Клінічні завдання для самопідготовки (тема – №10)

1.Хвора К., 22 роки, поступила у лікарню зі скаргами на напади ядухи до 3-4 раз на добу, кашель з виділенням густого прозорого харкотиння, задишку. При огляді: ціаноз губ, грудна клітка бочкоподібної форми, набряклі шийні вени, тахікардія (110 за хвилину). Тони серця ослаблені. Перкуторно: над легенями коробковий звук. Дихання ослаблене, видох подовжений. З обох сторін маса сухих свистячих хрипів. Який діагноз можна поставити?

А. Серцева астма.

В. Спонтанний пневмоторакс.

С. Хронічне обструктивне захворювання легень.

Д. Істерична астма.

Е. Бронхіальна астма.

2.Чоловік 49 років, 15 років хворіє на бронхіальну астму, скаржиться на напади ядухи та задишку, які тривають більше доби. Інгаляції вольмаксу полегшення не приносять, навпаки при використанні цього засобу стан хворого погіршується. Об’єктивно: вени шиї набухлі, дифузний ціаноз. Пульс – 100/хв, АТ – 130/90 мм.рт.ст., ЧД – 24/хв. Тони серця: аритмічні, акцент ІІ тону над а.pulmonalis. Над легенями – маса сухих свистячих хрипів. Який провідний механізм приступу ядухи у даного хворого?

А. Нервово-психічний.

В. Інфекційно-залежний.

С. Адренергічний дисбаланс.

Д. Змішаний.

Е. Холінергічний.

3.Хвора 32 років, на протязі місяця непокоїть кашель, підвищення температури до 38,0 градусів. В анамнезі – аскаридоз. На Rtg-грамі виявлено гомогенний окремий інфільтрат без чітких контурів. В аналізі крові: еозинофіли до 55%. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Туберкульоз легень.

В. Еозинофільний інфільтрат (синдром Лефлера).

С. Хронічний бронхіт, загострення.

Д. Вогнищева пневмонія.

Е. Пухлина легень.

4.Хворий 52 років відмічає кашель з виділенням слизистого харкотиння в осінньо-зимовий період на протязі 5 років. При рентгенологічному обстеженні органів грудної клітки патології не виявлено. Серед етіологічних факторів виникнення і розвитку даного захворювання перше місце по значенню відводять:

А. Інгаляцій тютюнового диму.

В. Вірусній інфекції.

С. Бактеріальній інфекції.

Д. Летючим полютантам промислового характеру.

Е. Вродженому дефіциту α₁-антитрипсину.

5.Вкажіть критерії ефективності вторинної профілактики пневмофіброзу, емфіземи, прогресування дихальної недостатності з оцінкою – стійка ремісія?

А. Відмова від паління.

В. Заняття ЛФК.

С. Стабілізація.

Д. Відсутність переведення на групу інвалідності.

Е. По результатам окремих спостережень, коли є не менш 6-12 місяців стабілізації процесу, відсутність періодів тимчасової непрацездатності чи переведення на групу інвалідності.

6.Дівчина 23 років, яка хворіє на БА, напади якої купуються β-адреноміметиками, раптово відчула нестачу повітря, температура тіла підвищилась до 39С, з’явився кашель з в’язким темним харкотинням. Об’єктивно: сухі хрипи, в верхній частці правої легені – дрібно-пухирцеві вологі хрипи. Яке з наведених досліджень допоможе встановити кінцевий діагноз?

А. Клінічний аналіз крові.

В. Аналіз харкотиння.

С. Дослідження функції зовнішнього дихання.

Д. Рентгенографія ОГК.

Е. Бронхографія.

7.Жінка 23 років скаржиться на гострий біль у лівій половині грудної клітки, задишку, яка посилюється при будь-яких рухах. Хворіє на бронхіальну астму, вищевказані скарги виникли під час нападу ядухи, яка супроводжувалася тривалим кашлем. При обстеженні помірний ціаноз обличчя, ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно: зліва тимпаніт, послаблене дихання. ЧД – 26/хв. Тони серця послаблені. ЧСС – 96/хв. Яке обстеження найбільш інформативне?

А. УЗД обстеження.

В. Рентгенографія органів грудної клітки.

С. ЕКГ обстеження.

Д. Томографія органів грудної клітки.

Е. Комп’ютерна томографія.

8.Вчитель 34 років з 14-років відмічає задишку, інтенсивність якої наростає; приєднався сухий кашель. В дитинстві часті ГРВІ. У батька і тітки також відмічаються задишка, кашель. Не курить. Об’єктивно: дихання “шумне” 28/мин. Грудна клітка емфізематозна, коробковий перкуторний звук. Дихання і тони серця ослаблені. Rtg-графія: збільшена прозорість легеневих полів, діафрагма розміщена низько. ЖЄЛ – 54%; ОФВ₁/ФЖЕЛ – 50%. В розвитку захворювання ведучу роль відіграє:

А. Дефіцит α₁-антитрипсину.

В. Інфекція бронхолегеневої системи.

С. Професіональні шкідливості.

Д. Кардіогенна пневмопатія.

Е. Автоімунне пошкодження стінок альвеол.

9.Поширеність алергійного риніту в розвинутих країнах:

А. Менше 10%.

В. Більше 10%.

С. 10-20%.

Д. 15-20%.

Е. 20-30%.

10.В стандартах лікування цілорічного алергійного риніту тяжкого перебігу не призначають наступні препарати:

А. Назонекс.

В. Беконазе.

С. Кларитин.

Д. Кромогексал.

Е. Фліксотид.