Мета і завдання дослідження

Після формулювання наукової проблеми і доказу того, що та частина цієї проблеми, яка є темою дисертаційної роботи, ще не була розроблена та висвітлена в спеціальній літературі, формулюють мету роботи і завдання, які мають бути вирішені відповідно до цієї мети.

Мета дослідження – це поставлена кінцева мета, кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Вона повинна узгоджуватися з назвою дисертації і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). небажано вживати такі формулювання мети дисертаційного дослідження, як: „обґрунтування і розробка наукових основ, принципів створення нових технологій...” або „розробка методів і засобів підвищення ефективності за рахунок вдосконалення...” та ін., без конкретизації наукових передумов, на яких базується досягнення поставленого завдання.

Між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв’язок. Поставленої мети обов’язково треба досягти. І неодмінно перевірити, чи чітко визначене досягнення мети у висновках.

Мета дисертації реалізується через конкретні завдання, які треба вирішити відповідно до цієї мети. Формулюючи мету, не слід вживати слова „дослідження...”, „вивчення...”, оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Завдання дослідження не повинні бути глобальними, такими, що претендують стати темами окремих дисертацій. Вони повинні „працювати” на мету дисертації. Не слід захоплюватись їх кількістю, це призводить до громіздкості роботи й неповного їх вирішення. Треба ставити як прикладні, так і теоретичні завдання (уведення до наукового обігу нових понять, розкриття їх сутності і змісту, розробка критеріїв і показників оцінки ефективності, принципів, умов і факторів, експериментальна перевірка, підготовка методичних рекомендацій для їх використання на практиці і та ін.

Завдання дослідження формулюються у формі переліку дій: „вивчити..”, „проаналізувати...”, „встановити..., вияснити..., обґрунтувати...” та ін. Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів дисертаційної роботи. Це важливо і тому, що назви таких розділів дисертації мають відповідати конкретним завданням і результатам дослідження. Мети і завдань дослідження, а також головного результату треба обов’язково досягнути.

Про досягнення мети слід зазначати у висновках дисертації, про вирішення конкретних завдань дисертації засвідчити висновками до відповідних розділів дослідження.

Якщо мета і завдання дослідження сформульовані неточно, це свідчить про недостатнє осмислення здобувачем головного наукового результату, до якого він прагне. Крім того, фахівці (опоненти) не зможуть оцінити рівень досягнення здобувачем мети дисертації.

Об’єкт і предмет дослідження

Згідно із сучасними вимогами ВАК України формування об’єкта і предмета дослідження не є обов’язковим елементом дисертаційного дослідження. Однак досвід показує, що нечітке уявлення про об’єкт і предмет дослідження зумовлює довільне тлумачення проблеми, стихійність при зборі наукових фактів.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення у разі, коли цю частину об’єктивної реальності обирають темою дослідження, вона стає предметом дослідження. Предмет – це, що міститься в межах об’єкта. Предмет дослідження – це теоретичне відтворення об’єктивної дійсності, тих суттєвих зв’язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню в даній дисертації, є головним, визначальним для конкретного дослідження.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага здобувача, саме предмет дослідження визначає тему дисертаційної роботи, яка зазначена на титульному аркуші як її назва. Об’єкт та предмет дослідження обов’язково мають бути новими.

Тема, об’єкт і предмет, мета і завдання дослідження перебувають у нерозривному зв’язку, у своїй сукупності вони зумовлюють зміст положень, що виносяться здобувачем на захист, висновків і рекомендацій дисертації. Тут можна простежити таку закономірність.

Якщо для формулювання назви дисертації має велике значення об’єкт дослідження і кінцевий результат, то для визначення мети дослідження. Крім того, має значення такий елемент, як шлях досягнення кінцевого результату, про який не йдеться у формулюванні теми.

Сутність указаних елементів формулюються опосередковано змістом відповідних елементів наукового дослідження, які схематично можна представити таким чином.

1. Проблема дослідження характеризує ситуацію, яка відображає суперечливість між типовим станом об’єкта дослідження в реальній дійсності і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Крім того, проблемна ситуація може відображати суперечливість між сучасним станом наукового вивчення об’єкта і необхідністю в його поглибленому теоретичному обґрунтуванні.

2. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання дисертації позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина – як суспільна користь; друга – як конкретна користь.

3. Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта).

4. Предмет дослідження є елементом дослідження, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкований людиною (суб’єктом) у процесі дослідження з певною мірою в конкретних умовах.

5. Шлях досягнення кінцевого результату визначається гіпотетичною вказівкою на очікування конкретної користі від вивчення основного предмета дослідження.

Такими є логічні зв’язки між об’єктом, предметом, темою і метою дослідження, на які необхідно зважати в практиці дослідницької роботи.

Характер результатів дисертації може бути таким.

• розв’язання наукової проблеми, що має важливе народногосподарське та соціально-культурне значення;

• розробка теоретичних положень, сукупність яких можна кваліфікувати як нове вагоме досягнення в розвитку перспективного напряму відповідної галузі наук;

• науково обґрунтовані, економічні чи технологічні рішення, впровадження яких є значним внеском у прискорення науково-технічного прогресу.

Кандидатська дисертація повинна містити наукові результати. Науковий результат – це кінцевий підсумок, що завершує наукове дослідження. Він повинен відповідати вимогам наукової новизни, достовірної і практичної значущості.

Науковий результат – це творчий продукт окремого розділу і дисертації в цілому. Суть наукового результату повинна бути сформульована в коротких висновках до дисертації. Виклад суті результату має бути коротким, зрозумілим, конкретним, без загальних слів і термінів, що потребують додаткових пояснень.

Аналіз наукових результатів дисертації можна здійснити, якщо зазначити:

• коротку суть наукового результату;

• новизну результату;

• достовірність результату;

• практичну значущість;

• джерело, в якому опублікований результат, і обґрунтування пріоритету.