Актуальність дослідження

Актуальність теми – обов’язкова вимога до будь-якої дисертації, перший критерій, за яким здійснюється її експертиза офіційними опонентами, провідною установою, організацією, де виконана робота, а також членами спеціалізованої вченої ради.

Тому цілком природно, що вступ до дисертації має починатися з обґрунтування актуальності вибраної теми. В цій частині вступу через критичний аналіз та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Актуальність (лат.actualis – дієвість) теми – це важливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяльності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо і що досліджується здобувачем уперше, і свідчить про те, для якої галузі науки чи виробництва мають цінність наукові результати дисертації.

Актуальність дослідження – це складова вступу до дисертації та автореферату, невід’ємний елемент пояснювальної записки до вибору і затвердження теми дослідження.

Обґрунтування актуальності вибраної теми дисертації як кваліфікаційної роботи свідчить про те, як автор уміє вибирати важливу для теорії і практики тему, як розуміє й оцінює її щодо сучасної і соціальної значущості. Актуальність теми характеризує наукову зрілість і професійну підготовленість здобувача.

Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах однієї сторінки коротко викласти:

• сутність проблеми дослідження;

• соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має важливе народногосподарське та соціально-культурне значення в умовах України;

• суттєве значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва; теорії і практики.

• значення для створення нових напрямів певної галузі науки;

• вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним змінам у науці чи виробництві;

• доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відповідними розв’язаннями проблеми (наукового завдання);

• зв’язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами науково-дослідницької роботи організації, де виконана робота, а також з галузевими і (або) державними планами та програмами.

Важливою складовою актуальності є формулювання проблемної ситуації, виклад її сутності. В кандидатській дисертації, як правило, вирішується лише одна наукова проблема. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній суспільній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.

Будь-яке наукове дослідження здійснюється для того, щоб подолати певні труднощі в процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше невідомі факти або виявити неповноту старих засобів пояснення відомих фактів. Ці труднощі в найвиразнішій формі виявляють себе в так званих проблемних ситуаціях, коли набуте наукове знання виявляється недостатнім для вирішення нових завдань пізнання.

Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже стає недостатнім, а нове знання ще не набуло розвиненої форми. Таким чином, проблема в науці – це суперечлива ситуація, що потребує свого вирішення. Така ситуація виникає найчастіше в результаті відкриття нових фактів, які явно не вкладаються у рамки попередніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій неспроможна пояснити нові факти.

Правильна постановка і чітке формулювання нових проблем часто має не менше значення, ніж їх вирішення. Саме вибір проблеми, якщо не цілком, то значною мірою визначає стратегію дослідження взагалі і напрями наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему – означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки не відомо науці з предмету дослідження.

Таким чином, якщо здобувачеві вдається показати, де проходить межа між знанням і незнанням про предмет дослідження, тоді йому легко чітко й однозначно визначити наукову проблему, сформулювати її сутність.

Вибираючи тему дисертації, слід зважати на те, що праці, присвячені широким темам, часто бувають поверховими і недостатньо самостійними. Вузька тема проробляється докладніше і глибше.

При обґрунтуванні актуальності теми зазначають стан її розробки. Для цього складається стислий огляд літератури, який підсумовує, що саме ця тема ще не вивчена (розкрита лише частково, не в тому аспекті) і тому потребує подальшої розробки. Якщо такого висновку здобувач не може дійти, він позбавляє себе можливості розробляти дану тему.

Завершується ця частина вступу рубрикою Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тут коротко викладають зв’язок теми дисертації з плановим дослідженням.

1. Тема входить до державної програми чи програми міжнародних досліджень.

2. Тема входить до галузевої програми, планів НАН України, галузевих міністерств, планів міжгалузевих об’єднань чи до тематичного плану установи.

3. Ініціативна робота.

При наявності такого зв’язку наводять назву конкретної програми, її шифр, державний реєстраційний номер теми дослідження, а також рівень впровадження результатів дисертаційного дослідження в цій галузі.