
- •Основні питання
- •Література:
- •1. Поняття про просте ускладнене речення
- •2. Речення, ускладнені однорідними членами
- •Однорідність та однорідні члени речення
- •Однорідні присудки та головні члени односкладних речень
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Узгодження присудка з однорідними підметами
- •Речення, ускладнені відокремленими членами речення
- •3.1. Поняття про відокремлення. Основні умови відокремлення другорядних членів речення
- •Основні умови відокремлення
Основні умови відокремлення
Семантичне навантаження відокремлених членів речення, їхній додатковий, роз’яснювальний характер. Наприклад, препозитивне означення не відокремлюється, якщо має лише атрибутивне значення, а ускладнене обставинним відтінком – відокремлюється: Осяяні місяцем, гори блищать, осріблені місяцем, сосни шумлять (О. Олесь).
Порядок слів. Наприклад, означення, виражені прикметниками, дієприкметниками чи їхніми зворотами, у препозиції переважно не відокремлюються; у постпозиції, виражаючи ознаку як додаткове, напівпредикативне повідомлення, відокремлюються: Здавалося, за темними горбами лягли укриті тайною віки (Л. Первомайський).
Ступінь поширеності іншими компонентами (обтяженості відокремлених членів залежними словами): чим більше залежних слів, тим важче другорядний член підпорядкувати іншим групам чи окремому компонентові, отже, тим більша необхідність відокремити його, виділити, звернути увагу. З огляду на це поширені другорядні члени частіше відокремлюються, ніж непоширені (наприклад, одиничні дієприслівники відокремлюються рідше, ніж звороти): Листя, вмите рясним дощем, поблискувало на сонці (М. Коцюбинський). – Листя вмите поблискувало… Річка бігла з гір бухаючи. – Річка бігла з гір, бухаючи хвилями об каміння.
Неможливість деяких членів речення, що перебувають у семантичних відношеннях, синтаксично сполучатися. Особові займенники, наприклад, не вступають в атрибутивні відношення з прикметниками, дієприкметниками, а тому всі другорядні члени речення, що стосуються займенника, відокремлюються: Теплі й ніжні, вони ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів (М. Коцюбинський).
Сусідство не однакових за синтаксичною функцією членів речення, напр.: Тоді ми знов сідлали тихі коні, облиті синім місячним вапном, і далі йшли, затиснувши долоні, над берегом над дном ущелини, наповненої тьмою (Л. Первомайський).
Потреба уникнути кількох підрядних частин, тобто такого їхнього збігу, який зневиразнює зміст висловленої думки, напр.: Гори, порослі деревами, що їх потворно вигнув вітер, підняли свої верхівки в синю пустелю.