- •1. Поняття про системи числення. Перехід від однієї системи числення до іншої.
- •2. Основні етапи розв'язування задач за допомогою еом. Поняття інформаційної моделі задачі.
- •4. Поняття алгоритму. Графічний запис алгоритму. Блок – схема.
- •6. Поняття програми. Поняття про системи програмування. Компілятор та інтерпретатор.
- •8. Основні поняття мови програмування: алфавіт, синтаксис. Основні елементи мови програмування.
- •9)Поняття про величини. Типи величин. Прості величини. Зміні і постійні величини.
- •10. Величини. Вказівки присвоєння
- •Вказівка введення даних
- •Вказівка виведення даних
- •11. Структура опису програми конкретною мовою програмування. Арифметичні вирази.
- •3. Правила утворення та обчислення виразів. Їх е декілька:
- •12. Алгоритми розгалуження. Прості та складені умови в командах розгалуження. Опис команд розгалуження конкретною мовою програмування.
- •14. Рядкові величини. Операції та функції опрацювання рядкових величин.
- •15. Табличні величини та їх опис мовою програмування.
- •16. Алгоритми впорядкування лінійних таблиць.
- •17. Microsoft Excel. Використання формул. Використання функцій. Автозаповнення, особливості застосування.
- •19. Гіпертекстовий документ. Основні теги форматування гіпертекстового документа.
- •20. Основні теги форматування шрифтів гіпертекстового документу
- •21.Основні теги форматування абзаців гіпертекстового документа.
- •22. Створення списків в гіпертекстовому документі.
- •24. Вставка графічних об’єктів в html- документ.
- •25. Поняття гіпертексту. Теги для роботи з гіпертекстовими посиланнями.
- •6. Гіпертекстові документи з фреймовою структурою.
- •28. Урок інформатики. Визначення мети, змісту, засобів навчання.
- •31. Контроль знань. Тестування як засіб перевірки знань.
- •33.Етапи уроків з інформатики. Можливості фронтальної, групової та індивідуальної роботи на уроці.
- •34. Педагогічне програмне забезпечення, комплекс навчально – розвивальних вправ.
21.Основні теги форматування абзаців гіпертекстового документа.
Тег – інструкція браузеру, яка вказує спосіб відображення тексту. Тег завжди починається зі знаку „менше” (<) і закінчується знаком „більше” (>)— їх називають кутовими дужками.
Гіпертекст — це текст, у який вбудовані спеціальні коди, що задають форматування тексту, наявність у ньому ілюстрацій, мультимедійних вставок та гіперпосилань. Ці коди визначені у мові програмування HTML (Hyper Text Markup Language — мова гіпертекстової розмітки).
Процес вставляння в текст кодів HTML називають розміткою. Коди мови HTML, за допомогою яких розмічають вихідний текст, називають тегами. Під час відображення документа в браузері самих тегів не видно, але вони впливають на зовнішній вигляд документа. Атрибути — це додаткові ключові слова, відокремлені від основного ключового слова тегу та один від одного символами пробілу.
Теги форматування тексту
<B> та </В>Напівжирне накреслення
<I> та </I>Курсивне накреслення
<U> та </U>Підкреслене
<S> та </S>Перекреслене
<SUP> та </SUP>відображення тексту в вигляді верхнього індексу
<SUB> та </SUB>Нижній індекс
<P>абзац
<BR>новий рядок.<HR> - цей тег вказує на те, що браузер повинен відобразити горизонтальну лінію, що йде через весь екран.
Для того щоб розбити текст на логічні частини, використовують
заголовки. Мова HTML підтримує шість рівнів заголовків документів. Вони позначені тегами від <Н1>...</Н1> до <Н6>...</Н6>.
На екрані ці заголовки відображаються різними шрифтами (зазвичай напівжирними). Хоча в мові HTML є теги форматування, які можуть змінювати зображення шрифту, користуватися ними для заголовків не рекомендовано.
Текст, що міститься всередині тегу заголовка, відображатиметься відповідно до його рівня. Найвищий рівень має заголовок Н1, найнижчий — Н6. Текст заголовка може бути вирівняний по центру, за правим або лівим краєм — для цього використовують атрибут ALIGN.
Кольори та зображення для всього документа і його тла задають за допомогою тегу <BODY>. Він може мати такі атрибути:
• BACKGROUND="URL" — замість URL вказують адресу малюнка,
який має бути тлом для сторінки;
• BGC0L0R=значення — задає колір, який має бути фоновим
для документа;
• ТЕХТ=значення — задає колір тексту;
• LINK=значення — визначає колір гіперпосилань у документі;
• ALINK=значення — задає колір гіперпосилань під час клацання;
• VLINK=значення — задає колір переглянутих гіперпосилань.
22. Створення списків в гіпертекстовому документі.
Списки- широко розповсюджена форма показу даних як в електронних так і вдрукованих документах.
Для швидкого переходу до корисних та цікавих веб-сайтів браузери дозволяють створювати списки посилань. Такі списки мають ієрархічну структуру — є папка верхнього рівня, де можуть розміщуватися як папки і), так і посилання. Це дозволяє групувати посилання за тематичними розділами та прискорює пошук потрібного сайта.
Для того, щоб занести потрібне посилання до списку, необхідно:1. Перейти на сторінку, адресу якої необхідно додати до списку посилань.2. Вибрати команду Додати сторінку в закладки меню Закладки.3. У вікні Додатіи закладку, що відкрилося, у разі необхідності ввести нове ім'я веб-сторінки та вибрати потрібну папку . Звертаємо вашу увагу: при формуванні списку корисних посилань передбачено можливість створення внутрішніх папок. Для цього слід відкрити меню за допомогою кнопки, що розташована праворуч від поля Створити в, вибрати кнопку Нова тека і ввести назву нової папки.4. Вибрати кнопку ОК Створювати або видаляти папки, змінювати місце розташування посилань можна за допомогою Менеджера закладокДля того, щоб відкрити Менеджер закладок, слід вибрати команду Впорядкувати закладки меню Закладки. Увікні Менеджер закладок , що відкрилося, можна:створити нові папки; перемістити посилання між папками; занести посилання вручну в список; • змінити адресу або опис посилання;сортувати посилання всередині папки за різними ознаками.Для того, щоб перейти до потрібного посилання списку, слід у меню вибрати потрібне посилання. Звертаємо вашу увагу: доступ до списку корисних посилань можна організувати за допомогою вікна . Для цього слід встановити позначку прапорця Закладки пункту Бічна панель меню Вид.