
- •58 ...Селянсько-повстанський рух у роки громадянської війни
- •68. Причини становлення та характерні риси тоталітарного режиму в срср. Політичні процеси і репресії в Україні в 30-х рр. Хх ст.
- •69. Особливості розвитку західноукраїнських земель у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії в міжвоєнний період
- •70. Українське питання в міжнародній політиці напередодні та на початку Другої світової війни
- •72. Початок Другої світової війни. Возз’єднання українських хемель 1939-1940 рр.
- •77. Включення урср у світову політику після Другої світової війни. Завершення об’єжнання українських земель у складі Радянської України
- •79. Хрущовська «відлига» та її наслідки для України. Критика культу особи Сталіна і початок реабілітації жертв сталінських репресій
77. Включення урср у світову політику після Другої світової війни. Завершення об’єжнання українських земель у складі Радянської України
Одним з політичних наслідків другої світової війни для України можна вважати відродження ідеї про її політичну незалежність. Цю ідею проголосила Організація Українських націоналістів і вона ж зробила спробу її реалізації.
Для України одним з найважливіших політичних наслідків другої світової війни було завершення об’єднання всіх українських земель в єдиній державі, про що мріяли всі національні лідери минулого.
Відомо, що у вересні 1939 р., скориставшись нападом Німеччини на Польщу, Радянський Союз ввів свої війська на територію Західної України. В листопаді того ж року позачергові V сесія Верховної Ради СРСР і ІІІ сесія Верховної Ради УРСР прийняли Закон про включення Західної України до складу УРСР. На приєднаних землях були створені Волинська, Дрогобицька (1959р. об’єднана з Львівською), Львівська, Рівненська, Станіславська (1962 р. переіменована на Івано-Франківську) і Тернопільська області.
29 червня 1945 р. угода між СРСР і Чехословаччиною оформила входження до складу УРСР Закарпатської України. Тут була створена Закарпатська область з центром в Ужгороді.
78. Труднощі післявоєнної відбудови народного господарства. Голод 1946-1947 рр.
Відбудова та розвиток господарства України у повоєнні роки відбувалися в умовах, коли переважна більшість українських земель опинилися у межах однієї держави. Переживши страхіття війни, заплативши за перемогу над загарбниками надзвичайно високу ціну, українці, як і інші народи СРСР, сподівалися на докорінні зміни в суспільстві, насамперед на припинення репресій та поліпшення матеріальних умов життя. Однак їхні надії не справдилися. Головною метою тоталітарного комуністичного режиму було прагнення до якнайшвидшого відновлення та зміцнення своїх позицій всередині країни і на міжнародній арені, незважаючи на ціну.. Особливо складним у повоєнний період було становище сільського господарства, яке внаслідок війни та колективної системи господарювання повністю деградувало. Хронічно не вистачало техніки, реманенту, тяглової худоби, насіння, робочих рук: у селі залишилися в основному жінки і діти. Селянство, як і раніше, залишалося найбільш упослідженою категорією тодішнього суспільства. Отже, післявоєнна відбудова народного господарства здійснювалася шляхом жорстких командно-адміністративних методів управління, ігнорування інтересів простих людей
Катастрофу сільського господарства України довершила жорстока посуха, яка знищила врожай у південних областях республіки. Почався голод 1946—1947 рр., який охопив значну територію, де проживали мільйони людей. Однак добірну пшеницю вивозили за кордон, а власне населення партія й уряд кинули на поталу. В цілому експорт зернових із СРСР у 1946— 1947 рр. становив 2,5 млн. т, що могло б вирішити проблему голодуючих регіонів. Лише в 1947 р., на рішучі прохання М. Хрущова, Сталін дав вказівку виділити Україні продовольчу і насіннєву позику , а також 140 млн. руб. для організації безплатного харчування населення. Хоча ця "допомога" була мізерною, але якоюсь мірою полегшила становище.