексту засобами HTML реалізується за допомогою спеціальних тегів. Всі теги форматування тексту використовуються тільки в розділі <BODY> і є парними тегами. Найпоширеніші такі:
<b> - призначений для відображення тексту напівжирним шрифтом.
<i> - курсивом.
<u> - підкресленим.
<s> - перекресленим.
<sub> - призначений для відображення тексту у вигляді нижнього індексу.
<sup> - верхнього індексу.
Всі теги форматування тексту можуть бути вкладені один в інший. Це дозволяє проводити комбінований вивід тексту. Наприклад, для того, щоб текст був виведений курсивом та був підкресленим необхідно:
<i><u>підкреслений курсив</u></i>
Порядок вкладання тегів один в інший значення не має.
Тег <font> - призначений для визначення параметрів шрифту. За допомогою цього тегу можливо визначити колір символів, їх розмір та тип шрифту. Зміна параметрів шрифту відбувається за допомогою змін параметрів тегу color, size i face.
20. Основні теги форматування шрифтів гіпертекстового документу
Форматування тексту засобами HTML реалізується за допомогою спеціальних тегів. Всі теги форматування тексту виконуються тільки в розділі <body> і є парними тегами. Найчастіше використовуються такі теги:
< b> - напівжирний шрифт;
< i> - курсив;
< u> - підкреслений текст;
< s> - підкреслені символи;
<sub> - верхній індекс;
<sup> - нижній індекс;
<font> - призначений для визначення параметрів шрифту. За допомогою цього тегу можна визначити колір символів, їх розміри та тип шрифтів. Зміна параметрів шрифту відбувається за допомогою змін параметрів тегу:
color – дозволяє змінювати колір символів;
face - дозволяє змінювати тип шрифту. Для цього в якості значення параметру необхідно вказати назву шрифту.
size – дозволяє визначити розмір символів. Розмір задається в умовних одиницях від 1 до 7. Цифра 1 відповідає найменшим символам, а 7 – найбільшим. Розмір символів можна визначати як в абсолютних так і відносних величинах.
Статистика запису: <font size=x> визначення символів в абсолютних величинах </font>
<font size= +_х> визначення символів в відносних величинах </font>
В першому випадку х – це цифра від 1 до 7. В другому випадку х може бути як додатнім, так і відємним числом. Причому знак + або – вказується обов’язково.
Тег <basefont> - використовується для визначення параметрів шрифту, які будуть використовуватись в якості стандартних при перегляді HNML-сторінки. Параметри тегу <basefont> ті ж самі, що і для тегу <font>. Пріоритет має тег <font>. На відміну від <font> тег
<basefont> не має закриваючого тегу.