3. Мікросередовище, його сутність, суб'єкти та особливості їх впливу на діяльність підприємств та організацій.

Мікросередовище являє собою сукупність зовнішніх щодо підприємства суб'єктів і сил, які безпосередньо впливають на його діяльність і які, в свою чергу, перебувають під впливом цієї діяльності. Іншими словами, мікросередовище — це партнерське середовище, суб'єктами якого є підприємства, організації й установи, що мають безпосереднє відношення до підприємства і з якими воно вступає в певні виробничі, економічні, фінансові та організаційно - господарські стосунки.

Ці стосунки оформляються через відповідні ділові угоди, які не обов'язково повинні бути юридично оформлені. В умовах розвинутого ринку, де партнерство будується на довірі, ділові угоди часом укладаються усно і виконуються партнерами не менш ретельно, ніж угоди письмові.

Мікросередовище — це середовище прямого впливу на підприємство. Його утворюють певні суб'єкти — споживачі, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи і інші зовнішні агенти і контрагенти.

У числі найбільш вагомих факторів мікросередовища особливе місце належить факторам регулюючого впливу державних законодавчих органів, різних державних установ представницької і виконавчої влади, які наглядають за дотриманням законів і видають необхідні власні нормативні акти, місцевих адміністративних органів.

Складовими мікросередовища, в якому функціонують підприємства, є: споживачі продукції, посередники, постачальники необхідних підприємству ресурсів, сервісні підприємства й організації, що надають певні виробничі послуги підприємствам, фінансово - кредитні установи, юридичні контори, найближчі конкуренти.

1. Покупці - це фірми і фізичні особи або їх групи, готові придбавати товари і послуги цієї фірми.

2. Постачальники - це фірми і фізичні особи, що забезпечують цю фірму усіма видами ресурсів, необхідними для здійснення її виробничо-комерційної діяльності.

3. Конкуренти - це такі фірми, які змагаються з цією фірмою за отримання переваги у покупців при продажі своєї продукції на ринку однотипних товарів. У багатьох випадках саме конкуренти визначають, яку продукцію і за якою ціною може продати ця фірма.

4. Посередники - це фірми або фізичні особи, що допомагають цій фірмі в просуванні, поширенні і збуті її товарів

5. Контактні аудиторії - це системи і соціальні групи, які виявляють реальну або потенційну цікавість до діяльності фірми і можуть зробити істотний вплив на її результати. Сюди відносяться:

- аудиторські і консалтингові фірми;

- незалежні засоби масової інформації: преса, радіо, телебачення;

- державні органи: податкові, статистики, ліцензування, санітарного, екологічного і інших видів нагляду;

- місцева влада;

- громадськість: профспілки, союзи споживачів, екологічні і інші суспільства.

4. Загальна характеристика ринку, його складові елементи та структура.

Ринок – це економічна категорія, що виражає відносини стихійного регулювання виробництва на основі вільних цін та прибутків.

Ринок – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, через які здійснюються купівля продаж товарів, послуг і остаточне визначення їх суспільної цінності.

Умови функціонування ринку: розподіл праці та спеціалізація, достатня ємкість ринка (платоспроможний попит), здатність цін динамічно змінюватись під впливом попиту і пропозиції, вільний обмін товарами та послугами, конкуренція товаровиробників, боротьба за покупця, розвинута кредитно-грошова структура.

Ринок забезпечує кінцеве призначення загальної вартості товару, продукту, його споживацьку вартість праці вкладеної в товар.

Функції ринку:

1) Регулююча - регулює виготовлення товарів та послуг;

2) Контролююча - визначає суспільну вартість виготовленого продукту та затраченої на його виготовлення праці;

3) Розподільча - установлює необхідні виробничі пропорції, забезпечує збалансованість економіки;

4) Стимулююча - пробуджує знижувати індивідуальні затрати праці, використовувати нову техніку;

5) Інформаційна - інформує про стан справ в господарському житті.

Ринки класифікують:

1) За співвідношенням попиту і пропозиції ( ринок продавця - ситуація на ринку, де попит значно випереджає пропозицію; ринок покупця - ситуація на ринку, де пропозиція значно перевищує попит ).

2) За місцем розташування ( місцевий : місто, область, район; регіональний

- регіон; національний - держава; світовий ).

3) За характером використання товарів :

- ринок товарів виробничого призначення;

- ринок споживчих товарів ;

- ринок послуг;

- ринок інформації;

- ринок інтелекту;

- ринок бюджетних організацій.

4) Організаційна структура ( відкритий - необмежена кількість продавців і покупців; закритий - продавці і покупці зв'язані некомерційними відносинами ).

5) Якісна структура:

- потенційний ринок; - ринок дійовий; - ринок кваліфікований; - ринок освоєний.

Суб’єкти ринку - це фізичні та юридичні особи, що вступають в економічні відносини товарообміну та послуг в одних випадках, як споживачі, а в інших, як виробники. Суб'єктами являються індивідуальні товаровиробники, фірми, сім'ї, держава.

Об'єкти ринку - це специфічні групи товарів чи послуг, що мають стійкий попит, стабільно поступають на ринок і відрізняються по характеру, способу і цілям споживання. Об'єктами ринка являються товари, послуги, технологія, інформація.

Види ринків:

І. По територіальному аспекту: місцевий ринок, національний (внутрішній) ринок, світовий (зовнішній) ринок.

ІІ . По зміцнюючим позиціям: ринок факторів виробництва, ринок товарів і послуг.

ІІІ. Більш детальне бачення структури ринку:

1) Ринок споживацьких товарів, послуг, житла, будівель невиробничого характеру;

2) Ринок засобів виробництва і виробничих видів діяльності;

3) Ринок грошей , валюти, цінних паперів;

4) Ринок праці, робочої сили, робочих місць;

5) Ринок інформації, інтелектуального продукту, інновацій , „ноу-хау", сучасних технологій.

ІV. У відповідності до ринкової сфери: ринок чистої конкуренції, олігополістичний ринок.