
- •1. Поняття про системи числення. Перехід від однієї системи числення до іншої.
- •2. Основні етапи розв'язування задач за допомогою еом. Поняття інформаційної моделі задачі.
- •4. Поняття алгоритму. Графічний запис алгоритму. Блок – схема.
- •6. Поняття програми. Поняття про системи програмування. Компілятор та інтерпретатор.
- •8. Основні поняття мови програмування: алфавіт, синтаксис. Основні елементи мови програмування.
- •9)Поняття про величини. Типи величин. Прості величини. Зміні і постійні величини.
- •10. Величини. Вказівки присвоєння
- •Вказівка введення даних
- •Вказівка виведення даних
- •11. Структура опису програми конкретною мовою програмування. Арифметичні вирази.
- •3. Правила утворення та обчислення виразів. Їх е декілька:
- •12. Алгоритми розгалуження. Прості та складені умови в командах розгалуження. Опис команд розгалуження конкретною мовою програмування.
- •14. Рядкові величини. Операції та функції опрацювання рядкових величин.
- •15. Табличні величини та їх опис мовою програмування.
- •16. Алгоритми впорядкування лінійних таблиць.
- •17. Microsoft Excel. Використання формул. Використання функцій. Автозаповнення, особливості застосування.
- •19. Гіпертекстовий документ. Основні теги форматування гіпертекстового документа.
- •20. Основні теги форматування шрифтів гіпертекстового документу
- •21.Основні теги форматування абзаців гіпертекстового документа.
- •22. Створення списків в гіпертекстовому документі.
- •24. Вставка графічних об’єктів в html- документ.
- •25. Поняття гіпертексту. Теги для роботи з гіпертекстовими посиланнями.
- •6. Гіпертекстові документи з фреймовою структурою.
- •28. Урок інформатики. Визначення мети, змісту, засобів навчання.
- •31. Контроль знань. Тестування як засіб перевірки знань.
- •33.Етапи уроків з інформатики. Можливості фронтальної, групової та індивідуальної роботи на уроці.
- •34. Педагогічне програмне забезпечення, комплекс навчально – розвивальних вправ.
10. Величини. Вказівки присвоєння
В своїй роботі програміст завжди стикається з таким поняттям, як величина. З точки зору програмування величини - це дані, що обробляються програмами. Паскаль інтерпретує дані, як константи або змінні. Як перші, так і другі визначаються ідентифікаторами (іменами), за допомогою яких можна звертатися для одержання відповідних значень.
Вказівка введення даних
Загальний вигляд вказівок введення даних з клавіатури: Read(список); Readln(список); Наприклад: Read(X,Y); Readln(X,Y,K,Z);
В списку через кому перелічуються змінні, значення яких вводиться з клавіатури.
після введення значення однієї змінної необхідно натиснути клавішу ENTER. Потім вводиться значення другої і знову натискається клавіша ENTER. І так повторюється виконання дій до тих пір, поки не буде введено значення всіх змінних.
Між вказівками Read і Readln є деяка різниця:
Read(змінна) – дана команда зчитує дані введені з клавіатури і заносить їх у змінну вказану у дужках;
Readln(змінна);- також виконує зчитування даних введених з клавіатури, заносить х в змінну вказану в дужках та переводить курсор на наступний рядок.
Readln; – просто призупиняє виконання програми до натиснення на клавішу ENTER, що дає змогу користувачу побачити результати виконання програми, які виводяться на монітор.
“Побачити результати виконання програми”? Яким чином? З тими командами, які ми розібрали це ж просто неможливо. Доведеться ще трішки зачекати перш ніж написати програму, але обіцяю це остання затримка.
Вказівка виведення даних
Виведення даних виконується вказівками Write та Writeln.
Загальний вигляд цих вказівок: Write(список); Writeln(список); Writeln(‘текстовий вираз’, список); Наприклад: Write(X,Y); Writeln(X); Writeln(‘A + B = ‘,Y); Writeln(‘A / B = ‘,Y:2:2);
Write(змінна) – дана команда виводить зміст змінної на монітор.Writeln(змінна) – дана команда виводить зміст змінної на монітор і переводить курсор на інший рядок.
11. Структура опису програми конкретною мовою програмування. Арифметичні вирази.
1. Арифметичні вирази. Є три основні типи виразів: арифметичні, логічні, текстові. У цьому параграфі розглянемо перший тип.
У математиці та фізиці послідовність виконання дій з числовими даними визначають формули, наприклад, h=gt2/2, s=vt. Вираз h=gt2/2 є складовою формули. Йому в алгоритмічних мовах відповідає поняття арифметичного виразу.
Арифметичний вираз описує правило обчислення значення деякої величини. Він може містити числа, змінні, функції, з'єднані символами арифметичних операцій:
Результатом ділення двох цілих чисел завжди є дійсне число.
Операції div і mod. З цілими даними визначені ще такі дві операції:
Приклад 1. Нехай змінна а типу integer має значення 5. Обчислити вирази:
2. Функції. Вирази можуть містити математичні функції (табл. 1).
Аргумент функції записують у круглих дужках. Аргументом може бути ціле або дійсне число, змінна або інший вираз. Результат цілого типу для цілого аргумента дають лише функції sqr, abs, й інших випадках результатом є дійсне значення. Наприклад, функція random(100) дає ціле випадкове, заздалегідь непрогнозоване, число з проміжку [0; 99].
Функції trunc і round. Змінній цілого типу у команді присвоєння не можна надавати значення дійсного виразу. Тому для заокруглення дробового числа до цілого й узгодження типів використовують функцію trunc(<вираз>), яка відкидає дробову частину числа, або round (<вираз>), яка заокруглює число до найближчого цілого. Наприклад, trunc(3.3) і round(3.4) дає 3, а round(3.6) дає 4.
Як підносити
до степеня?
У мові Паскаль немає операції піднесення
до степеня. Її реалізують або через
операцію множення, наприклад, х3
записують
як х*х*х, або, якщо показник степеня
—велике або дробове число, за допомогою
основної логарифмічної тотожності
.