Особистий внесок здобувача

Дисертація – це одноосібне наукове дослідження, яке відбиває особистий внесок здобувача у розв’язання наукової проблеми, що дає підстави присудити його автору науковий ступінь.

Здобувач повинен уміти в концентрованому вигляді відобразити особистий внесок у дослідження наукової проблеми у вступі до дисертації.

При написанні дисертації здобувач повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріал або окремі результати. У разі використання в дисертації ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен зазначити цей факт у дисертації та в авторитеті з обов’язковим зазначенням особистого внеску в ці праці або розробки. Крім того, цей факт має бути зазначеним в актах про впровадження результатів дослідження, якщо автор є учасником колективної НДР.

Основним документом, який підтверджує особистий внесок здобувача у роботи, виконані разом із співавторами, є висновок організації, де виконувалась дисертація. Він оформляється як протокол засідання структурного підрозділу (відділу, кафедри), де працює здобувач або де виконувалось дослідження. На засідання необхідно запросити співавторів здобувача, і зазначити факт присутності їх у протоколі. У документі слід вказати, які саме конкретні результати, наведені в кожній з публікацій, виконаних у співавторстві, належить здобувачеві (теорема, висновок, результат експерименту, методика та ін..). не дозволяється вказувати лише відсоткові участі співавторів у виконанні певної роботи. У випадку, коли здобувач проводив наукові дослідження позапланово, за особистою ініціативою, то його особистий внесок у спільні роботи може визначити долучена до атестаційної справи довідка від співавторів, підписи, яких мають бути засвідчені печатками установ, в яких вони працюють.

Якщо автор дисертації недостатньо довів свій особистий внесок у досягнення наукових результатів, у сукупну цінність колективної роботи, це може розглядатися спеціалізованою радою і ВАК як наукова недобросовісність. У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

3. Рецензія та рецензування робіт.

Рецензія (відгук про наукову працю) — це робота, у якій критично оцінюють основні положення і результати науково-дослідної роботи (реферату, звіту, дипломної роботи). Приблизний обсяг рецензії - сторінка, півтори сторінки. Особливу увагу звертають на актуальність дослідження, доцільність і оригінальність прийнятих методів дослідження, новизну і ймовірність отриманих результатів, їхню практичну цінність і ефективність дослідження.

Складаючи рецензію, зазвичай дотримуються такої послідовності:

— обґрунтування актуальності теми дослідження;

— оцінка ідейного і наукового змісту (основна частина рецензії), мови, стилю;

— аналіз логічної послідовності викладу результатів дослідження;

— оцінка ілюстративного матеріалу, обсягу досліджень і дотримання правил оформлення рукопису наукової праці (рекомендації про скорочення чи доповнення);

• загальні висновки;

• недоліки;

• підсумкова оцінка дослідження.

Критика рецензента повинна бути принциповою, науково обґрунтованою, суворою, але разом з тим і доброзичливою, яка б сприяла вдосконаленню дослідження.

Запитання для самоконтролю

1. Які види і форми науково-дослідницької роботи існують?

2. Яка послідовність виконання етапів науково-дослідницької роботи?

3. У чому полягає відмінність між актуальністю і науковою новизною науково-дослідницької роботи?

4. Які рівні використання практичних результатів дослідження?

5. У чому полягає особистий внесок науковця?

6. Що таке рецензія? Вимоги до написання.

Література

[1], С. 117, 138, 173

Лекція 7.

Структура науково-дослідницької роботи

Питання лекції

1. Структурні частини науково-дослідницької роботи та їх заголовки.

2. Типові вимоги до змісту структурних частин роботи (розділи, підрозділи, висновки, додатки). Нумерація частин тексту та сторінок.

Питання для самостійного опрацювання

1. Оформлення текстового матеріалу: правила подання складних числівників, літерних позначень

2. Скорочення, способи утворення скорочених слів, види скорочень

3. Позначення порядкових номерів століть, кварталів, томів видань

Література

[1], С. 199, 209, 281

Методичні рекомендації до оформлення курсових і дипломних робіт

1 Структурні частини науково-дослідницької роботи та їх заголовки.

Структура курсової та дипломної роботи повинна бути чіткою та обґрунтованою, щоб простежувалася логіка дослідження проблеми. Майже завжди робота складається з таких основних частин:

1) Титульний аркуш

2) Бланк завдання

3) Зміст

4) Вступ

5) Основна частина

6) Висновки

7) Перелік літератури

8) Додатки