Змістовий модуль №1

«Клінічна імунологія та алергологія»

Методичні вказівки для проведення заняття зі студентами

Практичне заняття №9

„Сучасні погляди на атопічні хвороби як системні захворювання. Типи і стадії імунологічних реакцій. Загальні питання алергологічної діагностики, терапії та профілактики. Специфічна імунотерапія, показання і протипоказання. Принципи біоетики в клінічній практиці” – 4 год.

Актуальність

За останні два десятиліття частота алергійних захворювань істотно збільшилась, особливо в економічно розвинутих країнах і в країнах із неблагополучною екологічною ситуацією. За прогнозами деяких учених, ХХІ століття стане століттям алергічних захворювань. За нашого часу вже відомо понад 20 тис. алергенів, і їхня кількість продовжує збільшуватися.

Навчальні цілі:

• навчити студентів розпізнавати основні механізми розвитку алергійних реакцій;

• ознайомити студентів з методами обстеження, які застосовують для діагностики алергічних захворювань, показаннями для їх призначення, методикою виконання, діагностичною цінністю кожного з них;

• навчити студентів самостійно трактувати результати проведених обстежень;

• ознайомити студентів з тактикою лікування алергійних захворювань.

Задачі для самостійної роботи під час підготовки до заняття:

• анатомо-фізіологічні особливості органів імунної системи;

• патологічна анатомія алергійних захворювань;

• фармакодинаміка, побічні дії ліків, які застосовують при лікуванні алергійних захворювань.

Що повинен знати студент:

• класифікація алергійних захворювань;

• етіологічні фактори алергійних захворювань;

• патогенез, варіанти розвитку алергійних реакцій;

• методи діагностики алергійних захворювань;

• підходи до лікування алергійних захворювань.

Що повинен вміти студент:

• правильно збирати алергологічний анамнез;

• проводити клініко-лабораторне обстеження;

• проводити шкірні алергійні проби: нашкірні (крапельні, аплікаційні), скарифікаційні, тест-уколом, внутрішньошкірні;

• проводити провокаційні тести (назальний, інгаляційний, під’язиковий, елімінаційний, лейкоцитопенічний);

• проводити імунолабораторне обстеження (радіоалергосорбентний тест (РАСТ), метод ПРІСТ для визначення концентрації загального IgE, метод ІФА для визначення специфічного IgE);

• проводити диференціальний діагноз;

• призначати лікування, проводити первинну і вторинну профілактику;

• вирішувати питання експертизи працездатності хворих.

Перелік практичних навиків, які повинен освоїти студент:

• вміти проводити шкірні алергійні проби;

• вміти проводити провокаційні тести.

Зміст теми

Термін „атопія” був введений в 1923 році для того, щоб підкреслити відмінність атопічних захворювань і феномену анафілаксії. К групи класичних атопічних хвороб відноситься круглорічний атопічний риніт, поліноз, атопічна форма бронхіальної астми і атопічний дерматит. Тісно зв’язані з цією групою захворювань деякі гострі алергійні реакції на ліки і їжу.

Важливою ознакою атопії є спадковість. Якщо атопією хворіє один родич, патологія передається у 50% дітям, якщо обидва – 75%.

Атопія супроводжується наступними імунними порушеннями

1.Підвишена здатність імунної системи відповідати продукцією IgE на незначні антигенні стимуляції, на які не атопіки або взагалі не відповідають, або продукують антитіла інших класів імуноглобулінів. В крові при атопії різко підвищений рівень загального і специфічного IgE.

2.Відмічаються порушення функції лімфоцитів в вигляді зниження функції CD3+, CD8+, проліферативної відповіді на антигени, суп ресорної активності натуральних кілерів, шкірних реакцій на контактні алергени, на в/в введення туберкуліну, кандініну, продукції ІL-2. Одночасно виникає збільшення кількості CD4+-клітин, гіперреактивності В-лімфоцитів, на антиген і В-мітогени, зв’язування гістаміну В-лімфоцитами і період загострення захворювання.

3.Інгібується хемотаксис моноцитів і нейтрофілів, що знижує ефективність фагоцитозу, тормошить моноцит-лімфоцитарну кооперацію і антитілозалежну моноцит-опосередковану цитотоксичність.

Крім перекислених імунних порушень, атопія характеризується включенням ряду неспецифічних патогенетичних механізмів (порушення рівноваги між симпатичною і парасимпатичною іннервацією, підвищена продукція медіаторів тучними клітинами і базофілами, еозинофілія).

Таким чином, поняття атопії не рівноцінне поняттю алергії. Атопія – це більш широкий феномен, ніж алергія. Атопія може протікати з алергією, коли включаються імунні механізми і без неї, коли немає імунних механізмів або вони мінімальні і не відіграють ведучої ролі.