- •Основні поняття Асемблера, принципи написання програм на Асемблері, їхні переваги та недоліки.
- •4. Команди цілочисельної арифметики Intel-сумісного мп. Арифметичні команди
- •Типи даних блоків cpu I fpu Intel-сумісного мп.
- •Вказівник
- •Команди умовних переходів, регістр прапорців та команди циклів.
- •Обробка даних в арифметиці з плаваючою комою (робота копроцесора fpu)
- •Заповнити таблицю за результатами роботи програми DemoFpu.
- •9. Основні технології програмування.
- •10.Сутність технології ооп, її переваги та недоліки. Ідеї ооп.
- •Принципи побудови об’єктної моделі.
- •Показники якості програмного забезпечення – внутрішні і зовнішні.
- •13. Сучасні об’єктно-орієнтовані мови програмування та їхні короткі характеристики.
- •14. Поняття класу. Відмінності класу від об’єкту. Секції класу.
- •15. Що таку інкапсулювання?
- •Синтаксис оголошення класу в Delphi.
- •17. Напишіть приклад опису простого класу в Delphi.
- •18. Методи класів Delphi та їхні модифікатори.
- •19*. Структура проекту в Delphi та його складові частини. Методика створення проекту.
- •19. Структура проекту в Delphi та його складові частини. Методика створення проекту.
- •20. Конструктори та деструктори. Їхнє призначення та правила використання.
- •21. Наведіть приклади використання конструкторів.
- •22. Поясніть призначення кожного із специфікаторів рівня доступу у Delphi.
- •23. Властивості, їхнє призначення, правила використання та синтаксис оголошення.
- •24. Успадкування. Його призначення, види та правила використання.
- •25.Метод класу, їхнє призначення та правила використання.
- •26.Віртуальні та динамічні методи, їхнє призначення та використання
- •27.Абстрактні методи.
- •28.Що таке поліморфізм. Види поліморфізму.
- •29.Ієрархія стандартних класів Delphi
- •30.Напишіть програму Sphere!
- •31. Повідомлення в Delphi.
- •33. Розкладення періодичних функцій в ряд Фур’є (теорія)
- •34. Опишіть методику програмування та складові частини проекту “Ряд Фур’є”
- •35.Виключні ситуації та їхня обробка в Delphi.
- •Опишіть етапи створення та тестування власних компонент у Delphi.
- •Gdi та принципи побудови графічних зображень у Delphi.
- •OpenGl – призначення, основні поняття та правила використання.
- •Поясніть принципи динамічного створення елементів інтерфейсу Delphi.
- •Динамічні масиви, синтаксис оголошення та правила використання.
17. Напишіть приклад опису простого класу в Delphi.
Type TPerson = class
Private
FName: String[15];
FAddress: String[35];
Public
Procedure Show;
End;
Var Student: TPerson;
Professor: TPerson;
18. Методи класів Delphi та їхні модифікатори.
На відміну від звичайних процедур та функцій кожному методу надається неявно описана змінна Shell (адреса об’єкта).
За функціональним призначенням розрізняють:
конструктори;
деструктори;
селектори;
модифікатори.
Типи методів:
статичні;
динамічні;
абстрактні;
віртуальні.
Модифікатори: static, dynamic, virtual, override, inherited, sealed, inline.
19*. Структура проекту в Delphi та його складові частини. Методика створення проекту.
Проект Delphi складається з форм, модулів, установок параметрів проекту, його ресурсів (бітові файли, піктограми) і так далі. На етапі проектування Delphi створює сукупність файлів, з яких складається додаток. Результатом проектування додатку, розробленого в Delphi, є EXE-файл для виконання в середовищі Windows. Він формується на базі проекту додатку. Один проект відповідає одному додатку.
Проект повинен мати певну структуру каталогів для зберігання файлів проекту. Імена файлів, форм, компонентів і змінних повинні відображати їх зміст. Проект – це набір взаємозв'язаних форм і модулів, створюючих додаток. Модулі проекту використовують інші модулі, визначені їх оператором Uses.
До складу проекту входять наступні файли:
файл проекту (розширення .DPR – DelphiPRoject); у проекті застосування він єдиний;
опис всіх форм, що входять в проект, кожна форма проекту має файл форми (розширення DFM – від Delphi FORM);
модулі форм (розширення PAS), файл створюється автоматично для кожної форми проекту;
файли з параметрами проекту (розширення DOF, від DelphiOptionFile);
файли з описами ресурсів (розширення RES, від DelphiComponentRESourse).
19. Структура проекту в Delphi та його складові частини. Методика створення проекту.
У Delphi розробляється проект програми. При цьому автоматично створюється кілька файлів:
project1.dpr – delphi project – саме ядро програми – текстовий файл де описана головна програма, що викликає всі компоненти.
unit1.pas – текстовий файл, де описаний алгоритм всіх подій, що відбуватимуться з елементами (компонентами) форми. Ця частина у Delphi носить назву модуль (unit).
unit1.dfm – файл опису розташування компонентів на полотні формі.
PROJECT1.RES – містить іконку для проекта.
Таким чином, при написанні програми, алгоритмічна частина робота ведеться з pas–файлом. dpr–файл керується автоматично самим проектом при роботі з компонентами інтерфейсу.
Спочатку вважатимемо, що кожній формі відповідає один модуль. Ще раз зауважимо, що у формі створюється інтерфейс, тобто “ліпляться” компоненти, а у модулі описуються події, що можуть відбуватись з цими компонентами
При запуску або створенні нового проекту Delphi автоматично створює pas – файл форми з базовими елементами, необхідними для роботи проекту.
unit Unit1;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs;
type
TForm1 = class(TForm)
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end;
var
Form1: TForm1;
Implementation
{$R *.DFM}
end.
Слово Unit говорить про те, що це модуль.
Interface – блок програми, в якому визначаються типи, змінні, константи, процедури та функції, що доступні іншим модулям.
Uses – перераховані всі зовнішні (у даному випадку стандартні) модулі, які необхідні даному модулю в процесі роботи.
Type TForm1 = class(TForm) – створена форма належить до класу Tform. Tform – абстрактний об’єкт, у якому описані всі події та можливості керування всіма елементами форми. Він є спадкоємцем класу Tform, тобто, успадковує його властивості та методи, додаючи до них власні.
Project.dpr; Project.cfg; Project.dof; Project1.res;
Unit1.pas; Unit1.dfm
Project1.dpr:
program Project1; uses Forms, Unit1 in 'Unit1.pas' {Form1}; {$R *.res} begin Application.Initialize; Application.CreateForm(TForm1, Form1); Application.Run; end.
Файл проекту (головний модуль) починається словом program, яке співпадає з ім’ям проекту. Далі за словом uses йдуть імена використо-вуваних модулів: стандартного модуля Forms і модуля форми Unit1 . Схожа на коментар директива {$R *.res} вказує компілятору на те, що потрібно використовувати файл ресурсів, який містить опис ресурсів додатку, наприклад піктограми. Зірочка указує на те, що ім’я ресерсів таке саме, як і у файлу проекта, але з розширенням .res. Виконувана частина головного модуля знаходиться між begin:end. Оператори виконуваної частини забезпечують ініціалізацію застосунку(додатку, в оригіналі «application») і виводу на екран стандартного вікна. Крім головного модуля кожна програма включає в себе як мінімум один модуль форми, який містить опис стартової форми застосунку і який підтримує роботу процедур.
