
- •Хід лекції:
- •I. Вступна частина
- •Електричні властивості мембран. Поверхневий заряд мембрани. Потенціал спокою. Потенціал дії.
- •Формування потенціалу спокою
- •Іонний механізм потенціалу дії
- •2. Класифікація транспортних процесів: проста дифузія, полегшена дифузія, активний транспорт.
- •Класифікація транспортних процесів.
- •3. Характеристика транспортних процесів
- •Транспорт низькомолекулярних речовин
- •Потенціалкеровані натрієві канали.
- •Модулятори натрієвих каналів:
- •2. Калієві канали Загальна характеристика
- •Будова потенціалкерованих калієвих каналів
- •Калієві кнали, що керуються циклічними нуклеотидами;
- •Калієві канали вхідного випрямлення
- •Потенціалкеровані кальцієві канали.
- •Класифікація потенціалкерованих кальцієвих каналів
- •Молекулярна будова потенціакерованих кальцієвих каналів.
- •5. Антибіотики як переносники іонів
Потенціалкеровані кальцієві канали.
Надходження іонів кальцію у клітину відбувається в основному через Са2+ - канали. Як незначні, так і істотні зміни внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію впливають на велику кількість клітинних процесів.
Кальцієвий сигнал викликає скорочення м’язів та секрецію. Іони кальцію беруть участь також у більш тривалих процесах – мітозі та апоптпозі. Зміна концентрації Са2+ в мітохондріях є важливою в регуляції таких функцій, як дихання, розвиток апоптозу. Кальцій відіграє значну роль в регулювання функції комплексу Гольджі.
Цитоплазматична концентрація Са2+ приблизно у 10000разів є меншою за позаклітинну. Високі концентрації кальцію притаманні внутрішньоклітинним органелам (депо), таким як сарко- і ендоплазматичний ретикулум. Транзиторне збільшення проникності для Са2+ плазматичної мембрани, або мембрани внутрішньоклітинних кальцієвих депо, викликає значне локальне підвищення його концентрації в цитозолі.
Вхід Са2+ в електрично збудливі клітини відбувається під час активації потенціал керованих кільцієвик каналів зумовлених потенціалом дії. Вхід кальцію забезпечує подальше Са2+ - індуковане вивільнення кільцію з депо внаслідок активації ріанодинових рецепторів.
Загалом, розрізняють 2 класи кальцієвих каналів: потенціалкеровані та рецепторкеровані. Рецепторкеровані Са2+ - канали пов’язані з мембранними рецепторами, що взаємодіють в основному з нейромедіаторами і гормонами. Потенціалкеровані Са2+ - канали виявлено у ПМ практично всіх елекрично збудливих клітин - клітин серцевого м’яза, клітин гладеньких м’язів, ендокринних клітин,м’язових волокон членистоногих, нервових клітин, клітин електрорецепторів ската.
Класифікація потенціалкерованих кальцієвих каналів
С. Хагівара зі співробітниками в 1975 р. зареєстрували високопорогові й низькопорогові кальцієві струми на яйцеклітинах морської зірки. На підставі фармакологічних і біофізичних характеристик розрізняють L-, N-, P-, Q-, R-, T-типи Са2+- каналів.
До низькопорогових належить лише T-тип каналів.
До високопорогових L-, N-, P-, Q-, R-типи.
Низькопорогові Са2+-канали виділяють як досить різноманітну підродину каналів. Її члени відрізняються фармакологічними властивостями, іонною вибірковістю, кінетикою активації та інактивації. L-, N-, P-, Q-, R-типи каналів активуються значно швидше, й між ними існує помітна різниця в розмірах і швидкості інактиваціївації.
Блокатори високопорогових каналів:
L-тип блокує зміїна отрута кальциклюдин, кальцисептин, таїтоксин;
N, P, Q-типи блокуються токсином молюска Conus Geographus;
R-тип блокується пептидом отрути тарантула SNX-482;
Низькопорогові Т канали блокуються пептидом отрути скорпіона
куртоксином.
Неспецифічними блокаторами різних типів кальцієвих каналів є іони Ni2+, Cd2+, Mn2+, верапаміл.