
- •Питання для самостійної роботи:
- •1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.
- •2. Наукознавство та його розвиток.
- •3. Структура і класифікація наук.
- •Запитання для самоконтролю
- •Питання для самостійної роботи
- •1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень.
- •2. Науково-дослідницька діяльність студентів.
- •3. Підготовка наукових кадрів.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Поняття про методологію, методику та методи наукового дослідження.
- •2. Загальнонаукова та конкретнонаукова методологія.
- •4. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів. Логічні закони та правила).
- •2. Аналіз і синтез.
- •Методи теоретичного дослідження
- •5. Методи емпіричного й теоретичного рівня досліджень.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Сутність та основні етапи організації дослідницької роботи.
- •Основні комплексні програми економічних досліджень
- •(Цикл сучасної науки)
- •Загальна схема наукового дослідження
- •2. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження. Вибір і затвердження теми.
- •Види тем
- •Напрямки тем наукових досліджень
- •Критерії теми
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Рівні наукової новизни результатів наукової праці.
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Формулювання назви наукової праці
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •4. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії. Впровадження та ефективність наукових досліджень.
- •Варіант оцінних систем
- •Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень
- •Можливі результати теоретично-експериментального аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Роль інформації у наукових дослідженнях.
- •2. Джерела науково-технічної інформації.
- •3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
- •4. Збір і аналіз наукової інформації.
- •1. Види і форми науково-дослідної роботи.
- •2. Організація та послідовність виконання науково-дослідної роботи студентів, магістрів і аспірантів.
- •Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації.
- •Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми.
- •Складання індивідуального і робочого планів
- •Актуальність дослідження
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Особистий внесок здобувача
- •3. Рецензія та рецензування робіт.
- •2 Правила оформлення роботи
- •3 Вимоги до структурних елементів роботи
- •(Дивись методичку щодо оформлення курсових і дипломних робіт)
Актуальність дослідження
Актуальність теми – обов’язкова вимога до будь-якої дисертації, перший критерій, за яким здійснюється її експертиза офіційними опонентами, провідною установою, організацією, де виконана робота, а також членами спеціалізованої вченої ради.
Тому цілком природно, що вступ до дисертації має починатися з обґрунтування актуальності вибраної теми. В цій частині вступу через критичний аналіз та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.
Актуальність (лат.actualis – дієвість) теми – це важливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяльності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо і що досліджується здобувачем уперше, і свідчить про те, для якої галузі науки чи виробництва мають цінність наукові результати дисертації.
Актуальність дослідження – це складова вступу до дисертації та автореферату, невід’ємний елемент пояснювальної записки до вибору і затвердження теми дослідження.
Обґрунтування актуальності вибраної теми дисертації як кваліфікаційної роботи свідчить про те, як автор уміє вибирати важливу для теорії і практики тему, як розуміє й оцінює її щодо сучасної і соціальної значущості. Актуальність теми характеризує наукову зрілість і професійну підготовленість здобувача.
Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах однієї сторінки коротко викласти:
сутність проблеми дослідження;
соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має важливе народногосподарське та соціально-культурне значення в умовах України;
суттєве значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва; теорії і практики.
значення для створення нових напрямів певної галузі науки;
вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним змінам у науці чи виробництві;
доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відповідними розв’язаннями проблеми (наукового завдання);
зв’язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами науково-дослідницької роботи організації, де виконана робота, а також з галузевими і (або) державними планами та програмами.
Важливою складовою актуальності є формулювання проблемної ситуації, виклад її сутності. В кандидатській дисертації, як правило, вирішується лише одна наукова проблема. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній суспільній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.
Будь-яке наукове дослідження здійснюється для того, щоб подолати певні труднощі в процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше невідомі факти або виявити неповноту старих засобів пояснення відомих фактів. Ці труднощі в найвиразнішій формі виявляють себе в так званих проблемних ситуаціях, коли набуте наукове знання виявляється недостатнім для вирішення нових завдань пізнання.
Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже стає недостатнім, а нове знання ще не набуло розвиненої форми. Таким чином, проблема в науці – це суперечлива ситуація, що потребує свого вирішення. Така ситуація виникає найчастіше в результаті відкриття нових фактів, які явно не вкладаються у рамки попередніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій неспроможна пояснити нові факти.
Правильна постановка і чітке формулювання нових проблем часто має не менше значення, ніж їх вирішення. Саме вибір проблеми, якщо не цілком, то значною мірою визначає стратегію дослідження взагалі і напрями наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему – означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки не відомо науці з предмету дослідження.
Таким чином, якщо здобувачеві вдається показати, де проходить межа між знанням і незнанням про предмет дослідження, тоді йому легко чітко й однозначно визначити наукову проблему, сформулювати її сутність.
Вибираючи тему дисертації, слід зважати на те, що праці, присвячені широким темам, часто бувають поверховими і недостатньо самостійними. Вузька тема проробляється докладніше і глибше.
При обґрунтуванні актуальності теми зазначають стан її розробки. Для цього складається стислий огляд літератури, який підсумовує, що саме ця тема ще не вивчена (розкрита лише частково, не в тому аспекті) і тому потребує подальшої розробки. Якщо такого висновку здобувач не може дійти, він позбавляє себе можливості розробляти дану тему.
Завершується ця частина вступу рубрикою Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тут коротко викладають зв’язок теми дисертації з плановим дослідженням.
Тема входить до державної програми чи програми міжнародних досліджень.
Тема входить до галузевої програми, планів НАН України, галузевих міністерств, планів міжгалузевих об’єднань чи до тематичного плану установи.
Ініціативна робота.
При наявності такого зв’язку наводять назву конкретної програми, її шифр, державний реєстраційний номер теми дослідження, а також рівень впровадження результатів дисертаційного дослідження в цій галузі.